27 червня 2025 року Справа № 480/7313/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Сумській області звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 , і просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010300) на загальну суму 15550,00 грн на р/р UА178999980314050512000018512, отримувач ГУК Сум.обл/Чернеччинська СТГ/18010300, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником податків та зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом. Внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі узгоджених податкових зобов'язань, у нього утворився податковий борг, який на момент звернення до суду залишається несплаченим.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи за адресою місця реєстрації, зазначеною у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №749858 від 21.08.2024 (а.с. 20), але поштове відправлення повернуто поштовим відділенням до суду із зазначенням причин невручення - “за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи положення ст. ст. 124, 126 КАС України вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором і є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі ІКПП ITC “Податковий блок», у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 15550,00 грн, а саме з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Так, податковими повідомленням-рішенням від 03.01.2024 №0000316-2407-1823-UA59040150000076482 на суму 8086,00 грн та від 27.09.2022 №034516-2407-1811 (а.с. 7) відповідачу нараховане податкове зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2021 та 2022 роки.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені відому позивачу податкову адресу відповідача, повернуті поштовим відділенням із відміткою «за закінченням терміну зберігання», вважаються врученими, в установлений законом строк не оскаржувались та не були сплачені, а тому сума податкових зобов'язань набула статусу податкового боргу.
Податковим органом було сформовано податкову вимогу форми “Ф» від 17.08.2023 № 0003035-1303-1828, яка була надіслана за відомою позивачу податковою адресою відповідача, повернуті поштовим відділенням із відміткою «за закінченням терміну зберігання», вважається врученою платнику податків.
Щодо направлення податковим органом податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги відповідачу за податковою адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
Судом було витребувано письмові пояснення та докази правомірності направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги на адресу: АДРЕСА_1 .
На виконання вимог ухвали про витребування доказів представником позивача надано відповідні докази та письмові пояснення.
Зокрема, як зазначає позивач, згідно листа відділу ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, податкових сервісів, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг Головного управління ДПЧ у Сумській області в наявності у податкового органу була інформація про податкову адресу та місце проживання ОСОБА_1 станом на 17.06.2003: АДРЕСА_1 , а з 28.06.2024: АДРЕСА_2 (а.с. 26).
Враховуючи те, що податковому органу на час направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги інформації про інші податкові адреси відповідача, крім АДРЕСА_1 , чи зміну такої податкової адреси повідомлено не було в установленому порядку, позивач зазначає, що правомірно направив за наявною інформацію податкові повідомлення-рішення та податкова вимога.
Крім того, позивач зазначає, що ОСОБА_1 самостійно було подано заяву про повернення помилково та/або надмірну сплачених сум грошових зобов'язань та пені №1378 від 29.11.2023 (а.с. 36), у якій зазначається податкова адреса: АДРЕСА_1 . Таким чином 28.06.2024 у відповідача відсутня була інформація про зміну податкової адреси ОСОБА_1 .
Судом враховується, що пункт 58.3. статті 53 ПК України змінено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (набрав чинності з 23 травня 2020 року), а саме викладено в такій редакції: «Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу».
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.
Згідно з пунктом 70.1. статті 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
За приписами підпункту 70.2.4. пункту 70.2. статті 70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.
Відповідно до пункту 70.7. статті 70 ПК України, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
В даному випадку, контролюючим органом податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника податків, відповідно до яких податкова адреса відповідача станом на 17.06.2023 була АДРЕСА_1 , а станом на 28.06.2024 - АДРЕСА_3 .
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 у заяві від 29.11.2023 про повернення сплачених сум грошових зобов'язань та пені підтверджено податкову адресу, як АДРЕСА_1 , за якою податковим органом і надсилалися податкові повідомлення-рішення та податкова вимога.
Доказів наявності у податкового органу іншої податкової адреси, ні ж та, за якою відповідача взято на податковий облік та самостійно зазначена відповідачем у заяві від 29.11.2023, та на яку надсилалися рішення та вимога матеріалами справи не підтверджуються. Доказів повідомлення відповідачем про зміну податкової адреси матеріали справи не містять.
Отже, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надсилались контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за наявною станом на час відправлення податковою адресою відповідача та вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення «відсутністю платника податків за вказаною адресою», а тому сума заявленого до стягнення боргу є узгодженою та може бути стягнута в судовому порядку.
Згідно з п. 20.1.34 ст. 20 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 175 ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановленому Податковим кодексом України строк, не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному даним кодексом.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відповідності до п. 20.1.34 ст. 20 ПК України, контролюючі органам мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно із п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Враховуючи те, що сума податкового боргу відповідачем не сплачена на час розгляду справи, позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з відповідача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , і.к. НОМЕР_1 ) податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010300) на загальну суму 15550,00 грн на р/р UА178999980314050512000018512, отримувач ГУК Сум.обл/Чернеччинська СТГ/18010300, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета