Провадження № 11-кп/803/2059/25 Справа № 181/301/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 червня 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
захисників адвокатів, діючих
в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_9 ,
захисника адвоката, діючого в інтересах
обвинуваченого ОСОБА_10 ОСОБА_11 ,
обвинувачених ОСОБА_10 ,
ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі у режимі відеоконференції клопотання прокурора Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_12 про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому в рамках кримінального провадження за № 12018040480000458 від 25 жовтня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України,-
встановила:
постановою Верховного Суду від 07 травня 2025 року, касаційні скарги захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а також прокурора ОСОБА_13 задоволено частково. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_10 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Одночасно судом касаційної інстанції обрано ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 05 липня 2025 року включно.
23.06.2025 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання прокурора Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_12 про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 .
На обґрунтування клопотання прокурор послався на те що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, впливати на свідків. Оцінюючи в сукупності всі зібрані докази у кримінальному провадженні встановлено беззаперечний факт про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що застосування щодо обвинувачуваного ОСОБА_10 іншого більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, є недоцільним та не ефективним. Саме такий запобіжний захід виключить можливість обвинуваченому ОСОБА_10 переховуватись від суду та забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Також прокурор зазначив, що на час проведення судового розгляду ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, зокрема можливість обвинуваченого переховуватися від суду, не втратили свою актуальність. Об'єктивних даних що вказують на зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які можуть слугувати підставою для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу у захисту відсутні.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, вислухавши прокурора та потерпілого ОСОБА_7 , які підтримали клопотання та просили продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_10 , захисника адвоката ОСОБА_11 , який заперечив щодо задоволення клопотання та зазначив, що за спливом часу заявлені ризики зменшились, що дає підстави застосувати більш м'який запобіжний захід, захисника ОСОБА_9 , який підтримав думку захисника ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_8 , який погодився з думкою свого захисника, обвинуваченого ОСОБА_10 , який просив змінити запобіжний захід на більш м'який, зваживши доводи клопотання прокурора, колегія суддів вважає їх слушними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
У ст. 178 КПК Українипередбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_10 наразі обвинувачується за ч. 4 ст. 187 КК України як напад, з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення.
Відповідно до ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення віднесено до категорії особливо тяжких.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
До завершення дії запобіжного заходу, обраного стосовно ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою, розглянути вказане кримінальне провадження в апеляційному порядку неможливо, оскільки строк дії запобіжного заходу завершується 05.07.20205 року, апеляційний перегляд не розпочався.
За наведених обставин, на переконання колегії суддів, продовжує існувати обґрунтований ризик того, що обвинувачений ОСОБА_10 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та тяжкості покарання у разі ухвалення обвинувального вироку щодо нього, та більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою буде недостатнім для забезпечення запобігання вказаного ризику.
Колегія суддів зважає і на те, що на даний час в Україні введено воєнний стан, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу обвинуваченого, характером злочину у якому він обвинувачується, здійснення контролю в зазначених умовах за обвинуваченим правоохоронними органами, в разі застосування до нього інших більш м'яких запобіжних заходів є ускладненим.
На даний час у ОСОБА_10 відсутні будь-які стримуючі фактори для забезпечення належної, законної поведінки, у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, що беззаперечно свідчить про наявність заявлених ризиків.
На думку колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_10 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З огляду на викладене, враховуючи положення статей 177, 178 КПК України, з метою уникнення ризиків, які були встановлені в ході досудового розслідування, залишалися на стадії судового розгляду в суді першої інстанції та продовжують існувати на стадії апеляційного провадження, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 404, 405 КПК України, колегія суддів, -
клопотання прокурора Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_12 , - задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24 серпня 2025 року включно.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Судді