27 червня 2025 року справа № 580/4332/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Управління Черкаської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) про зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Звенигородської окружної прокуратури (далі - позивач) в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Управління Черкаської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- зобов'язати Управління Черкаської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) (код ЄДРПОУ 26358851) укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 40270297) на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - «Дерев'яна церква» ХVІІІ століття ( ОСОБА_1 по вул. Шкільна, 1, с. Суха Калигірка, Звенигородського району Черкаської області), який відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящихся від 05.06.1973 №332 «Про впорядкування збереження та охорони пам'ятників архітектури в області» віднесено до об'єктів культурної спадщини місцевого значення та надано статус пам'яток архітектури.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що власником об'єкту культурної спадщини - «Дерев'яна церква» ХVІІІ століття ( ОСОБА_1 по вул. Шкільна, 1, с. Суха Калигірка, Звенигородського району Черкаської області) є Управління Черкаської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України), тому позивач вважає, що відповідач у відповідності до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зобов'язані були у місячний строк укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, однак у визначений законом строк не вчиняює вищезазначених дій.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, тому суд на підставі ч.2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Елект-ронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберіга-ються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електрон-ній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Ін-струкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Дер-жавної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної су-дової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в елект-ронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у прова-дженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд спра-ви у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, досто-вірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупно-сті, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящихся від 05.06.1973 № 332 «Про впорядкування збереження та охорони пам'ятників архітектури в області» дерев'яній церкві ХVІІІ століття в с. Суха Калигірка надано статус пам'ятки архітектури місцевого значення.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.09.2008 власником Храму Іоанна Богослова є Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату (згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань йменується Управлінням Черкаської єпархії Україниської православної церкви (Православної церкви України).
Листом від 14.03.2025 № 47/10-02 архівний відділ Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області надав копію рішення виконавчого комітету Сухокалигірської сільської ради від 22.05.2008 № 41, відповідно до якого офорлено право власності на ОСОБА_1 , який знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 1, на Управління Черкаської Єпархії Української православної на той час Київського Патріархату.
Крім того, листом від 17.03.2025 № 239 Звенигородський виробничий відділок комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» надало копії з матеріалів інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна за адресою: вул. Шкільна, буд. 1, с. Суха Калигірка, Звенигородського району Черкаської області. У матеріалах інвентаризаційної справи серед іншого міститься витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.11.2008 № 20909581, виданий Катеринопільським виробничим відділком комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» на нежитлову будівлю по вул. Шкільна, 1, с. Суха Калигірка колишнього Катеринопільського району Черкаської області, де власником приміщення рахується відповідач на підставі свідоцтва про право власності від 19.09.2008 № САВ 603595, виданого Сухокалигірською сільською радою.
Листом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 24.02.2025 № 02/01-05.01 10/110/02/01-05.01-10/5330 повідомлено позивача, що охоронний договір на дану пам'ятку архітектури не укладався та відповідна облікова документація не виготовлялася.
Позивач вважаючи, що відповідач у відповідності до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зобов'язаний укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, однак не виконав вказаного обов'язку, тому позивач звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що частинами 4, 5 статті 54 Конституції України передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини». Охорона об'єктів культурної спадщини визнається одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Отже, держава в особі її органів зобов'язана забезпечувати на своїй території охорону об'єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об'єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на пі об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Таким чином, охоронний договір є актом за участю суб'єкта владних повноважень та співвласника пам'ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини.
Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Законом передбачається обов'язкове укладення власником пам'ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.
Отже, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», є адміністративним договором.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суд від 23.12.2019 у справі №806/1536/18.
Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок №1768) власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку №1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Таким чином, юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка до якого мають бути додані додаткові документи.
Судом із матеріалів справи встановлено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящихся від 05.06.1973 № 332 «Про впорядкування збереження та охорони пам'ятників архітектури в області» дерев'яній церкві ХVІІІ століття в с. Суха Калигірка надано статус пам'ятки архітектури місцевого значення.
Враховуючи викладене, відповідач, як співвласник об'єкту культурної спадщини - «Дерев'яна церква» ХVІІІ століття ( ОСОБА_1 по вул. Шкільна, 1, с. Суха Калигірка, Звенигородського району Черкаської області), зобов'язаний укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір.
Оскільки станом на час розгляду цієї адміністративної справи охоронний договір на вищезазначену пам'ятку архітектури не укладено, а його власник з відповідною заяваю до Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації не звертався суд дійшов висновку про зобов'язання Управління Черкаської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - «Дерев'яна церква» ХVІІІ століття ( ОСОБА_1 по вул. Шкільна, 1, с. Суха Калигірка, Звенигородського району Черкаської області), на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Управління Черкаської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - «Дерев'яна церква» ХVІІІ століття ( ОСОБА_1 по вул. Шкільна, 1, с. Суха Калигірка, Звенигородського району Черкаської області), на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ