Справа № 500/2044/25
27 червня 2025 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС1" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС1" у податкову заставу №7821/6/19-13-02-14 від 02.04.2025. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС1" судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що докази в підтвердження розміру судових витрат, які сплачено чи має бути сплачено, будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
08.06.2025 до суду через систему “Електронний суд» надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Заява містить посилання на докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, які склали 5 000,00 грн, а саме: договір про надання правничої допомоги зі змінами, детальний опис наданих послуг (звіт адвоката).
Ухвалою суду від 19.06.2025 на підставі частини третьої статті 252 КАС України прийнято до розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, постановлено розгляд здійснювати у порядку письмового провадження з огляду на те, що рішення суду у цій справі від 13.06.2025 ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
27.06.2025 до суду надійшло клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Відповідач вважає, що розмір таких завищений, бо підготовлені процесуальні документи у справі (позовна заява та відповідь на відзив) ідентичні за змістом; витрати адвоката не відповідають критерію співмірності, справа є нескладною.
Перевіривши доводи заяв учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.
Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За приписами частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зауважує, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з частиною першою-другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Відповідно частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).
Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано такі документи: договір від 14.03.2025, укладений між виконавцем адвокатом Авдєєнком Владиславом Валерійовичем та замовником Товариством з обмеженою відповідальністю «ВБС1» про надання правничої допомоги, до якого 10.04.2025 внесено доповнення в частині предмету договору, який стосується підготовки та подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС1" у податкову заставу №7821/6/19-13-02-14 від 02.04.2025, інших процесуальних заяв та здійснення представництва інтересів замовника у Тернопільському окружному адміністративному суді за підготовленим позовом; детальний опис наданих послуг (звіт адвоката) по справі №500/2044/25.
За умовами додаткового договору від 10.04.2025 вартість послуг становить 5 000,00 грн, які підлягають оплаті на першу вимогу виконавця.
За змістом детального опису наданих послуг (звіт адвоката) у межах справи №500/2044/25 виконавцем надано такі послуги: підготовка позовної заяви - 1 година на суму 2 500,00 грн з розрахунку 2 500,00 грн за годину роботу, ознайомлення з відзивом та підготовка відповіді на відзив - 1 година на суму 2 500,00 грн з розрахунку 2 500,00 грн за годину роботу.
Докази оплати позивачем адвокату витрат на правничу допомогу відсутні, проте суд з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.03.2021 у справі №520/12065/19, від 23.12.2021 у справі №280/1361/21, виходить з того, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову було оскарження рішення про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС1" у податкову заставу. Зміст позовної заяви містив короткий та лаконічний опис підстави позову (відсутність податкового боргу на дату прийняття рішення про опис майна у податкову заставу через оскарження до суду відповідного податкового повідомлення-рішення) з посиланням на відповідну норму Податкового кодексу України (підпункт 14.1.155 пункту 14.1 статті 14, статтю 89). Матеріали справи містять відповідь на відзив. Така не є ідентичною позову, як вважає представник відповідача, і чітко та по суті вказує на спростування мотивів відповідача, викладених у відзиві.
Враховуючи незначну складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), незначний обсяг обставин та доказів, які підлягали встановленню та дослідженню, час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, їх обсяг, виходячи із принципів обґрунтованості їх розміру та співмірності, зважаючи також на подане заперечення відповідача щодо заявлених витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області необхідно стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь позивача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. Заява представника позивача підлягає до задоволення частково.
Керуючись статтями 134, 138, 139, 143, 243, 252 КАС України, суд
Заяву представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області (46003, місто Тернопіль, вулиця Білецька, 1, код ВП ЄДРПОУ 44143637) на Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС1" (вулиця Вільхова, 2/6, місто Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 44568528) судові витрати на професійну правничу допомогу на суму 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп).
У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 27 червня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.