Справа № 461/10127/24
Провадження № 1-кс/461/4079/25
26.06.2025 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах власника майна ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, -
25 червня 2025 ОСОБА_2 звернувся до Галицького районного суду м. Львова, в інтересах ОСОБА_3 , з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024140000000715 від 10.07.2024, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.09.2024 року (справа № 461/7580/24, провадження № 1-кс/461/5880/24) на транспортний засіб марки «ALFA ROMEO STELVIO», р.н. НОМЕР_1 , vin-code: НОМЕР_2 , ключі до нього та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу.
Відповідно до приписів статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна подано ОСОБА_2 , як представником власника майна ОСОБА_3 . До клопотання додано довіреність від 02.05.2025 видану ОСОБА_3 , якою вона уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси, зокрема щодо питань, що стосуються належного їй транспортного засобу марки «ALFA ROMEO STELVIO», р.н. НОМЕР_1 .
Як слідує зі змісту ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Відповідно до ч. 4-5 ст. 64-2 КПК України, представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.
Повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є працівник юридичної особи, яка є власником майна, щодо якого здійснюється процедура спеціальної конфіскації.
Звертаючись до суду в інтересах власника майна - транспортного засобу ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не надав суду документального підтвердження права на представництво її інтересів у суді, зокрема суду не надано документального підтвердження належності ОСОБА_2 до числа адвокатів, не надано копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю , ордеру, договору або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Беручи до уваги викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що з клопотанням про скасування арешту майна, від імені власника - ОСОБА_3 , звернулася особа, яка не має права на його подання.
Оскільки норми КПК України не містять положень щодо регулювання наслідків подання клопотання про скасування арешту майна особою, яка не має права на його подання, слідчий суддя застосовуючи аналогію ч. 2 ст. 304 КПК України, вважає за необхідне клопотання про скасування арешту майна подане ОСОБА_2 повернути суб'єкту звернення, як таке, що подане особою, яка не має права на його подання.
Керуючись ст.ст. 174, 304, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах власника майна ОСОБА_3 , про скасування арешту майна - повернути особі, яка його подала.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_4