Провадження № 33/803/1701/25 Справа № 201/4062/25 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
26 червня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Коваленка В.С., потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Коваленка Володимира Сергійовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
на постанову судді Соборного районного суду міста Дніпра від 26 травня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),-
Постановою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 26 транвя 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
У постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 15 березня 2025 року о 10 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем «Форд», д/н НОМЕР_1 , рухалась в районі буд. № 40-д по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі, де, під час об'їзду перешкоди, не дотрималась безпечного інтервалу з правого боку, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем «Мазда», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який стояв справа. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 13.3 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.
В апеляційній скарзі захисник вказує на незаконність та необґрунтованість постанови через її невідповідність обставинам справи, необґрунтованістю та упередженістю висновків суду, а також через порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Вказує, що суд першої інстанції не було взято до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що 15.03.2025 приблизно о 9 годині вона на автомобілі Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 виїхала з ЖК «РІВЕР ПАРК» (адреса ЖК, згідно відкритих даних: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 44) на роботу. Виїхавши на вул. Набережна Перемоги, здійснила перестроювання в крайню ліву смугу для здійснення маневру розворот в напрямку центру міста. Дочекавшись проїзду зустрічних автомобілем, закінчила маневр розвороту та поїхала на роботу у напрямку центру міста. Жодних зіткнень з будь-якими автомобілями не вчиняла, автомобіля Mazda д.н.з. НОМЕР_3 на своєму шляху руху навіть не бачила. Близько 11.30-12.00 годин до неї зателефонували працівники поліції та повідомили, що вона є учасником ДТП, і щоб її автомобіль не оголосили в розшук їй терміново потрібно під'їхати на місце ДТП. Вона вийшла до свого авто, оглянула його, на ньому були відсутні будь-які сліди пошкодження після ДТП. Під'їхавши до працівників поліції, які очікували на вул. Набережна Перемоги, навпроти офісу «ПРИВАТБАНК», останні повідомили, що вона, здійснюючи об'їзд автомобіля Mazda д.н.з. НОМЕР_4 за адресою м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, 40Д, здійснила наїзд на цей автомобіль та залишила місце ДТП. В результаті ДТП автомобіль Mazda отримав механічні пошкодження. ОСОБА_1 відразу повідомила, що ніякого зіткнення не відбувалося, на її автомобілі сліди ДТП відсутні. Вона наполягала, щоб поліцейські здійснили фотофіксацію її автомобіля, однак це клопотання було проігнороване. При цьому автомобіля Маzdа вже на місці ДТП не було. Вона також повідомила, що о 10.40 годині розворот за адресою вул. Набережна Перемоги, 40Д, не здійснювала, так як проживає в ЖК «Рівер Парк» (вул. Набережна Перемоги, 44), і здійснювала маневр розворот саме навпроти ЖК приблизно о 9.00 годин, що знаходиться на відстані більш ніж 500 м одне від одного. Враховуючи не об'єктивність працівників патрульної поліції, ОСОБА_1 відмовилася від підпису протоколу та схеми ДТП. Про необхідність надання письмових пояснень, працівники поліції не повідомили.
Також суд не взяв до уваги доводи захисту про недоліки матеріалів адміністративної справи, які свідчать про можливу фальсифікацію та про відсутність події і складу адміністративно правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Так, в схемі ДТП зазначено, що подія сталася 15.03.2025 о 10 год. 40 хв. в м. Дніпро, Соборний район, вул. Набережна Перемоги, 40Д. При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПРІ № 272077 зазначено дату ДТП - 14.03.2025.
Водій ОСОБА_2 в своїх письмових поясненнях зазначив, що ДТП сталася 15.03.2025 о 10.40 годині. З рапорту поліцейського убачається, що виклик про ДТП отримано 15.03.2025 об 11 годині 07 хвилин. Що робив ОСОБА_2 майже 30 хвилин - не з'ясовано. В схемі ДТП не зазначено місце розміщення автомобіля Мазда відносно дорожньої обстановки, що на думку адвоката може свідчити про недотримання водієм Мазда ОСОБА_2 вимог п. 2.10 Правил дорожнього руху.
Під час розгляди справи судом першої інстанції потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що залишивши місце ДТП з метою наздогнати автомобіль порушника. При цьому в своїх письмових поясненнях потерпілий цього не зазначав, що також може свідчити про отримання його транспортним засобом механічних пошкоджень в іншому місці.
Також захисник зазначає, що до матеріалів справи не долучено жодного доказу, що свідчить про наявність механічних пошкоджень на автомобілі Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 . Також відсутня фотофіксація механічних пошкоджень автомобіля Mazda д.н.з. НОМЕР_4 та фіксація даного авто безпосередньо на місці ДТП з прив'язкою до місцевості.
Вважає, що працівники поліції не виконали свій обов'язково щодо збору доказів, як того вимагає ст.255 КУпАП, зокрема не переглянули відео з камер відеоспостереження системи “Безпечне місце» та не долучили його до матеріалів справи.
Дійшовши до висновку про те, що схема місця ДТП оформлена належним чином, суд першої інстанції проігнорував вимоги п.6-8 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, а саме те, що працівниками поліції не було встановлено усіх обставин скоєння ДТП; при встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, не проведеного його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксації.
Апелянт зауважує, що в суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_2 заявив, що страхова компанія винуватиці ДТП, повністю відшкодувала йому шкоду, про що ОСОБА_1 та її захиснику не було відомо.
Під час спілкування з представниками СК «АРКС» було встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 отримав страхове відшкодування в розмірі близько 14 000 грн., при цьому були враховані пошкодження його транспортного засобу, що не відображені в схемі ДТП. Відповідно до схеми ДТП, на автомобілі МАЗДА пошкоджене ліве бокове дзеркало заднього виду, а страхова компанія визначила пошкодження лакофарбового покриття лівих дверей та крила. Наведене на думку захисника свідчить про заздалегідь сплановані дії по фальсифікації матеріалів адміністративної справи з метою отримання страхових виплат зі страхової компанії.
Враховуючи, що крім пояснень потерпілого ОСОБА_2 , інших доказів на підтвердження порушень ПДР в діях ОСОБА_1 матеріали справи не містять, адвокат просить:
1. Об'єднати в одне провадження розгляд справи № 201/4062/25 та № 201/4061/25 та здійснювати їх спільний розгляд.
2. Скасувати постанову Соборного районного суду м. Дніпра від 26 травня 2025 року у справі № 201/4062/25, а справу закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
3. Скасувати постанову Соборного районного суду м. Дніпра від 26 травня 2025 року у справі № 201/4061/25, а справу закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційної інстанції, яке відбулося 18 червня 2025 року, особа, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 та її захисник Коваленко В.С. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили скасувати рішення суду першої інстанції, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Захисник заперечував сам факт ДТП за участю ОСОБА_1 та зазначив, що згідно наданих СК “АРКС» документів автомобіль потерпілого ОСОБА_2 не має пошкодження дзеркала заднього виду, а лише пошкоджено лакофарбове покриття лівої передньої двері, що, на його переконання, може вказувати на те, що ці пошкодження автомобіль потерпілого зазнав за інших обставин аніж ті, що інкримінуються ОСОБА_1 . Додатково зазначив, що сторона захисту вважає матеріали даної справи сфальсифікованими працівниками патрульної поліції на користь потерпілого ОСОБА_2 з метою незаконного отримання ним страхових виплат, але скарг або заяв до компетентних органів з приводу можливої фальсифікації матеріалів даної справи сторона захисту ще не подавала.
ОСОБА_1 апеляційному суду додатково пояснила, що 15.03.2025 вона ні в яке ДТП не потрапляла, а потерпілий ОСОБА_2 оговорює її, оскільки її автомобіль Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 ніяких механічних пошкоджень не має. Вранці того дня вона виїхала на роботу на своєму автомобілі з дома в ЖК “Рівер Парк» по пр-ту Набережна Перемоги,42 та о 10.40 годині вона була на роботі, коли їй зателефонували працівники патрульної поліції і попросили приїхати до місця, де начебто було скоєно ДТП. Стосовно неї було складено два адмінпротоколи за ст.ст.124, 122-4 КУпАП та вона судом була притягнута до адмінвідповідальності, з чим вона не згодна та обидва рішення місцевого суду оскаржуються нею в апеляційному порядку.
Також зазначила, що пізніше її страхова компанія повідомила їй про здійснення страхових виплат потерпілому ОСОБА_2 , з чим вона категорично не згодна, бо вважає, що огляд автомобіля потерпілого проводився без її участі та страховим інспектором, який був запрошений саме потерпілим, а не її страховою компанією.
Не заперечувала, що 15.03.2025 в ранковий час вона дійсно бачила, що хтось на автомобілі за нею “ганяється», вона зупинилась і спитала у незнайомого чоловіка, що йому від неї треба та чи заплатити йому гроші за пошкоджене дзеркало, але цього чоловіка вона не запам'ятала і чи це потерпілий ОСОБА_2 сказати не може.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та пояснив, що 15.03.2025 приблизно о 10.40 годині на своєму автомобілі Mazda д.н.з. НОМЕР_4 рухався по пр-ту Набережна Перемоги м.Дніпра та зупинився біла ресторану “Хутір» в крайній лівій смузі руху. В цей момент автомобіль ОСОБА_1 , здійснюючи маневр розвороту ліворуч, зачепила ліве дзеркало заднього виду його автомобіля, трохи проїхала і зупинилась. Він побачив, як ОСОБА_1 вийшла з машини, оглянула свій автомобіль, сіла за кермо і швидко поїхала з місця ДТП. У свою чергу він погнався за нею, наздогнав в районі Агроуніверситету і повідомив про ДТП, на що ОСОБА_1 спитала у нього чи заплатити йому гроші за розбите дзеркало та після цього сіла в машину і поїхала. Він зафіксував номер її автомобіля, викликав патрульну поліцію та повернувся на місце ДТП. Коли працівники поліції приїхали, він повідомив дані про автомобіль ОСОБА_1 , вони пробили її по базі даних та зателефонували їй.
Зазначив, що в результаті ДТП у нього було пошкоджено ліве дзеркало заднього виду, яке трималося на проводах і коли він гнався за автомобілем ОСОБА_1 , то дзеркало стукало по лівій передній двері та пошкодило лакофарбове покриття. В той же день про ДТП він повідомив СК “АРКС», з якою у ОСОБА_1 був укладений договір автоцивільної відповідальності. На протязі двох тижнів його автомобіль був оглянутий страховим інспектором, зафіксовані механічні пошкодження та він отримав страхові виплати приблизно 13.000 грн. Ця сума відшкодування його цілком влаштовує та він наразі ніяких претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 не має.
Вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови, місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, наявні в матеріалах провадження, зокрема на рапорт працівник поліції; схемою місця ДТП; пояснення потерпілого ОСОБА_2 , а також відомості з протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №1272077 від 15.03.2025, складного відносно ОСОБА_1 , 14.03.2025 о 10:40:30 годин в м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 40-Д, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 , під час об'їзду перешкоди у вигляді транспортного засобу Mazda323 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , не дотрималась безпечного інтервалу, в результаті чого відбулось зіткнення. В наслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Водій ОСОБА_1 порушила п.13.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
У графі «Свідки чи потерпілі» вказано “не залучалися».
Зазначено, що до протоколу додаються схема місця ДТП, рапорт поліцейського, пояснення водія.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи, однак остання відмовилась від підпису у протоколі.
У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано «відмовилась»
Вказано, що тимчасово документи не вилучалися, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.
Протокол підписаний працівником поліції, який його складав (а.с.1).
Відповідно до рапорту інспектора поліції, 15.03.2025 під час патрулювання, об 11 годині 07 хвилин було отримано виклик про те, що по вул. Набережна Перемоги сталася ДТП без травмованих. При бувши на місце, було виявлено автомобіль Mazda 323F, який знаходився на проїзній частині, мав пошкодження лівого дзеркала заднього виду. Водій ОСОБА_2 повідомив, що автомобіль, який його зачепив - Ford д.н.з. НОМЕР_1 поїхав з місця події. Зв'язавшись з водієм автомобіля Ford, яким виявилась ОСОБА_1 , остання повідомила, що прибуде на місце події. Прибувши на місце події на водія ОСОБА_1 було складене відповідні адміністративні протоколи за ст. 124 КУпАП (серії ЕРП1 № 272077) та за ст. 124-4 КУпАП (серії ЕРП1 № 27083) (а.с.3).
У схемі місця ДТП від 15.03.2025 відображено місце зіткнення автомобілів, місця прив'язки, наявність відбійника (дорожньої огорожі), бордюру, дорожньої розмітки 1.5.
Зазначено, що ДТП сталася при денному освітленні, стан покриття дорожньої частини - сухе, є наявність горизонтальної розмітки проїжджої частини, недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП - немає.
Також у схемі місця ДТП відображено, що автомобіль Mazda323 д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження лівого дзеркала заднього виду. Автомобіль Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження правого дзеркала заднього виду.
В графі «Вид пригоди» вказано «зіткнення».
Кількість учасників ДТП - 2, учасник № 1 ( ОСОБА_2 ) з місця ДТП зїхав; учасник № 2 ( ОСОБА_1 ) місце події залишив.
Схема місця ДТП підписана працівником поліції, який її складав, а також учасником події - водієм ОСОБА_2 . Водій ОСОБА_1 від підпису у плані-схемі місця ДПТ відмовилась (а.с.4).
З пояснень потерпілого ОСОБА_2 убачається, що 15.03.2025 о 10.40 годин він керував транспортним засобом Mazda323 д.н.з. НОМЕР_2 в м. Дніпро по вул. Набережна Перемоги навпроти ресторану “Хутір», рухався в сторону ж/м Перемога-6. Зупинившись на світлофорі, почув удар по корпусу автомобіля, а саме візуально побачив пошкоджене ліве бокове дзеркало свого автомобіля. Водій автомобіля, який його ударив завершив маневр розвороту по вул. Набережна Перемоги в сторону центра міста. Зупинившись, водійка автомобіля Ford візуально оглянула свій автомобіль, і, як гадав потерпілий, чекала його на парковці, але швидко сівши в своє авто, водна поїхала у швидкому режимі подалі від місця ДТП (а.с.5).
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі- ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.13.3 ПДР, під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Апеляційний суд, дослідивши зміст наявних у матеріалах справи доказів, дійшов до висновку про правильність викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин. Наявні в матеріалах провадження докази є належними, допустимими, такими, що доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
При розгляді даної справи апеляційний суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, у якому Суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та матеріали справи свідчать про те, що саме внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п. 13.3 ПДР виникла дана ДТП, оскільки остання керуючи автомобілем Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 , під час об'їзду перешкоди у вигляді транспортного засобу Mazda323 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , не дотрималась безпечного інтервалу, в результаті чого відбулось зіткнення транспортних засобів з матеріальними збитками.
Суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Апеляційний суд відкидає як безпідставні апеляційні вимоги захисника про необхідність закриття провадження щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів на підтвердження вини останньої у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки такі твердження є суб'єктивним висновком сторони захисту, який не підтверджений жодним належним доказом та таким, що суперечить наявним матеріалам провадження.
Твердження сторони захисту про те, що судом першої інстанції не було взято до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не вчиняла жодних зіткнень з будь-якими автомобілями, автомобіля Mazda323 д.н.з. НОМЕР_2 на своєму шляху не бачила, на її автомобілі були відсутні будь-які пошкодження після ДТП - не заслуговують на увагу.
Як убачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції взяв до уваги пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо непричетності її до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, та зазначив, що покази останньої спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Так, за письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 , 15.03.2025 о 10.40 годин, рухаючись по вул. Набережна Перемоги в сторону ж/м Перемога, напроти ресторану “Хутір», він зупинився на світлофорі та у цей час відчув удар по корпусу автомобіля і побачив зламане ліве бокове дзеркало заднього виду. Водій автомобіля, який його вдарив, завершив маневр розвороту в сторону центру міста. Далі водійка автомобіля Ford зупинилась, оглянула свій автомобіль та швидко поїхала з місця ДТП (а.с.5).
У суді першої та апеляційної інстанцій потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що після того, як водій автомобіля Ford поїхала з місця події, він намагався його переслідувати. Наздогнавши цей автомобіль, потерпілий побачив за кермом водія ОСОБА_1 , якій він подав сигнал про зупинку, однак вона проігнорувала його вимогу. Зрозумівши, що водій ОСОБА_1 не залишиться на місці пригоді, ОСОБА_2 зателефонував до поліції та повідомив про ДТП.
Наведені обставини підтвердила і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 під час розгляду справи судом апеляційної інстанції зазначивши, що 15.03.2025 в ранковий час вона дійсно бачила, як хтось переслідує її на автомобілі, вона зупинилась і спитала у незнайомого чоловіка, що йому від неї потрібно та чи заплатити йому гроші за пошкоджене дзеркало.
Крім зазначених пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , обставини вчинення останньої адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджуються іншими доказами, наявними матеріалах провадження, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення та планом-схемою місця ДПТ, де серед іншого зазначено пошкодження, які отримали транспортні засобі під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . При цьому особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, відмовилась підписувати протокол про адміністративне правопорушення та план-схему. Водночас, жодних зауважень, заперечень чи клопотань щодо зазначених у процесуальних документах обставин, зокрема щодо отриманих чи не отриманих автомобілями пошкоджень, остання не зазначала.
Отже, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 15.03.2025 не вчиняла жодних зіткнень з іншим автомобілем, та не була учасником даного ДТП, є неспроможними.
До також висновку дійшов апеляційний суд і щодо доводів сторони захисту про те, що матеріали справи були сфальсифіковані. Жодних доказів упередженого ставлення потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , а також доказів заінтересованості працівників поліції у результатах розгляду цієї справи, чи доказів оскарження дій працівників поліції стороною захисту надано суду не було.
Аналізуючи апеляційні доводи сторони захисту про належність такого доказу, як протокол про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 272077 від 15.03.2025, 14.03.2025 о 10:40:30 годин в м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 40-Д, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 , під час об'їзду перешкоди у вигляді транспортного засобу Mazda323 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , не дотрималась безпечного інтервалу, в результаті чого відбулось зіткнення. В наслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Водій ОСОБА_1 порушила п.13.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
В той же час, поясненнями водія ОСОБА_2 , наданими ним працівникам поліції одразу після ДТП, а також суду першої та апеляційної інстанції, зіткнення транспортних засобів за його участі та участю ОСОБА_1 сталося саме 15.03.2025, а не 14.03.2025. Цей факт підтверджується рапортом поліцейського, схемою місця ДТП, а також поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наданими апеляційному суду.
Будь-яких інших суперечностей або неточностей, крім помилково зазначеної дати ДТП 14.03.2025, замість вірної 15.03.2025, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містить, у ньому у повній мірі зазначено суть та ознаки вчиненого адміністративного правопорушення, місце його вчинення, вірно зазначено пункт Правил дорожнього руху, порушений водієм, а також інші необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП. Отже, підстав уважати, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом через помилкове зазначення у ньому дати вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яка встановлена сукупністю інших доказів у справі, апеляційний суд не убачає.
Є безпідставними і твердження захисника про те, що схема місця ДТП не оформлена належним чином, оскільки у порушення вимог п.6-8 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, працівники поліції не встановили усіх обставин скоєння ДТП; при встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, не провели його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіскації.
Відповідно до п.п.6-8 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВСУ від 07.11.2015 № 1395, у випадках, коли для прийняття об'єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.
Уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об'єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п'ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.
Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов'язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що після прибуття за викликом на місце події, працівники поліції відповідно до вимог закону, відібрали пояснення у потерпілого ОСОБА_2 щодо обставин вчинення ДТП, а також щодо особи, яка вчинила правопорушення. Після встановлення та розшуку особи правопорушника ( ОСОБА_1 ), остання повернулась на місце вчинення ДТП та поліцейськими було складено схему місця ДТП, де зафіксовано пошкодження, отримані транспортними засобами та протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 та ст. 122-4 КУпАП.
Таким чином, працівниками поліції, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, встановлено наявність адміністративного правопорушення; особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; фактичні обставини справи, необхідні для прийняття об'єктивного рішення у справі, зокрема зафіксовано пошкодження транспортних засобів, отриманих ними в результаті ДТП.
Необхідності отримання додаткових даних та звернення у зв'язку з цим до уповноваженої особи підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода, у патрульних поліцейських не було.
Твердження адвоката про те, що у порушення вимог ст. 255 КУпАП працівники поліції не переглянули та не долучили до матеріалів провадження відеозапис з камер відеоспостереження “Безпечне місто» також не є слушними. Особи, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП, самостійно визначають обсяг доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні. При цьому посилання захисника на ст. 255 КУпАП є недоречним, оскільки положеннями згаданої статті визначено коло осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, жодних обов'язків до працівників поліції щодо перегляду камер міського відеоспостереження ст. 255 КУпАП не містить. Крім того, сторона захисту мала всі передбачені законом можливості для отримання, у разі необхідності, згаданого адвокатом відеозапису “Безпечне місто» та долучення його до матеріалів провадження, однак не скористалася ними.
На переконання апеляційного суду твердження апелянта про те, що факт виплати потерпілому ОСОБА_2 страхового відшкодування від СК “АРКС» свідчить про заздалегідь сплановані дії щодо фальсифікації матеріалів адміністративного провадження з метою отримання страхових виплат, є неспроможними.
Як убачається з долучених стороною захисту матеріалів, АТ СК “АРКС» потерпілому ОСОБА_2 дійсно було відшкодовано спричинену ОСОБА_1 матеріальну шкоду. При цьому страховим експертом зафіксовано пошкодження автомобіля Mazda323 д.н.з. НОМЕР_2 , отриманих ним в результаті ДТП 15.03.2025, а саме: пошкодження лівого дзеркала заднього виду та лакофарбового покриття лівих дверей. Будь-яких підстав сумніватися в об'єктивності проведеного страховою компанією експертного дослідження, надані матеріали не містять та стороною захисту не надано.
Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів при обставинах встановлених постановою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 26.05.2025, чим вона порушила вимоги п.13.3 ПДР, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
У свою чергу належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції особою, яка притягається до адміністративної відповідальності під час апеляційного розгляду не надано.
Вимоги сторони захисту про об'єднання в одне провадження справи №201/4062/25 та № 201/4061/25 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та за ст. 122-4 КУпАП не ґрунтуються на законі, оскільки нормами чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не регламентовано об'єднання справ про адміністративні правопорушення на стадії апеляційного розгляду. А отже суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості в рамках даного провадження перевірити законність та обґрунтованість іншого судового рішення, що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП, яке наразі також перебуває на розгляді Дніпровського апеляційного суду, але під головуванням судді Мазниці А.А. (інформація з офіційного сайту Дніпровського апеляційного суду щодо списку справ, призначених до розгляду на 30.06.2025 ).
В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які зводяться до дослівного викладу положень КУпАП, без їх належного співвідношення до доказів та фактичних обставин цієї справи, тому не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду за всіма ключовими доводам сторони захисту, на які апелянт акцентував увагу в апеляційній скарзі, викладені вище.
Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн., у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Коваленка В.С., є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Соборного районного суду міста Дніпра від 26.05.2025 є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Коваленка Володимира Сергійовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Соборного районного суду міста Дніпра від 26 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО