Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2-а/641/86/2025 Справа №646/2073/25
24 червня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Онупко М.Ю.,
за участю секретаря Кисіль О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить скасувати постанову № 464 від 25.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 25.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно нього було винесено постанову № 464, відповідно до змісту якої він порушив вимоги ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів ПКМУ від 30.12.2022 року № 1487, абз. 8 ч. 3, абз. 3, 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в якій зазначено, що відносно нього була сформовано та направлено повістку через АТ «Укрпошта» для уточнення даних, та необхідно з'явитися до 21.01.2025 року о 09 год. 00 хв., однак він не прибув, у зв'язку з чим накладено штраф в розмірі 17 000 грн.
Крім того вказав, що відповідач не зібрав жодних доказів наявності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема, відповідач не переконався в тому, що: він дійсно усвідомлював протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачили її шкідливі наслідки і бажав їх або свідомо допускав настання цих наслідків; не знаходився у стані необхідної оборони; не знаходився у стані неосудності. Вказані обставини відповідач, на його думку, зобов'язаний був встановити до притягнення його адміністративної відповідальності на підставі наявних доказів. Також вказав, що він не отримував повістку, від її вручення не відмовлявся, а отже був не обізнаний про обов'язок прибути до ТЦК.
3 вищевказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, а тому він був вимушений звернутися з позовом до суду.
Ухвалою суду від 03.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. В позовній заяві просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 до судового засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
В наданому до суду відзиві на позов представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначив, що відповідно до повістки № 1800502 військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 21.01.2025 о 09:00 годині для уточнення даних.
Згідно пункту 24 Постанови № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. З огляду на те, що ані 21.01.2025 року, ані протягом тижневого строку для прибуття позивач не з'явився та не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку із чим на останнього начальником відділення рекрутингу та комплетування ІНФОРМАЦІЯ_5 було складено протокол № 7/2082 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Дослідивши зазначену повістку, можна дійти до висновку, що зазначена у ній адреса збігається із місцем проживання позивача.
Також вказав, що з трекінку АТ «Укрпошта» 0610210215827, 17.01.2025 відбулася невдала спроба вручення зазначеної повістки та на підставі того, що адреса позивача, на яку було направлено зазначену повістку відповідає адресі проживання позивача можемо дійти до висновку про факт обізнаності останнього про зазначене поштове відправлення, яке перебувало у відділенні. У зв'язку із тим, що 18.01.2025 вищезазначене поштове відправлення було повернуто відправнику через відсутність одержувача за вказаною адресою та з огляду на те, що відмітка про його відсутність датована числом, яке було за три дні до дати, коли позивачу необхідно було з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 (21.01.2025), можна дійти до висновку, що відповідачем були здійсненні всі заходи для належного оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Ствердження позивача про неналежне повідомлення останнього про розгляд справи та ненадання можливості надання пояснень по справі також не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається з протоколу 7/2082, зазначений документ містить підпис ОСОБА_1 та більше того, не містить жодних пояснень та зауважень щодо змісту протоколу. На підставі вищевикладеного та через факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію позивача й було притягнуто до адміністративної відповідальності постановою ІНФОРМАЦІЯ_4 № 464.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності приходить до наступного.
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП № 7/2082 від 12.02.2025 року вбачається, що вказаний протокол був складений відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , задеклароване/зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, права та обов'язки згідно ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 14.02.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП про адміністративні правопорушення № 464 від 25.02.2025 року, позивача по справі притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Згідно до змісту вищевказаної постанови 25.02.2025 року під час перевірки документів в ІНФОРМАЦІЯ_4 відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію віськовозобов'язаним ОСОБА_1 . Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 11.04.2024 № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окемих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон № 3633-ІХ), який набув чинності 18.05.2024 року, визначено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-ІХ» громадяни України, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 було сформовано та направлено повістку через АТ «Укрпошта» для уточнення даних, та з'явитися до 21.01.2025 о 09 год. 00 хв., але він не прибув. ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 210-1 ч. 3, Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів ПКМУ від 30.12.2022 № 1487», абз. 8 ч. 3, абз. 3, 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Обставин, що обтяжують відповідно до ст. 35 КУпАП та обставини, що пом'якшують відповідно до ст. 34 КУпАП відповідальність за адміністративне правопорушення не виявлено.
Відповідно до повістки № 1800502 вбачається, що ОСОБА_1 08.01.2025 року була направлена повістка на адресу: АДРЕСА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою уточнення даних. Вказана повістка № 1800502 була повернути відправнику 18.01.2025 року з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч.3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Таким чином, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Положеннями ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (надалі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже вказані норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено з матеріалів справи, позивача, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за не явку, за викликом, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в особливий період, який настав в Україні з моменту оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 року № 303/2014) та діє на сьогодні.
Положеннями ч.3 ст.210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом встановленого шестидесятиденного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Крім того з постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП про адміністративні правопорушення № 464 від 25.02.2025 року та протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП від 12.02.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 було направлено повістку через АТ «Укрпошта», та запропановано з'явитися 21.01.2025 року о 09 год. 00 хв., останньому було роз'яснено положення ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП про що він поставив особистий підпис, будь-яких клопотань чи зауважень ОСОБА_1 заявлено не було.
Щодо посилань позивача про не отримання повістки та не обізнаність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 , суд зазначає наступне.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» доручено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.
Згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акту відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Судом встановлено, що судову повістку № 1800502 про необхідність явки на 21.01.2025 року на 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних, було завчасно направлено ОСОБА_1 за адресою проживання позивача, яку , зокрема ним була зазначена у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .
Форма повістки та розписки про її вручення, їх зміст визначені в Додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, згідно з яким повістка має відривну частину - розписку про те, що повістка про виклик у визначений час до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержана певним громадянином із засвідченням його особистим підписом.
Як зазначено у Примітці до форми розписки, повістка вважається врученою:
- рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення - у день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (роботи, навчання), якщо особа не повідомила про іншу свою адресу.
Згідно інформації АТ «Укрпошта» вбачається, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Крім того відповідно до положень статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вбачається, що вказана стаття визначає порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього, зокрема, частини 1 та 2 регламентують правила взяття на облік, частини 3 і 5 - зняття з обліку при зміні місця проживання.
Частиною 4 вказаної норми встановлено, що у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).
З огляду на те, що ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює заборону виїзду військовозобов'язаних з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у воєнний час, підлягає застосуванню спеціальний закон, яким є Закон України «Про правовий режим воєнного стану», стаття 8 якого передбачає заходи правового режиму воєнного стану.
Одним з таких заходів є передбачена п. 16 ч. 1 ст. 8 заборона громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України;
Аналогічна норма міститься в ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якої громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Аналіз зазначених законодавчих норм свідчить, що ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює заборону у воєнний час громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації зміну місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті, саме в розумінні зміни місця проживання.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова № 464 від 25.02.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а розмір накладеного адміністративного стягнення відповідає санкції ч. 3 статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення не було порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення була доведена, а тому у задоволенні позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення слід відмовити в повному обсязі.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем не підлягають розподілу.
Крім того ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 29.04.2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено та зупинено стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у виконавчому провадженні № 77894359, що здійснюється Харківським відділом державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_7 № 464 від 25 лютого 2025 року.
Частинами 1, 6 ст. 157 КАСУ встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 29.04.2025 року, після набрання рішенням законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 29 квітня 2025 року, після набрання рішенням законної сили.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 27.06.2025 року.
Суддя - М. Ю. Онупко