Справа № 522/2624/25
Провадження № 2/522/3943/25
25 червня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Глущенко Т. О.,
представника позивача - адвоката Рогозного І. М.,
представника відповідача - адвоката Воронкова В. О.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Warden Chartering s.r.o.» про стягнення невиплаченої заробітної плати та невиплачених витрат на продовольство та харчування, -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа № 522/2624/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Warden Chartering s.r.o.» до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій.
04.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Warden Chartering s.r.o.» про стягнення невиплаченої заробітної плати та невиплачених витрат на продовольство та харчування за контрактом найму. У зустрічній позовній заяві відповідач просив поновити йому строк на її подання та прийняти її до спільного розгляду з первісним позовом.
08.04.2025 від представника позивача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви та відмовити в її прийнятті.
Зазначив, що з її змісту слідує, що подана ОСОБА_1 позовна заява про стягнення з юридичної особи за законодавством Словацької Республіки ТОВ «Warden Chartering s.r.o.» заборгованості із невиплаченої заробітної плати у розмірі 263 655, 32 грн, а також невиплачених витрат на продовольство та харчування в розмірі 18 341, 24 грн, базується на матеріальному праві України, що регулює трудові відносини.
Однак указує, що на цивільні справи з іноземним елементом, якою є дана справа, поширюються як загальні, так і спеціальні правила підсудності, тому суд повинен з'ясувати питання про те, чи поширюється його компетенція на розгляд даної справи.
Так, 17.12.2024 між юридичною особою за законодавством Словацької Республіки ТОВ «Warden Chartering s.r.o.» та громадянином України ОСОБА_1 укалдено контракт найму, відповідно до п. 2.1 якого член екіпажу наймається на роботу на судні в якості штурмана.
Відповідно до п. 11.2 Контракту до цього Контракту застосовуються положення діючого законодавства країни прапора судна з урахуванням спеціальних умов контракту.
Як слідує з положень Контракту, сторони домовилися (п. 12.1) та підтверджують, що положення цього Контракту підпадають під дію чинних положень законодавства країни прапора Судна, а також будь-які суперечки претензії та протиріччя між Сторонами, що виникають з цього Контракту або відносно нього, включаючи, але не обмежуючись дійсністю чи існування Контракту, припинення, складення або виконання контракту, вирішуються відповідно до законів країни, під прапором якої плаває судно. Жоден інший орган, судовий чи будь-який інший, суди чи спілки чи закон будь-якої іншої країни не мають жодної юрисдикції щодо цього контракту, окрім спеціальних умов Контракту.
При цьому, відповідно до спеціальних умов Контракту (п. 12.2) сторони домовились та підтверджують, що відшкодування членом екіпажу будь-яких збитків та шкоди судну, Компанії, роботодавцю, пов'язаних з порушенням Членом екіпажу підпункту 4.4.21 Контракту (п.4.7), а також стягнення штрафних санкцій з Члена екіпажу за пунктом 5.4 Контракту за порушення останнім підпункту 4.4.21 Контракту, здійснюється відповідно до положень Контракту в Приморському районному суді м. Одеси.
Інших спеціальних умов Контракту щодо підсудності та вибору сторонами Контракту суду не передбачено.
Тому, оскільки відповідно до Контракту судно «Chabeli» плаває під прапором Словацької Республіки, то будь-які суперечки, що виникають між сторонами вирішуються відповідно до матеріального права Словацької Республіки і спір має вирішуватися відповідно судами Словацької Республіки.
Також указував, що навіть при дотриманні відповідачем правил підсудності та вибору суду, зустрічна позовна заява останнього не підлягає прийняттю, оскільки вимоги за первісним та зустрічним позовом не є однорідними та від вирішення одного позову не залежить вирішення іншого.
Крім того, посилався на те, що клопотання відповідача про поновлення строку на подання зустрічного позову не містить обставин непереборної сили та обставин, які об'єктивно унеможливлювали вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
У судовому засіданні представник відповідача Воронков В. О. просив поновити строк на подання зустрічного позову та прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.
Представник позивача - адвокат Рогозний І. М. проти прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом заперечував з підстав, зазначених у відзиві на зустрічний позов.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши подану зустрічну позовну заяву, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
За правилами ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви, відповідач зазначає, що провадження у справі відкрито ухвалою суду від 27.02.2025, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.
Зазначає, що зв'язку з тим, що позивачем зазначено неправильну адресу проживання відповідача, він копію ухвали від 27.02.2025 не отримував, а про існування даної справи дізнався випадково.
При цьому, лише 28.03.2025 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.
Вирішуючи клопотання відповідача про поновлення строку, суд зазначає таке.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.
У матеріалах справи міститься розписка представника відповідача - адвоката Воронкова В. О. про ознайомлення його з матеріалами справи 28.03.2025.
Доказів отримання відповідачем копії ухвали суду від 27.02.2025 раніше цієї дати матеріали справи не містять.
Тому, з огляду на положення ч. 1 ст. 193 ЦПК України, ураховуючи подання відповідачем зустрічної позовної заяви 04.04.2025, суд вважає, що строк, встановлений ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідачем не пропущено, а тому питання про його поновлення не вирішується.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
За ч. 3 ст. 193 ЦПК вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
У постанові від 27.01.2021 у справі №908/1688/20, у постанові Великої Палати від 13.03.2019 № 916/3245/17 Верховний Суд зазначав, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним, при цьому взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах.
Тлумачення ч. 2 ст.193 та ч. 1 ст.194 ЦПК України дає підстави вважати, що зустрічний позов - це самостійна матеріально-правова вимога відповідача до позивача, пред'явлена ним у порядку і в строки, встановлені законом, для її спільного розгляду з первісним позовом в одному і тому ж провадженні за наявності для цього відповідних умов та підстав.
З матеріалів справи слідує, що предметом первісного позову є стягнення штрафних санкцій за порушення положення Контракту найму від 17.12.2024, пов'язаного із залишенням відповідачем борту судна, а предметом зустрічного позову є вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати та невиплачених витрат на продовольство та харчування.
Суд виходить з того, що первісний позов та зустрічний позов не є взаємопов'язаними в розумінні ст. 193 ЦПК України, вони не виникають з одних правовідносин, а задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
При цьому посилання представника відповідача у судовому засіданні на те, що правовідносини між сторонами за первісним та зустрічним позовами випливають з одного контракту, а задоволення обох позовів надасть можливість провести взаємозалік сум, належних сторонам, не свідчить про дотримання відповідачем умов, передбачених ч. 2 ст. 193 ЦПК України.
Крім того, ОСОБА_1 не доведено, з урахуванням положень Контракту та норм законодавства, підсудність зустрічної позовної заяви судам України, у тому числі Приморському районному суду м. Одеси.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Керуючись ст. 193 ЦПК України, суд, -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Warden Chartering s.r.o.» про стягнення невиплаченої заробітної плати та невиплачених витрат на продовольство та харчування - повернути ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА