справа № 761/2517/25
провадження № 33/824/2211/2025
13 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді Кирилюк Г.М.,
при секретарі Черняк Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року в складі судді Міхєєвої І. М., у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 826097, ОСОБА_1 29.12.2024 о 05:55 в м. Києві по вул. В.Чорновола, буд. 26/2 керував транспортним засобом KІА, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Alkotest 6820 ARHK 0524». Відповідно до тесту № 3733 результат позитивний - 2.15 ‰. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
18.03.2025 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року в частині визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції при розгляді справи було істотно порушено застосування норм процесуального законодавства, а саме неврахування вимог ст. 266-1 КУпАП, доводів сторони захисту щодо порушення порядку проходження огляду на стан сп'яніння військовослужбовців.
На відеозаписі із нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції чітко видно, що ними була встановлена особа ОСОБА_2 на підставі посвідчення офіцера, тобто достеменно було встановлено той факт, що ОСОБА_2 був військовослужбовцем.
Вважає, що він, як військовослужбовець за приписами ч. 3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП. Тому вся процедура його огляду є недійсною, а результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом.
Судом першої інстанції не взято до уваги доводи сторони захисту щодо провокативних дій працівників УПП у м. Києві.
Зазначив, що він погодився пройти процедуру огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Drager», при цьому працівники поліції не роз'яснили йому порядок проходження огляду та його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Через деякий час працівник поліції надав газоаналізатор «Drager», та показав мундштук, який був розпакований поліцейським без рукавичок, поза відеофіксацією. Дмухнути в мундштук, прилад не спрацював, він дмухав в мундштук ще чотири рази, без його заміни на інший, що також не призвело до бажаного для поліцейських результату. Після чого, поліцейськими було надано зовсім інший газоналізатор «Drager», де, вставляючи той же мундштук, поліцейський запропонував йому пройти аналогічне дослідження. Це однозначно свідчить про провокативні дії працівників УПП у м. Києві з метою будь-яким способом отримати бажаний для них результат та вчинити дії щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно чеку з приладу «Аlcotester Drager 6820», що застосовувався для тестування в даному випадку, тест проводився при температурі +14,0 °C, а результат склав 2,15 проміле. Для перевірки вказаних обставин, достовірності показників, відображених на приладі «Drager», стороною захисту було направлено адвокатський запит до Центральної геофізичної лабораторії ім. Б. Срезневського з метою отримання інформації щодо зафіксованої температури повітря в місті Києві 29 грудня 2024 року в період з 05 год. 30 хв. до 06 год. 30 хв. Як вбачається з наданої відповіді від 11.02.2025 за № 991-001-314/991-061, середня температура повітря 29.12.2024 року за період з 05.00 до 08.00 за даними об'єднаної гідрометеорологічної станції «Київ», що знаходиться найближче до місця події, становить: на 05:00: - 0,6°C, на 08:00 : - 1,3 °C.
Наведене свідчить про невідповідність показників приладу «Drager», що виключає використання їх в якості доказів.
Вважає, що складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього було формальним, без мети виявити чи припинити правопорушення, без відображення ознак сп'яніння, та при цьому не зафіксовано згоди чи незгоди від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я, не роз'яснили йому таке право. В матеріалах справи відсутня розписка про отримання особою, що притягується до адміністративної відповідальності, акту огляду. Направлення на огляд в матеріалах справи відсутнє.
Перед початком огляду і при процедурі огляду на стан алкогольного сп'яніння йому не було забезпечено право на реальну допомогу адвоката, не роз'яснено право на мовчання і не свідчити проте себе, що є істотними порушеннями його конституційного права на правовий захист.
За таких обставин, припущення щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, являються сумнівними, оскільки працівниками поліції не було у повній мірі дотримано вимоги КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, щодо порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння та щодо оформлення матеріалів такого огляду, у зв'язку з чим відповідний огляд слід вважати недійсним.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Соловйов Є. В. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
ОСОБА_1 суду пояснив, що вранці 29 грудня 2024 року, керуючи службовим автомобілем в м. Києві по вул. В.Чорновола, 26/2, скоїв ДТП. Не заперечував, що напередодні пив пиво, випив приблизно 1,5 літра, а через 6,5 годин сів за кермо автомобіля. Він погодився пройти огляд на місці вчинення ДТП. Задув перший, другий, третій раз у прилад, результату не було, потім працівники поліції запропонували інший прилад, з чим він погодився. З показником приладу 2,15 проміле він погодився, оскільки він поспішав у військову частину і йому було все рівно.
Захисником Кормашова О.В., з огляду на пояснення останнього про те, що він поспішав на службу, надавши перевагу своєму бойовому завданню, на підтвердження перебування особи в стані крайньої необхідності надано довідку т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 від 02.05.2023 за № 343/306д про те, що полковник ОСОБА_1 в період з 29.12.2024 по 07.01.2025 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі ОКП угрупування сил і засобів підтримки ЗСУ щодо управління підпорядкованим угрупуванням на території Донецької та Дніпропетровської областей.
Крім цього, за клопотанням захисника в судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_4 , який суду пояснив, що він разом з ОСОБА_1 служить в Управлінні підготовки командування сил підтримки. 29.12.2024 сталася ДТП за участю ОСОБА_1 , про що йому стало відомо приблизно о 07:00 того ж дня від самого ОСОБА_1 . Також пояснив, що він разом з ОСОБА_1 повинен був 29.12.2024 о 06:00 виїхати в Дніпропетровську області згідно бойового розпорядження. Полковник ОСОБА_1 виїжджав на бойове (спеціальне) завдання з метою перевірки, контролю та надання допомоги тактичному угрупуванні «Кварц», які перебувають на території Донецької та Дніпропетровської областей, та повинен був провести ротацію керівного складу. 29.12.2024 вони виїхали на завдання із запізненням в одну годину, разом з тим в місце призначення прибули вчасно.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення свідка - ОСОБА_4 , апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено в ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
За керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Судом встановлено, що 29 грудня 2024 року о 06:00 год. ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Вячеслава Чорновола, 26/2, керуючи автомобілем «КІА», д/н НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Hyundai», н/з НОМЕР_4 , який зупинився попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
У зв'язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди, а також з огляду на виявлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння, останньому поліцейським було запропоновано пройти відповідний огляд на місці ДТП з використанням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до роздруківки результатів тестування від 29 грудня 2024 року о 06:21 год, при застосуванні приладу «Drager Alcotest 6820 АRНК-0524» у ОСОБА_1 виявлено показник вмісту алкоголю 2,15‰.
Відповідно до акту огляду н стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних засобів, результат огляду -2,15 ‰. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився.
Відеофіксація здійснювалася на бодікамери № 473840, №477645.
З відеозапису, який міститься на DVD-диску, вбачається, що працівник поліції роз'яснив водію процедуру проведення огляду, проте після декількох спроб проведення огляду з огляду на недостатній об'єм повітря, після замінити приладу останній показав результат огляду 2,15 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився. Мундштук до приладу «Drager» був розпакований поліцейським в рукавичках, жодних провокативних дій поліцейського не встановлено.
Доказів того, що технічний засіб, яким було проведено огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння, не був дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом матеріали справи не містять.
Твердження апеляційної скарги про те, що неправильно зафіксована у чеку «Drager Alcotest 6820 АRНК-0524» температура повітря +14 °C замість - 0,6°C, є необґрунтованими, оскільки вказаний прилад не використовується для вимірювання температури повітря. Робоча температура для вказаного приладу становить від -5°C до +50°C. З огляду на те, що прилад зберігався в салоні автомобіля при температурі, яка відрізнялась від температури повітря на вулиці, підстави для висновку про невідповідність показників приладу «Drager» з огляду на зафіксовану ним температуру повітря відсутні.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.9 а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року.
ОСОБА_1 було роз'яснено його права, в тому числі передбачені ст. 68 Конституції України та ст. 268 КУпАП, своїм правом на захист вказана особа в повному обсязі скористалась в суді.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 , є військовослужбовцем, а тому відповідно до ст. 266-1 КУпАП, направлення останнього на огляд на стан сп'яніння не належить до повноважень працівників поліції, а віднесено до компетенції органів ВСП, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, виходячи з такого.
Положеннями вказаної статті визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
За таких обставин, порядок огляду водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснювався в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього такий порядок порушений не був.
Апеляційний суд також відхиляє твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності.
Відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до статті 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Так обставина, що ОСОБА_1 в період з 29.12.2024 по 07.01.2025 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі ОКП угрупування сил і засобів підтримки ЗСУ щодо управління підпорядкованим угрупуванням на територіях Донецької та Дніпропетровської областей та 29.12.2024 о 06:00 повинен був виїхати в Дніпропетровську області згідно бойового розпорядження командувача угрупування сил і засобів підтримки ЗСУ, на переконання апеляційного суду, не є підставою для визнання його дій такими, що вчиненні в стані крайньої необхідності.
ОСОБА_2 не навів підстав, які змусили його сісти за кермо транспортного засобу та виїхати на бойове (спеціальне) завдання в стані алкогольного сп'яніння, враховуючи його обізнаність про існування бойового розпорядження та необхідності 29.12.2024 вранці виїхати на територію Дніпропетровської області для здійснення управління підпорядкованим угруповуванням.
Вказані обставини спростовують доводи останнього щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння в стані крайньої необхідності.
Враховуючи обставини, за яких було складено протокол про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме після скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження іншого транспортного засобу, який зупинився перед світлофором на зелений сигнал, доводи апеляційної скарги про формальне складення протоколу про адміністративне правопорушення, без мети виявити чи припинити правопорушення, є безпідставними.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.9 «а» ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк