Провадження № 11-сс/803/1133/25 Справа № 212/4173/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 червня 2025 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 13 травня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене з прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 , та обрання запобіжного заходу домашнього арешту, -
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Ухвалою слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 13 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене з прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 .
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби строком на 60 днів, тобто до 12 липня 2025 року, звільнивши його з-під варти в залі суду та доставивши у супроводі працівників поліції до місця проживання підозрюваного, тобто до приміщення квартири по АДРЕСА_1 .
Покладено на ОСОБА_9 наступні обов'язки: не залишати приміщення квартири по АДРЕСА_1 у період часу з 19-00 год. до 5-00 год. наступного дня; прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Кривий Ріг без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Доводи апеляційної скарги:
Із вказаним рішенням слідчого судді не погодився прокурор Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_8 та подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі останній просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та продовжити ОСОБА_9 запобіжний захід тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з моменту повідомлення про підозру.
На обґрунтування своїх вимог вказує, що слідчий суддя обираючи запобіжний захід більш м'який ніж зазначений у клопотанні слідчого, погодився що підозра пред'явлена ОСОБА_9 є обґрунтованою, а заявлені ризики доведеними.
Наголошує, що необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Метою та підставам застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Зазначає, що оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 має досить високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного чи обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспації», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, відповідно до якого розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Позиції сторін в суді :
Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу прокурора в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав, зазначених в ній.
В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін як законну та обґрунтовану.
Висновки суду:
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи прокурора, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу ОСОБА_9 , слідчий суддя встановила наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зібрані органами досудового розслідування докази на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_9 підозрюється у тому, що 17.04.2025 року, близько 14:00 години ОСОБА_9 разом з своїм знайомим ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходились в приміщені квартири АДРЕСА_2 , де спілкувались та хотіли вжити спиртні напої.
Під час спілкування, між ОСОБА_9 з одної сторони та ОСОБА_10 з іншої, відбулася словесна сварка, на побутовому ґрунті, в результаті якої у ОСОБА_9 раптово виникла особиста гостра неприязнь, до ОСОБА_10 та умисел направлений на спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень за вище вказаних мотивів.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на спричинення ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні до нього, ОСОБА_9 знаходячись в приміщені кімнати розташованій в квартирі АДРЕСА_2 , близько 14.10 годин 17.04.2025, умисно завдав потерпілому ОСОБА_10 , який стояв звернутий до нього обличчям, не менш трьох ударів кулаком в ліву та праву ділянку голови, після чого, зі значною силою завдав не менше трьох ударів правою ногою в ділянку тулубу.
Після цього, потерпілий ОСОБА_10 покинув приміщення квартири та в подальшому викликав бригаду швидкої медичної допомоги і його було госпіталізовано до КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР», де йому було надано медичну допомогу.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми, ЗЧМТ, струсу головного мозку, забій м'яких тканин голови, закритої травми грудної клітини, забій грудної клітини, закритої травми животу, гемоперитонеумом, відриву жовчного міхура, закритого перелому поперекових відростків L2-L3 ліворуч, що за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
18.04.2025 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
18.04.2025 року ОСОБА_9 затримано в порядку ст. 208 КПК України та підозрюваному ухвалою слідчого судді обрано запобіжний захід тримання під вартою строком до 17 травня 2025 року.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки
Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді з клопотанням про продовження щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу тримання під вартою, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків і порядку, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ст. 183 КПК України, до особи яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, слідчим суддею обґрунтовано встановлено, існування ризику, що ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується вагомістю наявних доказів вчинення підозрюваним злочину; тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_9 у разі визнання його винним; відсутністю міцних соціальних зв?язків підозрюваного, який живе сам, не має підтримки близьких, відсутністю у підозрюваного ОСОБА_9 законних джерел доходу, проте виявив бажання працювати та відшкодувати заподіяну шкоду.
Разом з цим, слідчий суддя вказує, що можливий сплив на вже допитаних свідків та потерпілого, з якими було проведено слідчий експеримент, з боку підозрюваного, який свою провину визнає повністю та кається в скоєному, фактично нівельований.
При цьому слідчий суддя зважає на те, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину, за скоєння якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що дозволяє за певних умов при доведеності провини підозрюваного вироком суду в скоєні інкримінованого йому злочину застосувати до ОСОБА_9 положення ст. 75, 76 КК України.
Отже, встановлені обставини справи у сукупності із даними особи підозрюваного доводять на думку слідчого судді недоцільність подальшого утримання під вартою ОСОБА_9 в рамках вказаного кримінального провадження, що свідчить про можливість обрання останньому більш м'якого запобіжного заходу, про що клопотала сторона захисту.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Апеляційним судом встановлено, що станом на 26 червня 2025 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні вже скерований до суду 1-ї інстанції, підготовче судове засідання проведено та відкладено через неявку обвинуваченого ОСОБА_9 в суд першої інстанції.
Із наведеного убачається, що під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_9 був застосований, починаючи з 18 квітня 2025 року, а на даний час матеріали кримінального провадження перебувають у суді 1-ї інстанції.
Апеляційний суд вважає, що у даному випадку, з урахуванням того, що закінчилась стадія досудового розслідування, прокурор має можливість звернутися до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, а не про продовження строку дії обраного раніше запобіжного заходу.
З огляду на викладене, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено, обраний слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваної ОСОБА_9 , з урахуванням стадії кримінального провадження, відповідає вимогам статей 177, 178, 194 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 415, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 13 травня 2025 року про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу домашнього арешту залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4