26 червня 2025 року справа № 580/12491/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, керівника Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області Харенка А.В. (18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 245, ЄДРПОУ 433242870) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
16.12.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати грубими, неприпустимими порушення відповідачами правових норм ст.ст.9, 40, 46, 55, 58, 68, 129 Конституції України при відмові йому у видачі матеріалів перевірки заяв та направлення ОСОБА_1 законних відповідей відповідно до Закону України «Про звернення громадян», що призвело до спричинення тяжких моральних страждань бездіяльністю, неправомірними, протиправними діями, які свідчать не лише про те, що керівник Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області Харенко А.В. не дотримується конституційних положень та покладених на нього державою обов'язків, а взагалі їх ігнорує, що є підставою для визнання їх незаконними;
- зобов'язати відповідачів видати ОСОБА_1 матеріали перевірок заяв ОСОБА_1 та належним чином завірені копії необхідних документів з цих заяв.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідачі недотримався норм чинного законодавства та не надали відповідей на його заяви від 29.10.2024 та від 12.11.2024.
Ухвалою суду від 27.01.2025 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву, де зазначили що у вівторок 12.11.2024 0 10:18 позивачем особисто було подано до Територіального управління заяву (вх. №Г-23 від 12.11.2024), прохальна частина якої містила дві вимоги: « 1. Видати сьогодні і тепер матеріали перевірок моїх заяв від 29.05.24р., 17.06.24р., 16.10.24р., 29.10.24р., 01.11.24р. та належно завірені копії документів з них. 2. Записати мене на особистий прийом до ОСОБА_2 »
Про відвідування позивачем Територіальне управління в журналі відвідувачів міститься відповідний запис під номером 424. На виконання вимог Закону України «Про звернення громадян» заява була задоволена Територіальним управлінням в повному обсязі, а саме : 12.11.2024, тобто в цей же день з 14:00 до 14:40 позивач був на особистому прийомі у тимчасового виконувача обов?язків начальника Територіального управління Сергія ВЛАСЕНКА, що підтверджується записом в журналі відвідувачів Територіального управління під номером 425. Завірені належним чином копії всіх матеріалів перевірок на 39 аркушах щодо розгляду заяв позивача від 29.05.2024 (вх. Г-11 від 29.05.2024), від 17.06.2024 (вх. №Г-13 від 17.06.2024), від 16.10.2024 (вх.№Г-18 від 16.10.2024), від 29.10.2024р. (вх. №19 від 30.10.2024) від 30.10.2024 (вх.Г-20 від 30.10.2024) від 01.11.2024 (вх. №Г21 від 04.11.2024) видані позивачеві під особистий підпис 12.11.2024, що підтверджується відповідним записом на копії листа №54.03-559 від 12.11.2024. Вказані позивачем у позовній заяві документи, а саме: «пояснення майора ОСОБА_3 , секретаря судді Токової С.Є., протоколу судового засідання отриманого Купцем В., письмового звернення суду про етапування мене до залу судового засідання, дозволу судді Токової С.Є. людям з вулиці вести відеозйомку та транслювання хід судового засідання за межі залу судових засідань» під час перевірки обставин викладених в заявах, позивача не створювалися та не отримувалися, тому матеріли перевірок заяв позивача від 29.05.2024, 17.06.2024, 16.10.2024, 29.10.2024, 30.10.2024, 01.11.2024 зазначених документів не містять. У відзиві зазначає, що Територіальне управління діяло в межах та у спосіб передбачений нормами чинного законодавства України, у задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Крім того у відзиві (вх.6510/25) зазначається, що згідно з наказом голови Служби судової охорони від 28.10.2024 №745 о/с, у період з 30.10.2024 до 13.11.2024 відповідач 2 перебував у відпустці, тому не виконував представницькі функції органу державної влади та не перебував на робочому місці.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
12.11.2024 0 10:18 позивач особисто звернувся до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області із заявою (вх. №Г-23 від 12.11.2024), де просив:
« 1. Видати сьогодні і тепер матеріали перевірок моїх заяв від 29.05.24р., 17.06.24р., 16.10.24р., 29.10.24р., 01.11.24р. та належно завірені копії документів з них. 2. Записати мене на особистий прийом до ОСОБА_2 »
Щодо звернення позивача (відвідування) до Територіального управління в журналі відвідувачів Територіального управління міститься відповідний запис під номером 424.
12.11.2024 Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області на заяву позивача від 12.11.2024 (вх. №Г-23) листом №54.03-559 повідомив: «За результатом розгляду надаємо заврені копії матеріалів перевірок Ваших заяв від 29.05.2024 (вх. Г-11 від 29.05.2024), від 17.06.2024 (вх. №Г-13 від 17.06.2024), від 16.10.2024 (вх. №Г-18 від 16.10.2024), від 29.10.2024р. (вх. №Г19 від 30.10.2024) від 30.10.2024 (вх.Г-20 від 30.10.2024) від 01.11.2024 (вх. №Г21 від 04.11.2024). Додаток: завірені копії матеріалів перевірок (прошиті та пронумеровані) на 39 арк».
Згідно копії з журналу відвідувачів Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, 12.11.2024 ОСОБА_1 був на особистому прийомі у т.в.о. начальника Територіального управління Сергія ВЛАСЕНКА (запис №425).
Вважаючи вказану відповідь протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд врахував таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР “Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч.1, 3 ст.3 Закону №393/96-ВР звернення громадян - викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заявою (клопотанням) вважається звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Частиною 1, 4, 6, 7 ст. 5 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
На підставі ч.1 ст.7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Частина 1 ст.3 Закону України від 2 жовтня 1992 року №2657-XІІ "Про інформацію" (далі - Закон №2657-XІІ) встановлює право кожного на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Згідно з ч.1, 2 ст.1 Закону України “Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VІ (далі - Закон №2939-VІ) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відтак, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації на підставі ч.1 ст.12 Закону №2939-VI є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
З аналізу викладених норм вбачається, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Одним із способів доступу до інформації відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону №2939-VI є надання її за відповідними запитами.
Згідно з ч.1 ст.19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію ( п. 6 ч.1 ст.14 Закону №2939-VI).
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема, обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є відповідь Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області від 12.11.2024 на заяву позивача від 12.11.2024. В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача від 29.10.2024 (на електронну пошту), про що стверджується позивачем у позовній заяві.
Судом встановлено, що позивач у своїй заяві від 12.11.2024 просив відповідача видати матеріали перевірок його заяв від 29.05.24р., 17.06.24р., 16.10.24р., 29.10.24р., 01.11.24р. та належно завірені копії документів з них. Другим пунктом заяви просив, записати на особистий прийом до ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав позивачу відповідь на вказану заяву листом від 12.11.2024 №54-03-559, з додатками: копії матеріалів перевірок (прошиті та пронумеровані) на 39 арк.
Крім того з копії журналу відвідувачів Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області вбачається, що 12.11.2024 ОСОБА_1 був на особистому прийомі у т.в.о. начальника Територіального управління Сергія ВЛАСЕНКА (запис №425).
Дослідивши повно та всебічно наявну в матеріалах справи копію даного листа, суд дійшов висновку, що відповідач надав вичерпну відповідь на заяву позивача від 12.11.2024.
Докази на спростування вказаних обставин в матеріалах справи відсутні.
Врахувавши встановлені обставини справи та вказані вище норми законів суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв правомірно та вчинив визначені законом дії для розгляду заяви позивача та надання вичерпної відповіді.
Інші доводи позивача не входять до предмету доказування у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи та виходячи за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.
Рішення складене, з урахуванням періоду тимчасової непрацездатності головуючого судді з 16.04.2025 по 30.05.2025.
Керуючись ст.ст. 2, 6-14, 132-143, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення складене та підписане 26.06.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО