27 червня 2025 рокум. Рівне№460/13435/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), Військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач-3), в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача-1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 04.06.2024 року (включно) з урахуванням базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення - березень 2018 року із здійсненням компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, згідно постанови КМУ №44 та з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язати відповідача-1 здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки по день фактичної виплати на відповідний рахунок; зобов'язати відповідача-1 письмово повідомити позивача про фактичне виконання рішення суду із доданням відповідної копії підтверджуючих документів щодо здійснення нарахування та виплат за рішенням суду.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач в період з 25.02.2022 по 04.06.2024 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Вказує, що за вказані періоди відповідач-1 порушував його право на отримання індексації грошового забезпечення у належному розмірі, а саме у період з 01.01.2024 по 04.06.2024 не нараховував та не виплачував поточну індексацію з урахуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу (базового місяця). Така протиправна поведінка відповідача-1 призвела до того, що позивачу в неповному розмірі здійснювалися нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, яка є однією з державних гарантій щодо оплати праці, а тому відповідно до Закону України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті. З огляду на вказане позивач звернувся до суду з цим позовом та просить задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач-1 скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав свій відзив до суду, де в обґрунтування заперечень на позовну заяву зазначає, що на момент підвищення тарифних ставок у березні 2018 року позивач не проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та не отримував доходу, а отже в спірних правовідносинах неможливо розрахувати розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 (А) та дослідити перевищення розміру підвищення доходу (А) суми можливої індексації (Б), оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року має обчислюватись виходячи з суми грошового забезпечення позивача, яке в лютому та березні 2018 йому не нараховувалось і не виплачувалось. Таким чином відповідач-1 вважає, що підстави зобов'язувати військову частину нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у спірному періоді відсутні.
Відповідач-2 скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав свій відзив до суду, в якому зазначив, що військова частина НОМЕР_1 перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 в період з 01.09.2023 по 31.10.2024, а відтак наразі ВЧ НОМЕР_2 немає відношення до ВЧ НОМЕР_1 . Щодо суті позовних вимог, то відповідач-2 зазначає, що відповідно до Закону України від 09.11.2023 №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон №3460-ІХ) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення проводиться з січня 2024 року, а також відповідно до правил обчислення ІСЦ, визначених постановою КМУ від 17.07.2023 №1078, право на нарахування та виплату індексації в позивача виникло лише з 01.08.2024 і базовим місяцем є грудень 2023 року, а не березень 2018. З огляду на вказане, у задоволенні позову просить відмовити повністю у зв'язку з безпідставністю позовних вимог.
Відповідач-3 скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав свій відзив до суду, в якому зазначив, що перебування військової частини НОМЕР_1 на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_3 розпочалось з 01.11.2024, тобто після виключення ОСОБА_1 зі списків військової частини НОМЕР_1 , що не може породжувати для військової частини НОМЕР_3 будь-яких правових наслідків в контексті спірних правовідносин, оскільки дії по нарахуванню та виплаті грошового забезпечення здійснювалось саме ІНФОРМАЦІЯ_1 та ВЧ НОМЕР_2 . Окрім того відповідач-3 зазначає, що індекс росту споживчих цін у січні 2024 року становив 100,4%, у лютому 2024 року 100,3%, у березні 2024 року 100,5%, у квітні 2024 року 100,2%, у травні 2024 року 100,6%, у червні 2024 року 102, 2%, у липні 2024 року 100,0%, у серпні 2024 року 100,6%, у вересні 2024 року 101,5%, у жовтні 2024 року 101,8%, у листопаді 2024 року 101,9%, у грудні 2024 року 101,4%, а відтак підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у січні-липні 2024 року відсутні, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. З огляду на вказане, у задоволенні позову просить відмовити повністю у зв'язку з безпідставністю позовних вимог.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду позивачем 05.11.2024 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 06.11.2024.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 11.11.2024 суд зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення позивачу цієї ухвали та встановити позивачу спосіб усунення недоліків вказаної позовної заяви, а саме подання позивачем до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із обґрунтуванням та відповідними доказами поважності причин такого пропуску та шляхом подання позивачем доказів надсилання до електронного кабінету відповідача копії позову та додатків до нього (за наявності у нього такого електронного сервісу) або подання до суду доказів надсилання позовної заяви з додатками до відповідача рекомендованим листом з описом вкладення.
25.11.2024 на виконання ухвали суду від 11.11.2024 позивач через свого представника подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачу та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою та відповідним обґрунтуванням поважності причин пропущення ним шестимісячного строку для звернення до суду із вказаним позовом.
Ухвалою від 02.12.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив учасникам справи строки на подання заяв по суті спору та витребував у відповідача-1 додаткові докази у справі, а саме: витягу з наказу про виключення позивача зі списків частини із зазначенням дати вручення (ознайомлення) позивача з таким наказом та його особистим підписом про таке ознайомлення; карток особового рахунку із детальним зазначенням нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення) за 2024 рік.
Ухвалою від 17.02.2025 суд залучив Військову частину НОМЕР_2 до участі в даній справі в якості співвідповідача.
Відповідач-1 скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав 20.05.2025 свій відзив до суду, витребувані ухвалою суду від 02.12.2024 додаткові докази у справі не надав.
Ухвалою від 19.03.2025 суд зупинив провадження у справі №460/13435/24 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №460/21394/23.
Ухвалою від 01.04.2025 суд поновив провадження у адміністративній справі №460/13435/24 та продовжив провадження у цій справі зі стадії, на якій його було зупинено.
Відповідач-2 скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав 19.05.2025 свій відзив до суду, а також 19.05.2025 від відповідача-2 надійшло клопотання про заміну співвідповідача ВЧ НОМЕР_2 на ВЧ НОМЕР_3
Ухвалою від 10.06.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 про заміну співвідповідача та залучив Військову частину НОМЕР_3 до участі в даній справі в якості співвідповідача.
Відповідач-3 скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав 25.06.2025 свій відзив до суду.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 04.08.2023.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.05.2022 №104 ОСОБА_1 (позивача) з 25.05.2022 було зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.06.2024 №156 позивача з 04.06.2024 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Позивач зазначає, що відповідачем-1 вчинялися протиправні дії, які полягають у ненарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 04.06.2024 року (включно) з урахуванням базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з огляду на що позивач звернувся до суду із цим позовом з наведеними вище позовними вимогами до відповідача-1.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).
Згідно з частинами першою-третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно із абзацом другим статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із статтею 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Водночас відповідно до визначення, яке міститься в абзаці третьому статті 1 Закону №1282, індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону №1282-ХІІ (в редакції, яка діяла до 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2016 року у частині першій статті 4 Закону №1282-ХІІ цифри « 101» замінено цифрами « 103».
Отже, починаючи з 01 січня 2016 року, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до частин 2-4 статті 4 Закону №1282-ХІІ обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до частин другої, шостої статті 5 Закону №1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно із статтею 6 Закону №1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Перевіряючи дотримання відповідачем-1 норм чинного законодавства під час проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2024 року по 04 червня 2024 року включно, зокрема щодо неврахування базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, суд зазначає таке.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Згідно з пунктом 1 Порядку №1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону №1282-ХІІ.
Так, абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013).
Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №141) і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції Постанови №1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови №1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції Постанови №1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року у редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови №1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції Постанови №141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Ураховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Стосовно дискреційних повноважень суд зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Разом з тим, дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" зупинено на 2023 рік згідно із Законом України від 3 листопада 2022 року №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік". Вказаний пункт Закону є чинним та неконституційним не визнавався.
Статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Тобто базовим місяцем для індексації доходів встановлено - січень 2024 року.
Суд зауважує, що індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.
Порядком №1078 визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України і публікується в офіційних періодичних виданнях не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним.
Індекси споживчих цін опубліковані Державною службою статистики України в газеті «Урядовий кур'єр» та становили (по відношенню до попередніх місяців): за січень - 100,4% (дата опублікування 13.02.2024); за лютий - 100,3% (12.03.2024); за березень - 100,5% (11.04.2024); за квітень - 100,2% (14.05.2024); за травень - 100,6% (12.06.2024).
У червні 2024 року по відношенню до травня 2024-го року індекс споживчих цін становив 102,2%, за період січень-червень 2024 року - 104,3% (дата опублікування 12.07.2024).
Так, наростаючим підсумком індекс споживчих цін у період з січня по червень 2024 року перевищив 103% лише в червні 2024 року і склав 104,3%. До червня 2024 року перевищення індексом споживчих цін показника 103% не було.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв'язку з її індексацією повинно здійснитись у серпні 2024 року.
За наведеного слідує, що починаючи з січня по липень 2024 року індексація військовослужбовців не проводилася, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.
Отже суд зазначає, що вимога про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 04.06.2024 року із застосуванням березня 2018 року як базового місяця, не може підлягати задоволенню, оскільки починаючи з 01.01.2024 року базовим місяцем є січень 2024 року.
Окрім того, доводів щодо незгоди позивача з розміром чи порядком розрахунку відповідачем індексації грошового забезпечення (або ж щодо часткового нарахування) за період з 01.01.2024 по 04.06.2024 позовна заява не містить.
Позовні вимоги зводяться виключно до того, що за вказаний період служби індексація грошового забезпечення повинна здійснюватись з визначенням місяця в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, березень 2018 року.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності суд зазначає, що позивачем не наведено достатніх підстав вважати, що відповідач-1 неправильно нараховував та виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2024 по 04.06.2024, враховуючи також помилкові доводи позивача щодо протиправності в діях відповідача-1, які полягають у неврахуванні базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення - березень 2018 у спірному періоді.
Інші позовні вимоги, які по своїй суті є похідними від зазначеної вище позовної вимоги, на переконання суду також не підлягають задоволенню в силу відсутності підстав для задоволення вимоги про визнання протиправними дії та зобов'язання відповідача-1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 04.06.2024 року (включно) з урахуванням базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.
Отже, на переконання суду, позивач в ході судового розгляду справи належними та допустимими доказами не довів протиправності вчинених відповідачем-1 дій щодо неправильного визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення, а відтак враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права і висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до висновку, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 );
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ). Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ). Відповідач: Військова частина НОМЕР_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК