Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
27 червня 2025 р. справа № 520/5983/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ 14099344) , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька обл., Вінницький р-н, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 1, та згідно частини 3 статті 114 Закону з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу на підземних роботах, що оформлено рішенням №204950024457 віл 17.12.2024, неправомірними та скасувати зазначене рішення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати період роботи з 02.02.1990 по 25.06.1995 та з 04.07.1995 по 31.12.1998 до пільгового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 призначення пенсії на пільгових умовах з 06.02.2019 та виплатити мені пенсію за весь період з 06.02.2019.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що незарахування відповідачем зазначених вище періодів роботи призвело до незаконної відмови у призначенні пенсії та прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. При цьому відповідач взагалі не надає обґрунтувань своїх дій з неврахування до пільгового підземного стажу вказаних періодів при тім, що у нього не було жодних правових підстав не враховувати вказані періоди.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає підстав: у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах, передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, надав відзив на позовну заяву в якій зазначив, що позивачем пільгових довідок Головному управлінню не надано, з записів трудової книжки неможливо визначити фактичну тривалість відпрацьованого часу в пільгових, в тому числі в підземних, так як записи трудової книжки не містять інформації про наявність відпусток за власний рахунок, залучення до легкої праці, простоїв, а також даних про підземні спуски, також відсутня інформація про проведення атестацій робочих місць. Пільговий стаж зараховано згідно інформації про спеціальних (пільговий) стаж в індивідуальних відомостях на застраховану особу, та пільговий стаж на підземних роботах за провідними професіями становить 2 роки 6 місяців 8 днів. Згідно абз.2 ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 за наявності стажу на підземних роботах 2 роки 6 місяців 8 днів (01.01.1999 - 08.07.2001- робітник очисного забою), дає право на зниження пенсійного віку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону на 2 роки за наявності страхового стажу на дату досягнення відповідного віку не менше 34 років.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.12.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності заява розглядалась Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №204950024457 віл 17.12.2024 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв'язку з незарахуванням до пільгового підземного стажу певних періодів роботи.
Судом встановлено, що до пільгового стажу не зараховано періоди 02.02.1990 по 25.06.1995 та з 04.07.1995 по 31.12.1998.
Відповідно до нотаріальної заяви, яка зареєстрована в реєстрі за №545 ОСОБА_2 підтвердив, що у період з 04.07.1995 по 23.02.1997 та з 04.09.1997 по 16.10.1999 працював разом з ОСОБА_1 , в одній бригаді видобувної дільниці, з повним робочим днем під землею на шахті "Рассвет" у м. Кіровське Донецької області.
Також, ОСОБА_3 підтвердив, що у період з 04.07.1995 по 09.03.200 працював разом з ОСОБА_1 , в одній бригаді добичної дільниці, з повним робочим днем під землею , на шахті "Рассвет" у м. Кіровське Донецької області, що підтверджується нотаріальною завою, яка зареєстрована в реєстрі за №346.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
За змістом статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років-на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, які працювали на роботах із шкідливими умовами праці - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності необхідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (у разі досягання пенсійного віку з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років).
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. В той же час, трудова книжка підтверджує загальний трудовий стаж особи.
Право на пільгове пенсійне забезпечення підтверджується відповідно до списку виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах на підставі записів у трудовій книжці працівника та уточнюючих довідок.
Із записів у трудовій книжці НОМЕР_2 судом встановлено, що у період з 02.02.1990 по 25.06.1995, з 04.07.1995 по 08.07.2001 позивач працював на підземних роботах, що дають право на призначення пільгової пенсії за списком №1 ВАТ «Шахта» Рассвет» ДП ДХК «Жовтеньвугілля».
Професії та посади, за якими позивач працював у спірні періоди та які вказані у трудовій книжці, віднесені до Списку № 1, виправлень чи закреслень трудова книжка не містить.
Разом з тим, зауваження відповідача щодо відсутності документів на підтвердження пільгового стажу, є безпідставними, з огляду на те, що трудовою книжкою позивача, яка відповідно до приписів ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, підтверджено спірний період роботи позивача.
Щодо тверджень відповідача відносно відсутності інформації про результати атестації робочих місць, суд зазначає, що обов'язок щодо проведення атестації робочих місць законодавцем покладено на керівників підприємств.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, згідно зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання.
Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадина його конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
З урахуванням викладеного, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №204950024457 віл 17.12.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Із урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання пенсійного органу, до якого звертався позивач, повторно розглянути його заяву про призначення пенсії та вирішити питання про зарахування спірних періодів стажу з урахуванням висновків суду.
Щодо підстав розгляду заяви позивача та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватися розгляд заяви позивача про призначення пенсії та призначення пенсії, суд зазначає таке.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
У даному випадку органом призначення, визначеним за принципом екстериторіальності, є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення обов'язку щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії саме на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області як визначений орган призначення.
Щодо дати призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, за винятком випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за її призначенням відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи викладене, а також встановлений факт звернення позивача із заявою про призначення пенсії 12 грудня 2024 року, підстав для призначення пенсії з 06 лютого 2019 року немає.
Така позиція узгоджується з положеннями частини першої статті 45 вказаного Закону, які не передбачають можливості призначення пенсії з дати, що значно передує даті звернення, за відсутності виняткових обставин, визначених законом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька обл., Вінницький р-н, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №204950024457 від 17.12.2024 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька обл., Вінницький р-н, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) зарахувати до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) періоди роботи з 02.02.1990 по 25.06.1995 та з 04.07.1995 по 31.12.1998 до пільгового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 та повторно розглянути заяву від 12.12.2024 ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька обл., Вінницький р-н, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 27 червня 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ