28 травня 2025 року
справа № 760/21075/15-ц
провадження № 22-ц/824/2146/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Журби С.О.
при секретарі: Шереметьєвій М.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі: Державний вищий навчальний заклад «Міжгалузева академія управління», Київський національний університет технологій та дизайну,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 23 червня 2022 року, постановлену під головуванням судді Усатової І.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія управління», Київського національного університету технологій та дизайну про стягнення заробітної плати та інших платежів за невчасно виплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку матеріальної допомоги і відшкодування моральної шкоди, -
У серпні 2018 року до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла заяваДержавної судової адміністрації України (далі - ДСА України) про поновлення строкудля пред'явлення виконавчого документа до виконання, заміну боржника правонаступником у цивільній справі № 760/21075/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія управління» (далі - ДВНЗ «Міжгалузева академія управління»), Київського національного університету технологій та дизайну (далі - КНУТД) про стягнення заробітної плати та інших платежів за невчасно виплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку матеріальної допомоги і відшкодування моральної шкоди.
Вимоги заяви обґрунтовані тим, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року у справі № 760/21075/15-ц стягнуто з ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» судовий збір у сумі 1 383,00 грн.
З метою виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року у справі № 760/21075/15-ц, судом видано виконавчий лист від 21 березня 2017 року.
Зазначає, що ДСА України з метою безспірного списання коштів з рахунків ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» звернулася із листом до Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва.
Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва листом від 07 червня 2017 року № 02-08/454 повернуло цей виконавчий лист без виконання.
У цьому листі зазначено, що в Управлінні Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва не знаходиться на розрахунково-касовому обслуговуванні та немає відкритих рахунків ДВНЗ «Міжгалузева академія Управління». Крім того, 08 грудня 2015 року установою ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» (ЄДРПОУ 19487231) подано ліквідаційний баланс, згідно з яким головним розпорядником коштів визначено правонаступник КНУТД (ЄДРПОУ 0207890).
Зважаючи на стислі строки пред'явлення виконавчих документів про стягнення судового збору до виконання та недопущення завдання збитків державному бюджету, заявник просити поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду міста Києва від 21 березня 2017 у справі № 760/21075/15-ц про стягнення судового збору, а також змінити боржника ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» на правонаступника КНУТД.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 23 червня 2022 року у задоволенні заяви ДСА України про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, заміну боржника правонаступником у цивільній справі № 760/21075/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ДВНЗ «Міжгалузева академія управління», КНУТД про стягнення заробітної плати та інших платежів за невчасно виплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку матеріальної допомоги і відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову про задоволення заяви.
Вимоги обґрунтовані тим, що сторони у справі не були повідомлені належним чином, що позбавило їх можливості надавати свої доводи та міркування, бути присутніми під час розгляду справи. Права та обов'язки ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» передані КНУТД, що в свою чергу є належною підставою для заміни боржника правонаступником.
Суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду, в яких йдеться про те, що момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднанняне визначається. Такий момент не може пов'язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при такому виді реорганізації неможливий.
У жовтні 2024 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому КНУТД просить відмовити у задоволення апеляційної скарги, а ухвалу залишити без змін, мотивуючи це тим, що згідно з пунктом 2.1. наказу Міністерства освіти і науки України від 19 червня 2015 року № 661 КНУТД є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків припиненого ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» з моменту внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» відповідна юридична особа не припинена шляхом приєднання (не ліквідована), відомості щодо правонаступників даної юридичної особи відсутні. КНУТД станом на 14 жовтня 2024 року не є правонаступником ДВНЗ «Міжгалузева академія управління».
У задоволенні подання старшого державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуріної Євгенії Петрівни про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 760/21075/15-ц вже було відмовлено ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 лютого 2019 року, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року.
Отже, фактично вимоги заяви вже були предметом судового розгляду, за результатами якого суд відмовив у задоволенні заяви про заміну сторони у справі шляхом заміни боржника його правонаступником.
У жовтні 2024 року до суду надійшли письмові пояснення, у яких КНУТД просить відмовити у задоволення апеляційної скарги, а ухвалу залишити без змін, мотивуючи це тим, що заява про поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа від 03 квітня 2017 року у справі № 760/21075/15-ц та зміну боржника правонаступником, підписана особою, яка немає процесуальної дієздатності.Довіреність на фізичну особу, не уповноважена належним чином діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, та є недопустимим доказом наявності повноважень у Западні І.В. на підписання та подання процесуальних документів від імені ДСА України у цій справі.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішень в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив її необґрунтованості та безпідставності, з огляду на те, що як вбачається з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України, з 29 липня 2015 року ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» перебуває в стані припинення, до реєстру не внесено відповідного запису про припинення юридичної особи - ДВНЗ «Міжгалузева академія управління», а відтак КНУТД не набув статусу правонаступника усіх майнових прав та обов'язків припиненої юридичної особи - ДВНЗ «Міжгалузева академія управління», яка має заборгованість перед позивачем із заробітної плати та іншим платежам.
Відмовляючи у задоволенні заяви в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, суд першої інстанції зазначив, що сама лише наявність встановлених законом строків для пред'явлення виконавчих документів до виконання не може бути підставою для поновлення таких строків, у разі їх пропуску.
Заявником не надано суду доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій стягувачем у визначений законом строк, а також заявником не надано доказів, які б підтверджували об'єктивну неможливість стягувача вчинити всі можливі дії, спрямовані на пред'явлення виконавчого документа до виконання у строки, визначені чинним законодавством України.
Беручи до уваги, що заявником не доведено належними та достатніми доказами поважності причин пропуску пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у поновленні строків пред'явлення його до виконання.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва 16 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 до ДВНЗ «Міжгалузева академія управління», КНУТД про стягнення заробітної плати та інших платежів за невчасно виплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку матеріальної допомоги і відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати та інших платежів у розмірі 14 381,08 грн, недоплачену суму надбавки за вислугу років за період з 01 вересня 2014 року до 31 серпня 2015 року у розмірі 3 072,00 грн, матеріальну допомогу на оздоровлення за 2010-2014 роки у розмірі 6 735,00 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 02 вересня 2015 року до 16 листопада 2016 року в сумі 59 792,20 грн, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 1 466,06 грн, компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 4 134,00 грн, а також на відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до КНУТД відмовлено з підстав, що згідно витягу Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб-підприємців від 19 жовтня 2016 року, з 29 липня 2015 року ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» перебуває в стані припинення, однак станом на день ухвалення рішення, 19 вересня 2016 року, вищевказана юридична особа не була припиненою.
З матеріалів справи вбачається, що ДСА України на виконання зазначеного рішення суду 21 березня 2017 року отримано виконавчий лист про стягнення з ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» на користь держави 1 383,00 грн судового збору.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року № 547-р та наказу Міністерства освіти і науки України від 19 червня 2015 року № 661 припинено юридичну особу - ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» шляхом реорганізації (приєднання) його до КНУТД як структурного підрозділу.
Пунктом 2.1 наказу Міністерства освіти і науки України від 19 червня 2015 року № 661 зазначено, що КНУТД є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків припиненого ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» з моменту внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України. Згідно із зазначеним наказом МОН України утворено комісію з припинення ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» шляхом реорганізації (приєднання) його до КНУТД.
Щодо заміни сторони виконавчого провадження суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
За змістом статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до частин першої-другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Виходячи зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Вказане положення Конвенції розповсюджується і на юридичних осіб. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс. Згідно із запропонованим Європейським судом з прав людини підходу до обов'язковості виконання рішення суду слід зауважити, що розглядаючи скаргу слід враховувати не тільки гарантовані законом права скаржника - боржника у справі, але й інтереси стягувача, які також захищаються національним законом, та які є рівними учасниками відносин, щодо виконання судового рішення.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
При завершенні відповідно до статті 104 ЦК України процедури припинення ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» та внесення до державного реєстру запису про припинення юридичної особи законодавством України (стаття 442 ЦПК України, стаття 15 Закону України «Про виконавче провадження») передбачена заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 2.1 наказу Міністерства освіти і науки України від 19 червня 2015 року № 661 визначено, що Київський національний університет технологій та дизайну є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків припиненого ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» з моменту внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України.
Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі поділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутворених юридичних осіб та державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу. Поділ вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України, ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» з 29 липня 2015 року перебуває у стані припинення, проте до реєстру не внесено відповідного запису про припинення юридичної особи ДВНЗ «Міжгалузева академія управління».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ДСА України в частині заміни сторони виконавчого провадження, оскількиКНУТД не набув статусу правонаступника усіх майнових прав та обов'язків юридичної особи ДВНЗ «Міжгалузева академія управління», яка не припинена, а перебуває в стані припинення.
Щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).
Згідно з частиною 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватись у кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Відмовляючи у задоволенні заяви в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено належними та достатніми доказами поважності причин пропуску пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у поновленні строків пред'явлення його до виконання.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З метою виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року у справі № 760/21075/15-ц, судом видано виконавчий лист від 21 березня 2017 року.
ДСА України з метою безспірного списання коштів з рахунків ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» звернулася із листом до Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва, проте Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва листом від 07 червня 2017 року № 02-08/454 повернуло цей виконавчий лист без виконання.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Норми Конституції України, а також позиція Європейського суду з прав людини щодо принципу обов'язковості судових рішень не скасовують обов'язку стягувача демонструвати заінтересованість в усіх питаннях, які стосуються заходів відновлення його порушеного права, зокрема і періодичного прояву інтересу щодо руху виконавчого провадження, як шляхом діалогу, зокрема і письмового, з відповідними органами виконавчої служби, так і за допомогою засобів дистанційного доступу до інформації про хід виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Надаючи оцінку обставинам, на які посилалося ДСА України як на причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, а саме стислі строки пред'явлення виконавчих документів про стягнення судового збору до виконання та недопущення завдання збитків державному бюджету, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа Солом'янського районного суду міста Києва від 21 березня 2017 у справі № 760/21075/15-ц про стягнення судового збору.
Відповідності до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За положеннями частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, оскаржувана ухвала суду першої інстанції частково не відповідає обставинам справи та вимогам статей 260, 263 ЦПК України, вона постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального й порушенням норм процесуального права в частині вирішення питання про поновлення строку, а тому відповідно до вимог статті 376 ЦПК підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ДСА України поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Керуючись статтями 268, 367, 368, 376, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 23 червня 2022 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким задовольнити заяву Державної судової адміністрації України від 27.07.2018 року про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, заміну боржника правонаступником у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія управління», Київського національного університету технологій та дизайну про стягнення заробітної плати та інших платежів за невчасно виплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку матеріальної допомоги і відшкодування моральної шкоди.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 25 червня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді