Справа № 275/257/25
27 червня 2025 року с-ще Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Данилюк О. С.
при секретарі с/з Марієвській Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Брусилів заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної сумісної власності та визнання права власності на майно, -
В провадженні Брусилівського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа № 275/257/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної сумісної власності та визнання права власності на майно.
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 21 травня 2025 року в цивільній справі № 275/257/25 позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено та було припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_3 на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , та визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на вказаний будинок, а також було припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0, 1288 га, кадастровий номер 1820955100:01:004:5107, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану по АДРЕСА_1 , та визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на вказану земельну ділянку.
Однак, при ухваленні даного рішення суд не вирішив питання про розподіл судових витрат.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
В судове засіданні з вирішення питання щодо винесення додаткового рішення у справі сторони не з'явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, подали заяви про вирішення зазначеного питання в їх відсутність.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 вказаної статті ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При зверненні до суду з вказаним позовом, ціна якого становить 1 291 954 гривні 25 копійок, позивач ОСОБА_2 судовий збір не сплачував, оскільки відповідно до Закону України «Про судовий збір» маєпільги щодо сплати судового збору як інвалід першої групи, зазначивши у позовній заяві, що судові витрати по справі в нього відсутні.
Так, згідно копії посвідчення, що долучено до матеріалів справи (а.с. 8) ОСОБА_2 є інвалідом першої групи безтерміново.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому до підготовчого судового засіданні у вказаній цивільній справі відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Ковдій М.С. подали до суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, оскільки рішення у справі було ухвалено на користь позивача, якого звільнено від сплати судового збору, при цьому відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги останнього визнала до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за ставками 2025 року в розмірі 6 459, 77 грн. (12 919, 54 грн. (1% від ціни позову) - 50% ціни позову).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд, -
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 6 459 (шість тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 77 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Рішення постановлено суддею у нарадчій кімнаті.
СУДДЯ О.С. Данилюк