Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 червня 2025 р. Справа № 520/7825/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінет Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168;
2. зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошовою забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінет Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168;
3. визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції Харківській області, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, сум індексації;
4. зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходила службу у Головному управлінні Національної поліції в Харківській області. При звільненні з військової служби позивачу виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, проте, без включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова компенсація, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінет Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168. Також, у 2022 та 2024 роках позивачу виплачувалась матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, але до складу грошового забезпечення, з якого обчислені ці допомоги, не включено суми індексації. У зв'язку з чим, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 07.04.2025 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування чого посилався на те, що додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ № 168, виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань та визначається наказами керівника органу, що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди, а тому не входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток. Також, вважає, що суми індексації не входять до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, оскільки мають разовий характер.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Позивач з 07.11.2015 року проходила службу у Головному управлінні Національної поліції в Харківській області, наказом начальника від 30.12.2024 року №633 о/с звільнена та виключена зі списків особового складу.
З довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.01.2023 №342/119-29/02-2023 вбачається, що при звільненні з військової служби позивачу виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, а саме: у 2015 році в сумі - 2928,96 грн., у 2018 році в сумі - 4881,60 грн., у 2020 році в сумі - 976,32 грн., у 2021 році в сумі - 14644,82 грн., у 202 році в сумі - 30265,95 грн., у 2023 році в сумі - 30265,95 грн., у 2024 році в сумі - 43934,45 грн. Всього у січні 2025 виплачено 121503,15 грн., з урахуванням утримання військового збору за ставкою 5%.
У розрахунку компенсації за невикористані відпустки за 2015-2024 роки зазначено, що на день звільнення ОСОБА_1 до складу грошового забезпечення включені наступні складові: посадовий оклад - 2400,00 грн; оклад за спеціальним званням - 1800,00 грн; надбавки за вислугу років 50% - 2100,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (40 %) - 2520,00 грн; премія (239,082 %) - 20469,63 грн.
Відповідно до інформації, зазначеної в довідках про грошове забезпечення, від 26.03.2025 № 318 за період з січня 2022 по грудень 2022 року, від 26.03.2025 №319 за період з січня 2023 по грудень 2023 та від 26.03.2025 № 320 за період з січня 2024 по грудень 2024 року, позивачу щомісячно виплачувалась додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінет Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168.
Також, у 2022 та 2024 році позивачу виплачувалась грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення.
Так, відповідно до інформації, зазначеної в довідках про грошове забезпечення, від 26.03.2025 № 318 за період з січня 2022 по грудень 2022 року та від 26.03.2025 № 320 за період з січня 2024 по грудень 2024 року, у березні 2022 року ОСОБА_1 виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у сумі 12 601,91 грн.; у листопаді 2022 року ОСОБА_1 виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань у сумі 11658,40 грн.; у жовтні 2024 року ОСОБА_1 виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у сумі 27 530,84 грн.; у грудні 2024 року ОСОБА_1 виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань у сумі 6300,00 грн.
При цьому до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розміри вказаних вище виплат, відповідач не включив суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 (до грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток), та сум індексації (до грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань).
Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
В лютому 2025 року позивач через свого представника звернулась до відповідача із запитом, в якому просила надати інформацію про виплачені їй при звільненні суми та у разі, якщо такі суми нараховані невірно, перерахувати та доплатити належні їй при звільненні суми.
Проте, у відповідь листом від 25.03.2025 року № 130аз/119/05/29-2025 відповідач відмовив у перерахунку спірних виплат за відсутності правових підстав.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Щодо позовних вимог щодо невключення до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінет Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 10 статті 93 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського.
Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено що Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші виді забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріпленні кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Поряд з цим, згідно статті 4 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон № 504/96-ВР) передбачено наступні щорічні види відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Пунктом 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ визначено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служи у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Статтею 9 Закону № 2011-XII також визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Частиною 1 статті 94 Закону № 580-VIII визначено що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Отже, єдиним уповноваженим органом, який встановлює розміри грошового забезпечення (його складових), є Кабінет Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) постановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 988 установлено, що порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Так, Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 (далі - Порядок № 260).
Згідно пункту 7 розділу III Порядку № 260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи АІ групи.
Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпеченні на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу І цих Порядку та умов, і призупиненні виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплат; компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, як було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.
Тобто розмір грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуванні відпусток обчислюється із розміру повного грошового забезпечення.
Поряд з цим на виконання вимог статті 9 Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів Україні ухвалив ряд постанов, якими визначив складові та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.
Зокрема, постановою № 988 визначено розміри таких складових грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років надбавка за особливості проходження військової служби, премія.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ №168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року №754, від 07 липня 2022 року № 793, від 08 жовтня 2022 року № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди, не змінювався.
Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
Разом з тим, підпункт пункту 7 розділу III Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру компенсації за невикористані дні відпусток, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Отже, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні оплачуваних відпусток.
Відповідні висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, зокрема викладені у постановах від 06 квітня 2023 у справі №520/3564/22, від 23 вересня 2024 року у справі № 240/32125/23.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Проте, у спірних правовідносинах, при визначенні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, до складу грошового забезпечення позивача відповідач не включив додаткову винагороду, запроваджену постановою КМУ №168, яка виплачувалась позивачу щомісячно у 2022-2024 роках.
З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінет Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та зобов'язання відповідача перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошовою забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та виплаченої у 2022-2024 роках.
Стосовно позовних вимог щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, сум індексації, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 13 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.
Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.
У спірних правовідносинах, у 2022 та 2024 році позивачу виплачувалась грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення.
Так, відповідно до інформації, зазначеної в довідках про грошове забезпечення, від 26.03.2025 № 318 за період з січня 2022 по грудень 2022 року та від 26.03.2025 № 320 за період з січня 2024 по грудень 2024 року, у березні 2022 року ОСОБА_1 виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у сумі 12 601,91 грн.; у листопаді 2022 року ОСОБА_1 виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань у сумі 11658,40 грн.; у жовтні 2024 року ОСОБА_1 виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у сумі 27 530,84 грн.; у грудні 2024 року ОСОБА_1 виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань у сумі 6300,00 грн.
При цьому до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розміри вказаних вище виплат, відповідач не включив суми індексації.
Як вже зазначалось судом вище, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) постановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до частини 5 статті 94 Закону № 580-VІІІ грошове забезпеченні поліцейських індексується відповідно до закону.
Статтею 9 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доході населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельне спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Статтею 6 Закону №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно зі статтею 4 вказаного Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженою постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078), передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошовою утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства пре загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін з місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (колі величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошовою забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплат розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Субсидіарне застосування зазначених правових норм вказаних Законів дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.
Відповідно до п.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №638/5794/17, від 27.12.2019 у справі №643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована сума грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Відтак, оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її невключення до обрахунку спірних виплат.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції Харківській області, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, сум індексації та зобов'язання Головне управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум індексації грошового забезпечення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінет Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошовою забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та виплаченої у 2022-2024 роках.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції Харківській області, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, сум індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2024 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум індексації грошового забезпечення.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 26.06.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко