Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 червня 2025 року Справа № 520/6648/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення головного управління ДПС у Харківській області № 5887/20-40- 24-03-06 від 30.10.2024 про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; - зобов'язати головне управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків з 01 жовтня 2024 року шляхом включення до реєстру платників єдиного податку; - вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову покликається на те, що відповідачем неправомірно прийнято оспорюване рішення, адже у відношенні позивача контролюючим органом не проведено документальної планової або позапланової перевірки платника податків перевірки, а рішення прийнято на підставі акту камеральної перевірки, що суперечить вимог ПК України. Просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.
Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргумент про те, що за результатами проведеної камеральної перевірки позивача встановлено порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи, а саме: абз. 5 пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або не відповідають вимогам організаційно- правових форм господарювання) - здійснення виду діяльності згідно з КВЕД: « 61.90 - Iнша дiяльнiсть у сферi електрозв'язку», який заборонено пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України. На підставі акту камеральної перевірки прийнято рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку позивача. Вказує, що фізичні особи - підприємці, які обрали вищевказані КВЕД та надають електронні комунікаційні послуги, у тому числі послуги доступу до мережі Інтернет, не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Звертає увагу суду, що платникам єдиного податку, які здійснюють постачання електронних комунікаційних послуг, зокрема, згідно КВЕД 61.90, у вищезазначених статтях роз'яснено, що відповідно до пп. 4 пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПК України для платників єдиного податку передбачено можливість внесення відомостей до реєстру платників єдиного податку щодо зміни видів господарської діяльності. Крім того, платники єдиного податку згідно з пп. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності. Отже, такі платники зобов'язані подати заяву та відмовитись від спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року), тобто до 20 вересня 2024 року (п.п. 298.2.1 п.298.2 ст. 298 ПК України). У разі не виконання обов'язку щодо виключення відповідних видів діяльності або переходу на інші податки і збори, то реєстрація по такому платнику може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. ГУ ДПС повідомляє, що відповідної вищезазначеної заяви позивач до контролюючого органу у встановлений строк не надав, тому реєстрація платника анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу з 01 жовтня 2024 року. Таким чином, вважає , що позивачем порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, передбачені п.п.8 п.п.291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ. На підставі вищевикладеного, відповідно до абзацу 3 пункту 299.10, п. 299.11 статті 299 ПКУ реєстрація платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 анульована шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. Крім того , вказує , що відповідно до пп. 75.1.1, п.75.1 ст.75, ст.76, п.86.2, ст.86, п.299.10, п.299.11 ст.299 ПК України контролюючим органом проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування платником єдиного податку ФОП ОСОБА_2 . Посилаючись на вимоги п.75.1.1. ст.75 ПКУ, постанову Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 826/1975/17, вказує, що камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється системний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків виключно на підставі даних, які знаходяться в розпорядженні податкового органу. Просить у позові відмовити.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, яка містить доводи аналогічні змісту викладених адміністративному позові.
Ухвалою суду від 26.03.2025 забезпечено позов у цій справі шляхом зупинення дії рішення головного управління ДПС в Харківській області № 5887/20-40-24-03-06 від 30.10.2024 про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи підприємця ФО-П ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у справі №520/6648/25.
Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив. ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, а відтак як суб'єкт підприємницької діяльності знаходиться на податковому обліку у ГУ ДПС у Харківській області року та включений до Реєстру платників єдиного податку платником третьої групи за ставкою 5%.
Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи, під час якої визначено порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування в частині порушення приписів абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України (у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання) - здійснення виду діяльності за КВЕД 61.90 - інша діяльності у сфері електрозв'язку, який заборонено п.п.8 п.291.5.1. п.291.5 ст.291 ПК України.
За результатом перевірки складено акт № 522/20-40-24-03-06 від 03.10.2024.
Рішенням головного управління ДПС у Харківській області від 30.10.2024 № 5887/20-40- 24-03-06 відповідно до п.299.11 ст.299 ПК України виключено з Реєстру платників єдиного податку фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 з 01.10.2024.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Глава 1 розділу XIV Податкового кодексу України регулює питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до суб'єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Згідно з пп. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у визначених випадках та в строки, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Положеннями п. 299.10 та абз. 2 п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Таким чином, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Відповідно до п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Згідно з п. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України можливе лише під час проведення перевірок.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Так, спірні правовідносини виникли з приводу правомірності прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.
Підставою прийняття відповідачем рішення, що оскаржується, стали висновки акта камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування про здійснення позивачем видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.
У постанові від 1 серпня 2023 року у справі № 813/4414/16 Верховний Суд погодився з позицією судів передніх інстанцій про те, що юридичним наслідком скасування судом рішення контролюючого органу про призначення та проведення невиїзної документальної перевірки є визнання відсутнім податкової перевірки як юридичного факту, наслідком чого є визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результати такої перевірки. У випадку визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною її висновки не повинні оцінюватись по суті, оскільки протиправне призначення та/або проведення контролюючим органом такої перевірки є достатньою та безумовною підставою скасування прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 16 травня 2023 року у справі №810/2060/16 враховуючи те, що набрало законної сили судове рішення, яким скасовано наказ, що слугував підставою для проведення перевірки, та встановлено відсутність підстав для проведення перевірки позивача, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що всі наступні дії податкового органу, зокрема, щодо проведення перевірки, складання за її результатами акта перевірки та, відповідно, прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень є неправомірними, адже вони прийняті та вчинені на підставі недійсного розпорядчого акта.
Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, протиправність прийнятих за наслідками її проведення індивідуальних актів, у зв'язку з чим до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Також слід звернути увагу, що Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі № 813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі № 813/4266/17).
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19 та від 11.01.2024 у справі № 810/3210/17.
Судовим розглядом встановлено, що матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача.
Відповідно до акту перевірки контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки позивача надано оцінку питанню правомірності перебування платника єдиного податку першої-третьої груп на спрощеній системі.
Разом з тим, суд повторно зазначає,що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення податкової перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
При цьому, для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи мають бути виконані всі вимоги передбачені Податковим кодексом України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18.03.2025 по справі № 160/21398/24.
З огляду на викладене вище суд прийшов висновку, що відповідачем рішення від 30.10.2024 № 5887/20-40- 24-03-06 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийнято з порушенням процедури його прийняття, що є самостійною підставою для скасування.
З метою ефективного відновлення порушеного права позивача зобов'язати головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , як платника єдиного податку на 3 групі зі ставкою 5 відсотків з 01.10.2024 та включити до реєстру платників єдиного податку.
Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що позов необхідно задовольнити повністю.
У відповідності до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань стягнути судові витрати у розмірі 3330,80 грн (судовий збір за подання адміністративного позову до суду у сумі 2422,40 грн, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 908,40 грн).
Керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнано протиправним та скасовано рішення головного управління ДПС у Харківській області від 30.10.2024 № 5887/20-40- 24-03-06 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ..
Зобов'язано головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку на 3 групі зі ставкою 5 відсотків з 01.10.2024 та включити до реєстру платників єдиного податку.
Стягнуто з головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3330,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місцезнаходження/місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач головне управління Державної податкової служби у Харківській області - місцезнаходження - місто Харків, вулиця Григорія Сковороди, будинок № 46, код ЄДРПОУ 43983495;
Повне судове рішення складено та підписано суддею 27.06.2025.
Суддя М. І. Садова