27 червня 2025 р. № 400/3166/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не здійснення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 зниклого безвісти чоловіка ОСОБА_2 , згідно пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII в редакції Закону станом на 03.09.2024 року, тобто дати зникнення ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснювати нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 зниклого безвісти чоловіка ОСОБА_2 , згідно пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII в редакції Закону станом на 03.09.2024 року, тобто дати зникнення ОСОБА_2 , в період з 03.09.2024 року і до дня виключення ОСОБА_2 із списків особового складу військової частини.
Ухвалою від 07.04.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на те, що відповідачем не розглянута її заява про виплату грошового забезпечення як члену сім'ї безвісти зниклого військовослужбовця та не здійснення нарахування та виплат у грошового забезпечення ОСОБА_1 зниклого безвісти чоловіка ОСОБА_2 .
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Судом встановлено, що 13.03.2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 03.09.2024 року зник безвісти, що підтверджується сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.09.2024 року № 3/3619.
Позивач через свого представника, адвоката Мотальову-Вравець В.Ю., через електрону пошту звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою від 12.01.2025 року про виплату грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 за період перебування у статусі зниклого безвісті.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не здійснення виплати грошового забезпечення, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), за військовослужбовцями, зокрема, захопленими в полон, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За п. 3 розділу ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженим Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року № 260, визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, зокрема, захопленим у полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884 (далі - Порядок № 884), військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Згідно з пунктами 4, 5, 7 Порядку № 884 передбачено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються:
копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування);
довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті);
копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності);
копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності);
копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі:
подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку;
подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку;
подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку;
з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Встановлені у цій справі обставини свідчать, що позивачка є дружиною та законним представником малолітньої дитини військовослужбовця, а отже належить до осіб, яким здійснюється виплата грошового забезпечення відповідно до Порядку № 884.
Також встановлено, що позивач звернулась до відповідача із заявою від 12.01.2025 року про виплату усіх належних зниклого безвісти ОСОБА_2 коштів.
Проте, відповідач не розглянув протягом 15 днів подані документи та не прийняв рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення.
Вказана бездіяльність є порушенням п. 5 Порядку № 884.
Отже, наявні підстави визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення за зверненням ОСОБА_1 від 12.01.2025 року.
Стосовно позовних вимог про не нарахування та не здійснення виплати грошового забезпечення позивачу зниклого безвісти чоловіка ОСОБА_2 , та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_2 , суд зазначає наступне:
Як вбачається зі змісту п. 5 Порядку № 884 прийняттю рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, передує з'ясування наявності, чи відсутності усіх підстав для відмови у виплаті, за наслідками чого приймається відповідне рішення
Проте, як зазначалось, у спірних правовідносинах рішення відповідачем не прийнято та не перевірено, зокрема, фактів подання в повному обсязі документів, зазначених у п. 4 Порядку; подання заяви з дотриманням строків, визначених абз. 6 і 7 п. 6 цього Порядку.
Отже, встановлених у цій справі обставин не достатньо для висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача прийняти рішення про виплату грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_2 та нараховувати і виплачувати грошове забезпечення.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 12.01.2025 року про виплату грошового забезпечення з прийняттям відповідного рішення по суті.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату грошового забезпечення від 12.01.2025 року у встановленому порядку та за наслідками розгляду прийняти рішення по суті.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.06.2025 року.
Суддя О.В. Малих