Справа № 308/11955/24
(заочне)
27 червня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Шепетко І. О.,
за участі секретаря судових засідань Петришина Н.А.,
представника позивача Костишеної В.Л.,
представника позивача Савенка Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Представник позивача адвокат Машкіна Вікторія Миколаївна, що діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 1 303 070,77 грн. та судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що 21.04.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передає ОСОБА_2 у власність грошві кошти у сумі 777 000 грн., а ОСОБА_2 зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк.
Відповідно до п. 3 договору позики від 21.04.2021 сторони домовились, що позичальник поверне позику 30.11.2022. У випадку якщо на день повернення позики курс долара США відносно гривні збільшиться порівняно з курсом, який встановлений НБУ на 30.04.2021 (1 долар - 27 грн. 75 коп.) то сума позики в гривні збільшується та перераховується згідно курсу долара США відносно гривні, який встановлений НБУ на день повернення позики.
Відповідно до п. 7 договору позики підписання договору позичальником разом з власноручно складеною позичальником розпискою у письмовій формі підтверджують факт одержання позичальником від позикодавця позики.
30.04.2021 позичальник за договором ОСОБА_2 написав власноручно розписку про отримання коштів у сумі 777 000 грн. від ОСОБА_1 .
25.06.2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передає ОСОБА_2 у власність грошові кошти у сумі 110 000 грн., а ОСОБА_2 зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк.
Відповідно до п. 3 договору позики від 25.06.2021 сторони домовились, що позичальник поверне позику 25.06.2022. У випадку якщо на день повернення позики курс долара США відносно гривні збільшиться порівняно з курсом, який встановлений НБУ на 25.06.2021 (1 долар - 27 грн. 46 коп.) то сума позики в гривні збільшується та перераховується згідно курсу долара США відносно гривні, який встановлений НБУ на день повернення позики.
Відповідно до п. 7 договору позики підписання договору позичальником разом з власноручно складеною позичальником розпискою у письмовій формі підтверджують факт одержання позичальником від позикодавця позики.
25.06.2021 позичальник за договором ОСОБА_2 написав власноручно розписку про отримання коштів у сумі 110 000 грн. від ОСОБА_1 .
Незважаючи на взяті на себе зобов'язання вказані суми позики відповідач не повернув. Телефонні та особисті розмови з Відповідачем результатів не дали, тому позивач вимушений звернутися до суду із цим позовом про стягнення заборгованості з метою захисту своїх майнових прав.
23.07.2024 Ужгородським міськрайонним судом відкрито провадження по справі, призначено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити, з підстав, наведених у позові. Зазначила, що грошові кошти не повернуті, отже у позивача наявні всі підстави для захисту свого і права і стягнення таких коштів у судовому порядку.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтримав заявлені позовні вимоги, просив такі задовольнити, надав суду оригінали розписок від 30.04.2021 та 25.06.2021 для огляду та долучення до матеріалів справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про поважність причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.04.2021 між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у власність грошові кошти в сумі 777 000,00 грн., а ОСОБА_2 зобов'язався повернути позику у визначений договором строк (п. 1 Договору позики).
Відповідно до п. 3 Договору сторони домовились, що позичальник - ОСОБА_2 , поверне позику 30.11.2022 повністю, шляхом особистої передачі грошових коштів позичальником у розмірі 777 000,00 грн. позикодавцю - ОСОБА_1 . У випадку, якщо на день повернення позики курс долара США відносно гривні збільшився порівняно з курсом, який встановлений НБУ на 30.04.2021 (1 долар США - 27,75 грн.), то сума позики в гривні збільшується та перераховується згідно з курсом долара США відносно гривні, який встановлений НБУ на день повернення позики.
Пунктом 7 Договору встановлено, що підписання Договору позичальником разом з власноручно складеною позичальником розпискою у письмовій формі підтверджують факт одержання позичальником від позикодавця позики (грошових коштів).
На підтвердження укладення вищевказаного договору відповідачем була надана розписка до договору позики від 30.04.2021, підписана останнім.
Також 25.06.2021 між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у власність грошові кошти в сумі 110 000,00 грн., а ОСОБА_2 зобов'язався повернути позику у визначений договором строк (п. 1 Договору позики).
Відповідно до п. 3 Договору сторони домовились, що позичальник - ОСОБА_2 , поверне позику 25.06.2022 повністю, шляхом особистої передачі грошових коштів позичальником у розмірі 110 000,00 грн. позикодавцю - ОСОБА_1 . У випадку, якщо на день повернення позики курс долара США відносно гривні збільшився порівняно з курсом, який встановлений НБУ на 25.06.2021 (1 долар США - 27,46 грн.), то сума позики в гривні збільшується та перераховується згідно з курсом долара США відносно гривні, який встановлений НБУ на день повернення позики.
Пунктом 7 Договору встановлено, що підписання Договору позичальником разом з власноручно складеною позичальником розпискою у письмовій формі підтверджують факт одержання позичальником від позикодавця позики (грошових коштів).
На підтвердження укладення вищевказаного договору відповідачем була надана розписка до договору позики від 25.06.2021, підписана останнім.
Як встановлено судом, в порушення умов вказаного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення суми позики.
За змістом ч. 1ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною другою статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладено договори позики, за умовами яких відповідач зобов'язувався прийняти позику, та повернути її у визначений договором строк. Доказів повернення вказаної грошової суми позивачеві матеріали справи не містять.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
Відповідно до статті 204 ЦК України вчинений сторонами правочин є дійсним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, тоді як обов'язок щодо спростування презумпції правомірності правочину покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною шостою статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. З метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Зазначена правова позиція неодноразово підтверджена Верховним Судом України, зокрема, в постановах від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15 та від 18 січня 2017 року у справі № 6-2789цс16, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
У свою чергу, наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця), згідно зі ст. 545 ЦК України, свідчить, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано.
До того ж, відповідачем не спростовано наявності заборгованості, на час розгляду справи у суду відсутні підтверджуючі докази про те, що договір позики визнаний недійсним чи є розірваним.
Факт передачі грошових коштів підтверджується розпискою від 30.04.2021 до договору позики від 30.04.2021 (щодо отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 коштів у сумі 777 000,00 грн.) та розпискою від 25.06.2021 (щодо отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 коштів у сумі 110 000,00 грн.), оригінали яких надано представником позивача до суду і долучено до матеріалів справи. На теперішній час, відповідач отримані грошові кошти не повернув.
Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача/кредитора, свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
Пунктом 3 Договору позики від 30.04.2021 передбачено виконання позичальником зобов'язання за договором за ринковим курсом долару США до гривні на момент повернення боргу. Також у цьому пункті зазначено, що на момент передачі коштів у сумі 777 000,00 грн. 1 долар США становив 27,75 грн., що було еквівалентом 28 000,00 дол. США.
Пунктом 3 Договору позики від 25.06.2021 також передбачено виконання позичальником зобов'язання за договором за ринковим курсом долару США до гривні на момент повернення боргу. Також у цьому пункті зазначено, що на момент передачі коштів у сумі 110 000,00 грн. 1 долар США становив 27,46 грн., що було еквівалентом 4 005,00 дол. США.
Відповідно на день звернення позивача із позовом до суду, тобто 19.07.2024 року Національним Банком України встановлено офіційний курс долару США до гривні у розмірі 41,42 грн. за 1 долар США.
Таким чином, оскільки позичальник позичив у позикодавця за договором від 30.04.2021 - 777 000,00 грн., а курс долару США станом на 19.07.2024 року становив 41,42 грн., тому сума заборгованості за договором позики від 30.04.2021 становить: 28 000,00 доларів США (що є еквівалентом 777 000,00 грн.) х 41,42 грн. = 1 159 760,00 грн.
За договором позики від 25.06.2021 позичальник отримав у борг 110 000,00 грн., а курс долару США станом на 19.07.2024 року становив 41,42 грн., тому сума заборгованості за договором позики від 25.06.2021 становить: 4 005,00 доларів США (що є еквівалентом 110 000,00 грн.) х 41,42 грн. = 165 887,10 грн.
Загальна сума заборгованості складає 1 325 647,10 грн.
До позовної заяви представником позивача додано детальний розрахунок заборгованості, відповідно до якого сума боргу за договором позики від 30.04.2021 становить 1 140 008,80 грн. із урахуванням курсу 1 дол. США - 40,7146 по курсу НБУ станом на 11.07.2024, сума боргу за договором позики від 25.06.2021 становить 163 061,97 грн. із урахуванням курсу 1 дол. США - 40,7146 по курсу НБУ, загальна сума боргу становить 1 303 070,77 грн. Дана сума заявлена позивачем до стягнення
За таких обставин, з огляду на те, що відповідач належним чином не виконав зобов'язань за договором позики від 30.04.2021 та договором позики від 25.06.2021, враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, згідно з яким суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми боргу в розмірі 1 303 070,77 грн., в тому числі за договором позики від 30.04.2021 року - у розмірі 1 140 008,80 грн. та за договором позики від 25.06.2021 - у розмірі 163 061,97 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 10 425,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137, 141-142, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики у загальному розмірі 1 303 070,77 (один мільйон триста три тисячі сімдесят гривень 77 копійок) грн., в тому числі:
- за договором позики від 30.04.2021 року - у розмірі 1 140 008,80 (один мільйон сто сорок тисяч вісім гривень 80 копійок) грн.;
- за договором позики від 25.06.2021 - у розмірі 163 061,97 (сто шістдесят три тисячі шістдесят одна гривня 97 копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі - 10 425,00 грн. (десять тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 00 копійок).
Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України з безконтактним носієм № НОМЕР_1 від 05.12.2016, орган видачі 8032, місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 30.05.2000, місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Суддя І.О. Шепетко