Справа № 560/2090/25
іменем України
26 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/000285/2 від 23 грудня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару. Тобто, відповідач фактично не досліджував ціну за аналогічний товар (хоча такий товар наявний по базі відповідача, оскільки відповідні докази надаються позивачем нижче), втім послався на схожий товар, де вартість визначалась за інший транспортний засіб, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення. Вказує, що поставка на умовах DAP Інкотермс не передбачає обов'язку позивача як покупця товару щодо оплати послуг з перевезення та страхування товару до позивача та, відповідно, обов'язку отримання від продавця товару документів, які підтверджують зазначені витрати. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.
Ухвалою суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що в результаті опрацювання поданих позивачем під час митного оформлення документів, митним органом було встановлено, що ці документи містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товару, про що вказано в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості. Отже, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 23.12.2024 № 24UA400040032032U4 у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості задекларованого задекларованого автобуса марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 316 CDI 2010 року виготовлення, код УКТЗЕД 8702109900, оскільки заявлений рівень митної вартості 4400 євро не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби - 13800 євро.
Наголошує, що сам позивач жодного реального/фактичного обґрунтування надто низької (4400 євро) заявленої вартості саме задекларованого автобуса (а не «аналогічних» транспортних засобів) по відношенню до найнижчої «дійсної» вартості в розумінні статті VII ГАТТ задекларованого автобуса позивач не надає ні під час митного оформлення, ні під час судового розгляду (наприклад, висновку експерта про наявність значних пошкоджень транспортного засобу та вартість відновлювального ремонту, або перепробіг, або відсутність певного встановленого заводом-виробником обладнання та його вартість, тощо) як належних та допустимих доказів у цій справі. Звертає увагу, що позивач в позовній заяві уникає та не спростовує цих встановлених митним органом під час митного оформлення, які, відповідно, були вказані в рішенні про коригування митної вартості товарів від 23.12.2024 №UA400000/2024/000285/2 (графа 33 рішення). Зазначає, що згідно умов поставки Інкотермс, які вказані у графі 20 митної декларації «DAP, Хмельницький» саме Продавець (фірма Autohandel Vadim Belz, Німеччина) зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами у Контракті місця призначення - до м. Хмельницький, Україна. Однак, оскаржуваному випадку відповідно до інформації, внесеної під час перетину митного кордону у документі контролю за доставкою задекларованого товару МД типу ЕЕ № 24UA400000915321U7 від 18.12.2024 пропуск на митну територію України задекларованого транспортного засобу було здійснено 19.12.2024, при цьому фактичним перевізником був саме позивач.
Окрім теоретичного визначення торгівельного терміну «DAP», позивач не повідомляє чому саме «Покупець» ТОВ «Імпорт-Експрес» фактично здійснював в даному випадку доставку до місця призначення задекларованого ТЗ (що прямо впливає на такі складові митної вартості як витрати на транспортування та страхування, тощо) і яким чином ця обставина відповідає заявленим умовам поставки DAP-Хмельницький, згідно з якими доставити товар до місця призначення (м. Хмельницький) повинен би забезпечити Продавець - фірма «Autohandel Vadim Belz».
Також зауважує, що продавець товару не відповідає його власнику, який зазначено в свідоцтві про реєстрацію на автомобіль, отже існує ризик незаявлення до митного оформлення посередницьких послуг з продажу товару, в тому числі комісійної та брокерської винагороди. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив зі змістом, аналогічним позовній заяві. Просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача подала до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує, що у відповіді на відзив позивач не спростував жодних аргументів митного органу. Стверджує, що позивач не був позбавлений можливості під час митного оформлення підтвердити заявлену ним митну вартість оцінюваного автобуса лише надавши додатковий такий документ, передбачений пунктом 8 частини 3 статті 53 МКУ, а саме - висновок експерта щодо оцінки задекларованого автобуса, що ним зроблено не було. З огляду на зазначене просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
23.12.2024 року на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці було подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA400040032032U4 (МД) на виконання зовнішньо-економічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів №VB-004 від 15.12.2024 на товар Позивача (графа 31 МД): «Моторний транспортний засіб для перевезення 10-ти осіб і більше: автобус марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 316 CDI, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів 2143 см3, потужність 120 кВт; загальна кількість сидячих місць, включаючи місце водія за реєстраційними документами - 20, призначений для перевезення пасажирів, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2010, виробник: MERCEDES-BENZ (DE) торговельна марка: MERCEDES-BENZ», вага нетто/брутто 2000 кг, Код товару згідно з УКТЗЕД 8702109900, Заявлені умови поставки (графа 20 МД) - DAP -Хмельницький, Україна, Фактурна вартість задекларованого товару - 4 400,00 EUR (графа 22 МД).
Митну вартість декларантом визначено за першим (графа 43 МД) основним методом за ціною договору у розмірі також 4 400,00 EUR.
Продавець - Autohandel Vadim Belz Bitterfelder Str. 23, 12681 Berlin (Німеччина).
Покупець/Одержувач/Імпортер/Декларант - ТОВ «ІМПОРТ-ЕКСПРЕС» 31150, Хмельницька область, Хмельницький район, територіальна громада Старокостянтинівська, автодорога Житомир - Чернівці, 143км+558.
Позивачем до митного оформлення було подано такі товаросупровідні документи:
- (0380) рахунок № 1937/2024 від 17.12.2024 - вказано ціну ТЗ - 4 400,00 EUR;
- декларацiя про походження товару (Declaration oforigin) 1937/2024 від 17.12.2024,
- (2800) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 202095811 від 14.12.2024;
- (4100) контракт № VB-004 від 15.12.2024;
- (9703) сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.020.024051-24 від 23.12.2024.
23 грудня 2024 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/0000285/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000840.
В Рішенні митна вартість транспортного засобу скоригована до 13800 Євро.
Позивач не погоджується з рішеннями відповідача щодо коригування митної вартості транспортного засобу, тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
З матеріалів справи суд встановив, що в результаті опрацювання поданих позивачем до митної декларації документів, митний орган виявив, що документи містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, не підтверджують відомості щодо оплати за товар, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товару, про що відповідно зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, зокрема:
- заявлена митна вартість автобуса - 4400 Євро не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби;
- існує ризик незаявлення до митного оформлення витрат на перевезення товару до місця ввезення на митну територію України оскільки товар переміщується на митну територію України безпосередньо покупцем (ТОВ «ІМПОРТ-ЕКСПРЕС»), при цьому до митного оформлення заявлені умови поставки DAP - м. Хмельницький (згідно з якими витрати на доставку товару мають здійснюватись продавцем (фірмою Autohandel Vadim Belz);
- продавець товару не відповідає його власнику, який зазначено в свідоцтві про реєстрацію на автомобіль, отже існує ризик незаявлення до митного оформлення посередницьких послуг з продажу товару, в тому числі комісійної та брокерської винагороди.
Митну вартість визначено за резервним методом. Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 16.10.2024 №24UA204130015973U1.
Вирішуючи питання щодо наявності у митного органу обґрунтованого сумніву суд зазначає таке.
Стосовно заявленої митної вартості автобуса.
Враховуючи вимоги статті VII ГАТТ Митницею було встановлено, що згідно з інформацією з інтернет-сайту продажу транспортних засобів «mobile.de» за межами території України (відповідно, ціна вказаних ТЗ без митних платежів) схожі автобуси MERCEDES-BENZ SPRINTER пропонувались до вільного продажу (тобто, за умов повної конкуренції) , наприклад, по такій ціні:
2010 р.в - ціна брутто 19 300 євро/ціна нетто 15 950 євро,
2010 р.в - ціна брутто 23 205 євро/ціна нетто 19 500 євро.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості за митною декларацією від 23.12.2024 №24UA400040032032U4, застосувавши критерії для порівняння - «найдешевші» , «SPRINTER» , «2010 р.в.» та пошуковий період «з 01.10.2024 од 23.12.2024»- час, максимально наближений до часу митного оформлення, було встановлено, що заявлений рівень митної вартості був значно нижчим рівня, за яким здійснювалось митне оформлення схожих до оцінюваного автобусів на інших митницях Держмитслужби протягом, наприклад, останніх 3-х місяців, що передують митному оформленню.
Таким чином, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 23.12.2024 № 24UA400040032032U4 у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості задекларованого задекларованого автобуса марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 316 CDI 2010 року виготовлення, код УКТЗЕД 8702109900, оскільки заявлений рівень митної вартості 4400 євро не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби - 13800 євро.
У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач фактично не досліджував ціну за аналогічний товар (хоча такий товар наявний по базі відповідача, оскільки відповідні докази надаються позивачем нижче, втім послався на схожий товар, де вартість визначалась за інший транспортний засіб, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення).
Стосовно таких аргументів слід зазначити, що в МКУ є таке визначення критеріїв подібності (аналогічності) товарів. Так, відповідно до частини 2 статті 60 МКУ під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Як видно із наданого витягу з бази даних Держмитслужби митний орган під час митного оформлення здійснював аналіз цінової інформації, в тому числі - порівнював рівень заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже завершено.
Наявність у ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що зазначено у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі №520/3421/19 та від 04 серпня 2021 року у справі №520/4787/19, у яких вказано що колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що «Вищенаведеним спростовуються доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта».
Суд зауважує, що позивач реального обґрунтування низької (4400 євро) заявленої вартості саме задекларованого автобуса (а не «аналогічних» транспортних засобів) по відношенню до найнижчої «дійсної» вартості в розумінні статті VII ГАТТ задекларованого автобуса під час митного оформлення не надав (наприклад, висновку експерта про наявність значних пошкоджень транспортного засобу та вартість відновлювального ремонту, або перепробіг, або відсутність певного встановленого заводом-виробником обладнання та його вартість, тощо).
Натомість, Хмельницька митниця здійснюючи порівняння, окрім марки та моделі автобуса, враховувала модель, календарний та модельний рік виготовлення транспортного засобу, тип, об'єм та потужність двигуна, умови поставки та часові проміжки митного оформлення найбільш наближенні до дати подання декларації позивачем.
Стосовно ризику незаявлення до митного оформлення витрат на перевезення товару до місця ввезення на митну територію України суд зазначає наступне.
Пунктом 4 Контракту визначено, що умовами поставки «Товару» згідно з цим контрактом вважати DAP-Хмельницький (згідно з Інкотермс-2010).
Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Incoterms 2010 визначає умови поставки DAP («Поставляється на місце») - продавець доставляє товар, коли товар знаходиться у розпорядженні покупця на транспортних засобах, що прибувають, готових до розвантаження у зазначеному місці призначення. Відповідно до умов DAP, ризик переходить від продавця до покупця з пункту призначення, зазначеного у договорі постачання. Продавець здійснює поставку, коли товар надано у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження, у погодженому місці призначення.
У рамках інкотермс DAP, товари вважаються доставленими Продавцем, коли вони передаються в розпорядження покупця на транспортному засобі, готовому до вивантаження в місці призначення, або на узгодженому пункті в такому місці.
Місце доставки та місце призначення є однаковими відповідно до DAP Incoterm.
Тому, Продавець несе ризик, поки не передасть товар у розпорядження Покупця за місцем призначення.
Таким чином, згідно з умовами поставки Інкотермс, які вказані у графі 20 митної декларації «DAP, Хмельницький» саме Продавець (фірма Autohandel Vadim Belz, Німеччина) зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами у Контракті місця призначення - до м. Хмельницький, Україна.
Проте в оскаржуваному випадку відповідно до інформації, внесеної під час перетину митного кордону у документі контролю за доставкою задекларованого товару МД типу ЕЕ № 24UA400000915321U7 від 18.12.2024 пропуск на митну територію України задекларованого транспортного засобу було здійснено 19.12.2024, при цьому фактичним перевізником був саме Покупець - ТОВ «ІМПОРТ-ЕКСПРЕС» (водій - ОСОБА_1 ).
Отже, здійснення доставки Покупцем ТОВ «ІМПОРТ-ЕКСПРЕС» в цьому випадку суперечить умовам Контракту від 15.12.2024 №VB-004, в якому Сторони узгодили умови поставки DAP, м. Хмельницький.
При цьому в поданих позивачем товаросупровідних документах немає інформації (наприклад, калькуляція від Продавця, або виокремлення їх у рахунку-фактурі, тощо) про те, що витрати на транспортування дійсно включені продавцем до фактурної ціни 4400,00 євро за задекларований автобус, яка зазначена у рахунку № 1937/2024 від 17.12.2024, і що не існує інших домовленостей між Сторонами з цього питання.
Суд не погоджується з твердженням позивача у позовній заяві про те, що декларування товару саме позивачем жодним чином не спростовує факт поставки товару на умовах DAP Інкотермс - Хмельницький» з огляду на наступне.
Для цілей здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості не має значення хто саме здійснював декларування товару, на відміну від доставки товару, тобто тієї обставини, яка має прямий вплив на таку складову митної вартості як витрати на транспортування:
- теоретично при застосуванні сторонами умов поставки DAP-Хмельницький - транспортування товару мав би забезпечити Продавець - фірма Autohandel Vadim Belz, DE
- фактично у спірному випадку - транспортування здійснював Покупець, тобто позивач.
Отже, в цьому випадку митний орган встановив розбіжність не щодо особи декларанта, а щодо витрат на транспортування, у зв'язку із тим за умов реального застосування сторонами умов поставки DAP-Хмельницький, вказану доставку мав би забезпечити Продавець оцінюваного товару - фірма «Autohandel Vadim Belz» (а не Покупець ТОВ "ІМПОРТ-ЕКСПРЕС").
Оцінюючи виявлену розбіжність щодо не відповідності продавця товару його власнику, суд враховує, що продавець «Autohandel Vadim Belz» 17.12.2024 продав позивачу задекларований автобус марки MERCEDES-BENZ, BENZ, модель SPRINTER 316 CDI, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , 2010 р.в. згідно рахунка № НОМЕР_2 від 17.12.2024.
На задекларований транспортний засіб уповноваженим органом Швеції було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 14.12.2024.
Разом з тим, вказане свідоцтво оформлено лише за 3 дні до продажу продавцем «Autohandel Vadim Belz» цього самого транспортного засобу позивачу.
При цьому в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 14.12.2024, власником вказано іншу особу - Alberto Rockman (Baston Kecher 17/43, 26871 Teckomatorp).
Не зважаючи, що за 3 дні до придбання цього самого ТЗ Позивачем власником став Alberto Rockman, Позивач купував задекларований автомобіль у продавця «Autohandel Vadim Belz», Німеччина, що вказує на те, що Autohandel Vadim Belz може бути посередником.
У справі №140/1713/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.05.2020, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи позивача, підтвердив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального прав, зазначив, що у контролюючого органу були підстави для виникнення об'єктивних сумнівів щодо дійсної митної вартості автомобіля, заявленого позивачем до митного оформлення, з огляду на різні дані щодо попереднього власника автомобіля в документах, наданих позивачем, знаходження компаній, вказаних в технічному паспорті та в контракті, в різних державах, а відтак, і підстави для витребування додаткових документів. Позивач витребуваних контролюючим органом документів на підтвердження задекларованої митної вартості автомобіля не надав.
Таким чином, правовий висновок Верховного Суду у вказаній справі, полягає в тому, що різні дані щодо попереднього власника автомобіля в технічному паспорті та в контракті, серед інших, є обґрунтованою підставою для перевірки митним органом достовірності задекларованої митної вартості, викликаною об'єктивним сумнівом щодо дійсної митної вартості автомобіля, заявленого позивачем до митного оформлення.
Дослідивши подані до митного оформлення документи, суд погоджується з висновками митного органу стосовно того, що на дату митного оформлення позивачем не були надані документи, що спростовували б сумніви, які виникли у митного органу, щодо підтвердження усіх числових значень складових митної вартості товару, який підлягав декларуванню.
Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Суд зазначає, що твердження позивача про те, що відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом спростовується інформацією зазначеною, серед іншого, в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
Верховний Суд в Постанові від 17 лютого 2022 року у справі №520/4051/19 звернув увагу на те, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для застосування частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Ураховуючи, що під час проведення консультації між декларантом та митним органом позивачем не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару та не можливість підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів, Верховний Суд погодився з правомірністю використання митним органом інформації з програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.
Інформація по митній декларації, яка стала джерелом числового значення митної вартості товару при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів надана з урахуванням вимог статей 11, 56 МКУ (Додержання вимог щодо конфіденційності інформації, що стосується митної вартості товарів) у вигляді витягу з ЄАІС «Рівень цін».
Разом з тим, зазначені доводи не підтверджуються належними доказами і декларант не скористався правом надати обґрунтовані пояснення виявленим розбіжностям під час опрацювання запиту митного органу.
Підставою ж для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару були: розбіжності та ознаки, які зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення, неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, а також відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як передбачено це частиною 6 статті 54 МКУ.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подані до митного оформлення документи не містили окремих відомостей щодо належним чином підтверджених числових значень складових митної вартості товару, а також такі розбіжності у документах, які прямо впливали на обґрунтованість заявленої митної вартості.
З урахуванням наведеного, оскільки позивачем не було спростовано сумніви митного органу щодо дійсної вартості товару належними доказами, суд вважає, що відповідач правомірно визначив митну вартість імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано з урахуванням поданих документів доданих до митної декларації.
Отже, рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, а тому не може бути визнано протиправним та скасовано.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що позивач не довів належним чином свої позовні вимоги, натомість відповідач в ході розгляду справи спростував доводи, зазначені у позовній заяві.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" (автодорога Житомир-Чернівці , 143км+558м,м. Старокостянтинів,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31100 , код ЄДРПОУ - 44695197)
Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя В.К. Блонський