05 травня 2025 року
справа № 757/44683/24
провадження № 33/824/901/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Яценка Данила Сергійовича на постанову Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - закрито у зв'язку з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду захисника ОСОБА_1 - Яценка Данила Сергійовича подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
В обґрунтуванні вимог посилається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята передчасно, без дослідження всіх обставин справи про адміністративне правопорушення. Зазначає, що відповідно до висновку експерта від 19.08.2024 року в діях водія транспортного засобу Porsche з д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 наявне порушення ПДР України, в результаті чого відбулось ДТП. Також, звертає увагу, що суд першої інстанції, не встановивши вину учасників ДТП, порушивши право потерпілого на право вимагати відшкодування шкоди.
Крім цього захисник ОСОБА_1 - Яценко Д.С. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку.
Вказує, що постанова від 28 жовтня 2024 року була виготовлена заочно пізніше дати її прийняття, а про її зміст потерпіла сторона дізналась лише 04 грудня 2024 року, ознайомившись зі справою в приміщенні Печерського районного суду м. Києва.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, передбаченого ст.294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим поновити захиснику ОСОБА_1 - Яценку Д.С. пропущений строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки пропущений він був з поважних причин.
12 грудня 2024 року у судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Яценка Данила Сергійовича заявив клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання було судом задоволено.
30 квітня 2025 року винесена постанова про відновлення провадження у справі та призначено судове зсідання на 05 травня 2025 року.
В судове засідання з'явився захисник ОСОБА_3 - Гребнев Є.Д. та повідомив , що вважає рішення Печерського районного суду м. Києва законним та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Також в судове засідання з'явився захисник ОСОБА_1 - Яценко Д.С. та просив задовольнити апеляційну скаргу, а саме факт про встановлення вини.
Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Переглядаючи оскаржувану постанову суду в межах поданої апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено таке.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №964268 від 17 вересня 2024 зазначено, що 01.01.2024 о 18 год. 50 хв., за адресою: м. Київ, на бул. Дружби Народів, 42, (перехрестя з вул. Старонаводницька) водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Porsche д.н.з. НОМЕР_1 здійснив виїзд на перехрестя на поєднання червоного і жовтого сигнала світлофора, що забороняють рух, внаслідок чого відбулось зіткнення з транспортним засобом Mazdaд.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до дорожньо-транспортної пригоди вище вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження з- матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_2 вимоги п. 8.7.3 (є) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено копію схеми місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 01.01.2024 року, висновок експерта від 19.08.2024 року № СЕ-19/111-24/39754-ІТ та висновок експерта від 10.02.2025 року № 289/25-52.
З висновка експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи вбачається, що у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, в діях водія автомобіля Porsche 911 Турбо S (д.н. НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту 8.7.3.є Правил дорожнього руху, які перебувають у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. (а.с.34)
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_2 не дотримався вимог Правил дорожнього руху та запобігання дорожньо-транспортній події, грубо порушив п. 8.7.3 (є) Правил дорожнього руху України, в результаті чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Проте, в порушення процесуальних норм, суддя суду першої інстанції не дослідив вищевказані обставини дорожньо-транспортної пригоди та не зробив належного висновку щодо вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Законодавче регулювання питання закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення здійснюється, зокрема, ст. 38, п. 7 ч 1 ст. 247 КУпАП.
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його вчинення.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ч. 2 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов:
- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
- сплив встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні з дня його виявлення).
Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Водночас слід враховувати, що однією з самостійних підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення законодавець визначає відсутність події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Тобто, у разі якщо факту вчинення адміністративного правопорушення встановлено не буде, то провадження у справі підлягатиме закриттю на підставі п. 1 (відсутність події і складу адміністративного правопорушення), а не п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу).
Таким чином, початок перебігу встановленого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення законодавець пов'язує з вчиненням адміністративного правопорушення, встановлення наявності або відсутності якого повинно здійснюватися при вирішенні питання про закриття провадження у справі.
Крім того, статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ст. ст. 245, 251, 252 КУпАП суд повинен повно, всебічно й об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати оцінку зібраним у ній доказам і постановити правильне судове рішення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить. Натомість, як зазначалось вище, застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе у разі встановлення наявності протиправної винної дії чи бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що для закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також враховуючи, що повноваження суду на з'ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні передбачені ст. 280 КУпАП, суд вважає, що є достатні правові підстави для встановлення вини особи при закритті провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а тому не встановлення судом першої інстанції вини ОСОБА_2 в оскаржуваній постанові є необґрунтованим і таким, що не ґрунтуються на законі.
За таких обставин, відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_1 - Яценка Данила Сергійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - Яценку Данилу Сергійовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Яценка Данила Сергійовича задовольнити частково.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину постанови у редакції цієї постанови.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя