Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 червня 2025 року Справа № 520/35555/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27.08.2024 про відміну рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - зобов'язати головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області вилучити із відповідної бази даних Державної міграційної служби України та із Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державного демографічного реєстру відомості про визнання недійсними паспорта громадянина України у формі картки № НОМЕР_1 , оформленого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий 09.08.2022, орган видачі 6317, та паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , оформленого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий 09.08.2022, орган видачі 6317.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що рішення головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27 серпня 2024 року відмінено рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 “Про громадянство України» та Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, і громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, від 20 листопада 2003 року ОСОБА_1 є протиправним. Просить позов задовльнити.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що позивачем допущено порушення під час виконання свого обов'язку подати належним чином оформлений пакет документів, що передбачений вимогами п. 1.5 Розділу І Угоди, головним управлінням ДМС у Харківській області прийнято рішення від 27.08.2024 про відміну рішення про оформлення набуття громадянства України позивачу. Так, до заяви про набуття громадянства України ОСОБА_1 надав паспорт громадянина Республіки Таджикистан № НОМЕР_3 , виданий 21.07.2015 УВС м. Душамбе, дійсний до 05.07.2025, але в наданому документі відсутні відмітки про надання дозволу на виїзд в Україну на постійне проживання. Таким чином, ОСОБА_1 було порушено вимоги Угоди між Україною і Республікою Таджикистан від 06.07.2001 про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан. За результатами повторної перевірки було виявлено, що у ОСОБА_1 відсутній документ, що підтверджує факт його постійного на законних підставах проживання в Україні, що надає заявнику право в спрощеному порядку набути громадянство. Разом з цим, до матеріалів справи долучений лист, який надійшов з Посольства Республіки Таджикистан в України за вих. №С-30/22.1 - 36 від 10.02.2022 року. Відповідно до нього консульським відділом повідомлено, що згідно до діючого законодавства Республіки Таджикистан при оформленні виїзду на постійне місце проживання в іншу країну (у тому числі Україну) відмітка про це в закордонний паспорт не ставиться. Таким чином, відповідач, оцінивши наявні в матеріалах справи документи, подані ОСОБА_1 для набуття громадянства України в спрощеному порядку, дійшов висновку, що позивач не надав повного пакету документів для такого набуття громадянства України, визначеного нормами 3 міжнародної Угоди. А тому були відсутні підстави для прийняття рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 13.07.2022. У зв'язку із вказаним дане рішення було відмінене рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27.08.2024. Що стосується позовної вимоги відносно зобов'язання відповідача вилучити з бази даних інформацію про недійсні паспорти громадянина України, видані на ім'я позивача, то відповідач також заперечує проти цієї вимоги. Відповідно до абзацу 4) пункту 108 постанови КМУ від 25 березня 2015 р. № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України. Як уже було зазначено вище, позивачу відмінено рішення про набуття громадянства України, відтак, органом міграційної служби виконано вимоги чинного законодавства щодо визнання недійсними паспортів громадянина України.
Позивачем подано відповідь на відзив. Наводить пояснення про те, що при зверненні до відповідача щодо набуття громадянства України позивачем було надано повний пакет документів. Серед них було надано адресний листок вибуття на постійне місце проживання в Україну. Вказаний листок вибуття, як зазначено в оскаржуваному рішенні від 27.08.2024, надано позивачем на підтвердження постійного на законних підставах проживання в Україні. Це єдиний вид документа, що видається громадянам Таджикистану, котрий підтверджує їхнє вибуття на постійне місце проживання за кордон. Будь-яких доказів того, що дані документи не підтверджують зворотного та не дають позивачу право на набуття громадянства України в спрощеному режимі, відповідачем у рішенні від 27.08.2024 про відміну гр. ОСОБА_1 набуття громадянства України не наведено. Ані на момент прийняття заяви та документів до неї, ані на момент прийняття рішення про набуття позивачем громадянства України у відповідача не виникало жодних заперечень чи зауважень щодо поданих позивачем документів і відомостей. Позивач наголошує на відсутності правової норми, яка б надавала органу міграційної служби повноваження відміняти прийняте рішення про оформлення набуття громадянства України, яке було прийняте на виконання норм Угоди. Після того як було прийнято рішення про набуття позивачем громадянства України він втратив громадянство Республіки Таджикистан, здав свій паспорт, подав до органу міграційної служби декларацію про відмову від іноземного громадянства. Натомість тепер при відміненому рішенні про набуття громадянства України позивача орган міграційної служби фактично зробив його особою без громадянства. Вказане взагалі є неприпустимим, адже позивач взагалі не матиме ніяких документів на проживання в Україні, втрачено правовий зв'язок із Таджикистаном ще у 2022 році. Просить позов задовольнити.
Ухвалами суду від 06.01.2025 та повторно від 16.01.2025 адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків викладених у мотивувальній частині цих ухвал.
Ухвалою суду 22.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом без повідомлення (виклику) сторін.
Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішенням ГУ ДМС у Харківській області від 13.07.2022 ОСОБА_1 , оформлено набуття громадянства України згідно з пунктом 10 ст. 6 Закону України та відповідно до Угоди «Про громадянство України» оформлена довідка № 16476 про реєстрацію особи громадянином України.
Для набуття громадянства України ОСОБА_1 надав:
- на підтвердження своєї належності до громадянства Республіки Таджикистан - паспорт громадянина Республіки Таджикистан № НОМЕР_3 виданий 21.07.2015 УВС м. Душамбе, дійсний до 05.07.2025, в якому наявна відмітка Посольства Республіки Таджикистан в Україні про взяття на консульський облік;
- на підтвердження постійного на законних підставах проживання в Україні адресний листок вибуття на постійне проживання до України;
-свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , видане 09.02.2022 Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), укладений 09.02.2022 з громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис № 75).
На момент подання даних документів позивач був громадяном Киргизької Республіки.
27.08.2024 ГУДМС в Харківській області прийнято рішення про відміну рішення від 13.07.2022 про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України».
Підставами для прийняття оспорюваного рішення слугували наступні обставини. 01.08.2024 до ГУДМС у Харківській області з Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України за вхідним № 6.4-8424/6-24 після перевірки надіслані матеріали справи ОСОБА_1 для вжиття заходів відповідно до вимог законодавства України про громадянство. За результатами повторної перевірки було виявлено, що у ОСОБА_1 відсутній документ що підтверджує факт його постійного на законних підставах проживання в України, що надає заявнику право в спрощеному порядку набути громадянство України відповідно до Угоди. 1.5 У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 не виконано п. 1.5 Розділу І Порядку реалізації Угоди між Україною і Республікою Таджикистан від 06.07.2001 про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, затвердженого Наказом МВС, МЗС України 22 жовтня 2014 року №1118/429.
Позивач наводить аргументи про те, що таке рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" (далі - Закон).
Стаття 1 цього Закону визначає, що громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.
Питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору (стаття 4 Закону).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.3 Закону громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Згідно з ст. 9 Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360 ДМС України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань громадянства є Державна міграційна служба, діяльність якої спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України. Повноваження ДМС як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, визначено у статті 24 Закону.
Відповідно до ст. 1 Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, та громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, і запобігання випадкам без громадянства та подвійного громадянства від 28 січня 2003 року, ратифікованої Законом України від 20 листопада 2003 року № 1319- IV, кожна Договірна Сторона надасть громадянам іншої Договірної Сторони, які постійно проживають на законних підставах на її території, право на спрощений порядок набуття громадянства за наявності однієї з таких умов: а) якщо заявник або хоча б один з його батьків (усиновителів або удочерителів), дід чи баба народилися або постійно на законних підставах проживали на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається; б) за наявності у заявника хоча б одного з близьких родичів: чоловіка (дружини), одного з батьків (усиновителів або удочерителів), дитини (у тому числі усиновленої, або удочереної), сестри, брата, діда чи баби, онука (онуки), які постійно проживають на законних підставах на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається, і є її громадянами.
Дія положень частини першої цієї статті не поширюється на осіб, які: а) вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид, чи вчинили злочини проти держави або тяжкі злочини проти особи; б) засуджені до позбавлення волі - до зняття судимості; в) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочини на території однієї з Договірних Сторін, або третьої держави; г) перебувають у громадянстві інших держав.
Згідно з пунктом 1 статті 2 Угоди для зміни громадянства громадянин однієї Договірної Сторони подає за місцем постійного проживання до компетентних органів іншої Договірної Сторони: заяву-анкету; три фотокартки; документ, що підтверджує наявність однієї з умов, передбачених у статті 1 цієї Угоди; документ, що підтверджує постійне проживання на законних підставах на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається; копію одного з документів, який відповідно до національного законодавства Договірної Сторони, громадянство якої припиняється, підтверджує належність до її громадянства.
Положеннями пунктів 3-5 статті 2 Угоди передбачено, що протягом десяти днів після оформлення набуття особою нового громадянства компетентні органи Договірної Сторони, громадянство якої набуто, видають особі документ, що підтверджує набуте громадянство, вилучають документ, який підтверджує громадянство, що припиняється, і надсилають цей документ по дипломатичних каналах Договірній Стороні, громадянство якої припиняється, разом з повідомленням про факт оформлення набуття громадянства із зазначенням його дати.
Протягом двох місяців після одержання повідомлення про оформлення набуття особою нового громадянства Договірна Сторона, громадянство якої припиняється, оформлює припинення громадянства і повідомляє про це Договірну Сторону, громадянство якої набуто. Дата оформлення набуття громадянства однієї з Договірних Сторін буде датою припинення громадянства іншої Договірної Сторони.
Відповідно до приписів статті 21 Закону рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов'язання, взятого особою у зобов'язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.
Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яка на момент прийняття такого рішення була неповнолітньою, недієздатною, крім випадків подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Суд зазначає, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх і належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, чи невиконання взятого зобов'язання.
Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 07.09.2023 по справі №160/9719/22.
Указом Президента України від 27.03.2001 №215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (Порядок).
Зазначений Порядок визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Суд зазначає, що п. 1.5. зазначеного вище Порядку визначено, що “постійне на законних підставах проживання особи в Україні підтверджується одним з таких документів: посвідкою на постійне проживання до паспорта громадянина Киргизької Республіки, виданою згідно із Законом України ,,Про імміграцію» або паспортом громадянина Киргизької Республіки, зареєстрованим на території України (за умови наявності в цьому паспорті відмітки про надання дозволу на виїзд в Україну на постійне проживання)».
Згідно наданих документів, які містяться в матеріалах справи вбачається, що позивач на підтвердження постійного проживання в Україні надав відповідачу: паспорт громадянина Киргизької Республіки, адресний листок вибуття на постійне проживання до України, таким чином, вимоги п. 1.5. Порядку реалізації Угоди про надання дозволу на виїзд в Україну на постійне проживання щодо надання дозволу на виїзд в Україну на постійне проживання, оформлену у вигляді додатку до паспорту громадянина Киргизької Республіки з наявною відміткою Посольства Киргизької Республіки в Україні про постановку на консульський облік в Україні та адресний листок вибуття на постійне проживання до України.
13.07.2022 затверджено рішення про оформлення набуття громадянства України позивачем, адже подав заяву та інші необхідні документи, які підтверджують умови набуття громадянства України за цією Угодою.
Суд звертає увагу на те, що на час оформлення набуття громадянства України позивачем головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області не вбачало відсутність документу, що підтверджує факт його постійного проживання в Україні на законних підставах.
Так, рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27.08.2024 було відмінено рішення ГУ ДМС у Харківській області від 13.07.2022 року про оформлення набуття громадянства України позивачем, відповідно до п. 10 ст. 6 Закону та Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, і громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, і запобіганням випадкам без громадянства та подвійного громадянства від 28 січня 2003 року, ратифікованої Законом України від 20 листопада 2003 року №1319-IV (далі-Угода) у зв'язку з тим, що у позивача відсутній документ, що підтверджує факт його постійного на законних підставах проживання в України, що надавало заявнику право в спрощеному порядку набути громадянство України відповідно до Угоди та останнім не виконано п. 1.5 Розділу І Порядку реалізації Угоди.
Також, в матеріалах справи міститься лист від 10.02.2022, який надійшов Посольства Республіки Таджикистан в Україні на ім'я позивача, в якому зазначено, що при оформлені дозволу на виїзд на постійне проживання в інші країни, в тому числі до України, відмітка про це в закордонний паспорт не проставляється. Водночас, наявність адресного листа вибуття з відміткою про зняття особи з реєстраційного обліку на постійне проживання в Україну та відмітки Посольства Киргизької Республіки в Україні про взяття на консульський облік є підтвердженням оформлення дозволу виїзду на постійне проживання в Україну.
З цього вбачається, що на час ухвалення рішення від про оформлення набуття громадянства України позивачу відповідачу було доведено що при оформлені дозволу на виїзд на постійне проживання в інші країни відмітка про це в закордонний паспорт громадянина Киргизької Республіки не проставляється компетентними органами цієї країни.
На підтвердження оформлення дозволу на виїзд на постійне проживання в інші країни компетентні органи видають адресний листа вибуття з відміткою про зняття особи з реєстраційного обліку на постійне проживання в Україну та відмітки Посольства Киргизької Республіки в Україні про взяття на консульський облік є підтвердженням оформлення дозволу виїзду на постійне проживання в Україну.
Такий порядок оформлення дозволу на виїзд на постійне проживання в інші країни визначений нормативними документами Киргизької Республіки та виконання вимоги щодо проставлення відмітки про надання дозволу на виїзд в Україну на постійне проживання у паспортний документ позивача є неможливою.
Станом на момент прийняття рішення про набуття позивачем громадянства України - на 13.07.2022 дійсність, чинність та законність відповідних документів, визначених Законом України “Про громадянство» працівниками ГУ ДМС України в Харківській області перевірялись.
Зазначені дії не були визнані протиправними або незаконними в установленому законом порядку.
Також, при прийнятті рішення про набуття позивачем громадянства України та документування паспортом громадянина України, посадові особи ГУ ДМС України в Харківській області, проводили перевірку законності набуття позивачем громадянства України, та керуючись п.10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 року “Про громадянства України» ними надана оцінка дійсності та чинності наданих документів.
Посадові особи ГУ ДМС України в Харківській області підстав для відмови оформленні набуття позивачем громадянства України, зокрема, недійсності та не чинності наданих документів не виявили, також не виявлено надання позивачем, не виявлено суттєвого акту за наявності якого позивач не може набути громадянство України, у зв'язку з чим ГУ ДМС України в Харківській області прийнято рішення про набуття позивачем громадянства України.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивач, на час подання заяви про набуття громадянства України, знаходився на території України на законних підставах.
Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 21.08.2020 у справі № 520/2915/19 вказав наступне:
«…З аналізу наведених норм законодавства слідує, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
При цьому, скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.
Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо неправдивих відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України».
При цьому, жодних доказів на підтвердження обставин, які могли б бути розцінені судом як свідоме подання позивачем неправдивих відомостей або фальшивих документів відповідачем до суду не надано.
Конституційний Суд України у рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 висловив правову позицію, відповідно до якої, рішення суб'єкта владних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 2040/5642/18.
На думку суду, відповідачем в порушення принципу пропорційності прийнято спірне рішення, яке не містить в собі легітимну мету, яка необхідна в демократичному суспільстві, як про це наголошує практика Європейського Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Барнік проти Росії» (заява № 55565/00).
Згідно вказаної позиції «необхідність в демократичному суспільстві» вимагає, щоб застосований засіб обмеження переслідував легітимну мету та щоб втручання в право не було більше тієї міри, яка необхідна для її досягнення. Іншими словами, цей тест, що як правило, називається тестом пропорційності, вимагає, щоб обмежувальний засіб був належним (відповідним) для виконання передбачених захисних функцій.
Також суд враховує, що відповідачем здійснена перевірка стосовно позивача та скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України майже через три роки після виконання позивачем всіх взятих на себе обов'язків, передбачених законодавством про громадянство України, та отримання паспорта громадянина України, що порушує принципи правової визначеності та пропорційності.
Внаслідок такого протиправного рішення відповідача наразі фактично позивач є апатридом, тобто особою, яка втратила громадянство не по своїй волі, з вини відповідача, чим порушено останнім Конституцію України та Європейську конвенцію про громадянство, оскільки оскаржуване рішення прийняте відповідачем в порушення принципу пропорційності та не містить в собі легітимну мету, яка необхідна в демократичному суспільстві.
Враховуючи наведене, рішення головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27 серпня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 “Про громадянство України» та Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, і громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, від 20 листопада 2003 року позивача є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо частини позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з бази даних відомості про визнання недійсним паспортів громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, які видані позивачу, суд прийшов наступного.
У відзиві на позов сторона відповідача зазначає, що відповідно до абзацу 4) пункту 108 постанови КМУ від 25 березня 2015 р. № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України. Як уже було зазначено вище, позивачу відмінено рішення про набуття громадянства України, відтак, органом міграційної служби виконано вимоги чинного законодавства щодо визнання недійсними паспортів громадянина України.
Підпунктом 4 пункту 108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок №302), передбачено, що паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України.
Згідно з п. 110 Порядку №302 недійсні паспорти анулюються шляхом пробивання двох отворів наскрізь на кожному аркуші, обкладинці документа у формі книжечки або в машинозчитуваній зоні документа у формі картки, після чого знищуються.
Недійсний паспорт, зданий для обміну, зберігається в територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС, уповноваженого суб'єкта до прийняття рішення про оформлення нового паспорта.
Відповідно до п. 111 Порядку №302 паспорти знищує територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, який прийняв рішення про визнання їх недійсними або здійснив їх вилучення, а за кордоном - закордонна дипломатична установа.
Пунктом 113 Порядку №302 передбачено, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, структурний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа із застосуванням засобів Реєстру вносить до бази даних Реєстру інформацію про визнання недійсним, вилучення (у тому числі тимчасово), анулювання та знищення паспорта.
Інформація про серії та/або номери недійсних паспортів надається з відомчої інформаційної системи ДМС із застосуванням засобів Реєстру МЗС, МВС, Національній поліції, Адміністрації Держприкордонслужби, СБУ, Офісу Генерального прокурора та розміщується на офіційному веб-сайті ДМС.
Про визнання паспорта недійсним відповідно до підпунктів 4, 5, 8 пункту 108 цього Порядку територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС в установленому законодавством порядку протягом однієї доби інформує Адміністрацію Держприкордонслужби та Національну поліцію.
Водночас відповідно до п.84 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152 (далі - Порядок № 152), особа, стосовно якої громадянство України припинено відповідно до Закону України Про громадянство України, або її законний представник зобов'язані у порядку, встановленому законодавством про громадянство України, повернути паспорт для виїзду за кордон територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, що його оформив, а якщо така особа проживає за кордоном, - закордонній дипломатичній установі.
Підпунктом 5 пункту 89 Порядку № 152 передбачено, що паспорт для виїзду за кордон визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується у разі припинення особою громадянства України.
Отже, скасування відповідачем попереднього рішення від про оформлення набуття громадянства України автоматично мало наслідком визнання його паспортів недійсними, їх вилучення, анулювання та знищення, а також із застосуванням засобів Реєстру внесення до бази даних Реєстру інформацію про визнання недійсним, вилучення (у тому числі тимчасово), анулювання та знищення паспорта.
Суд установив, що відповідач виконав покладений на нього законодавством обов'язок та у зв'язку зі скасуванням рішення про оформлення набуття громадянства України вніс до Інформаційно-аналітичної підсистеми «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України інформацію щодо недійсності паспортів позивача, а протилежні доводи позивача не обґрунтовані.
На дату внесення відповідачем вказаної вище інформації рішення від 27.08.2024 про скасування попереднього рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням було чинним.
Чинне законодавство не передбачає процедури видалення записів із ІП «Недійсні документи» після набуття чинності судовим рішенням про скасування втрати громадянства, оскільки є технічною підсистемою фіксації фактів, а не інструментом відновлення дії документів.
Скасування у судовому порядку рішення відповідача від 27.08.2024 в частині скасування рішення про оформлення набуття громадянства України позивачем, не є автоматичною підставою для видалення відповідачем з Інформаційно-аналітичної підсистеми «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України інформації щодо недійсності паспортів позивача, оскільки відповідно до вказаного вище законодавства позивач на дату прийняття рішення про втрату громадянства України мав обов'язок повернути паспорти відповідачу.
Згідно з п. «а» ч.1 ст.13 Закону України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі Закон №5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч.1 ст.21 Закону № 5492-VI).
Отже, у разі відсутності в особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, в свою чергу, є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Згідно з п.2 Положення №2503-XII паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Відповідно до п.13. Положення №2503-XII одержанню паспорта громадянина передує звернення з відповідною заявою та пакетом документів.
Належні, достовірні та допустимі докази звернення позивачем до відповідача щодо видачі нових паспортів відсутні.
Тому суд дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що скасування рішення про втрату громадянства не тягне за собою автоматичного поновлення чинності паспортних документів без проходження позивачем відповідної процедури, встановленої Порядком №302 та Порядком № 152, обґрунтовані та враховані судом.
З огляду на наведені норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому відсутні підстави для зобов'язання його видалити з Інформаційно-аналітичної підсистеми «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України інформацію щодо недійсності паспортів позивача ,а тому суд прийшов висновку що позовна вимога є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінивши докази, надані позивачем, суд висновує, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 139 КАС України, з урахуванням заявлення перед судом немайновий вимог, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача стягнути судовий збір у сумі 1937,92 грн.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27 серпня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 “Про громадянство України» та Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, і громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, від 20 листопада 2003 року ОСОБА_1 .
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1937,92 грн.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, місцезнаходження - місто Харків, вулиця Римарська, будинок № 24, код ЄДРПОУ 37764460.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 27.06.2025.
Суддя М. І. Садова