про повернення позовної заяви
27 червня 2025 р. № 400/6200/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , Військова частина НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 18.06.2025 р. суд залишив позовну заяву без руху та зобов'язав позивача у десятиденний строк з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви.
19.06.2025 року Позивач через систему «Електронний суд» надав заяву про поновлення строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що про порушення своїх прав Позивач дізнався 09.06.2025 року, коли отримав на свій запит через Портал Електронних Послуг Пенсійного фонду України відповідь № 1400-0202-8/47786 від 06.06.2025 року. До цього часу про порушення своїх прав йому не було відомо, так як документи на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ІНФОРМАЦІЯ_1 витребував від Відповідачів самостійно, з ними Позивача не ознайомлював.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху було зазначено, що приписами частин першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Разом з тим, Верховний Суд наголосив, що відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Тобто право на звернення до суду із позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19.07.2022) не обмежувалося будь-яким строком.
Постановою від 27.06.2023 № 651 Кабінет Міністрів України скасував з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Як встановлено судом з 24.02.2023 року по 19.09.2024 р. Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
В своїй позовній заяві Позивач просить Відповідачів зарахувати до вислуги років період з 04.12.2000 року по 26.07.2012 року, а саме час роботи в органах прокуратури.
Як додатки Позивач додає до позовної заяви копію Наказу командира військової частини від 24.04.2023 р. №14, де ОСОБА_1 встановлено вислугу років станом на 24.02.2023 р. - 01 рік 11 місяців, що не заперечується Позивачем.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2024 року №269 Позивачеві встановлено вислугу років станом на 19.09.2024 року 03 роки 05 місяців 27 днів.
Відтак, Позивачу було відомо щодо визначення йому вислуги років. Позивач не вживав заходів щодо оскарження вказаних наказів у встановленому законом порядку.
Окрім того Миколаївською окружною прокуратурою на заяву ОСОБА_1 від 10.12.2024 р. надано Довідку №07-684 вих-24 від 25.12.2024 р. про стаж роботи в органах прокуратури, наведене свідчить, що позивач був обізнаний про факт незарахування вислуги років.
Разом із тим, до суду з даним позовом позивач звернувся 09.06.2025 р. (дата поштового штемпеля на конверті), тобто з пропуском тримісячного строку.
Заява про поновлення строку звернення не містить причин та/або обставин, які б могли бути визнані судом поважними при вирішенні питання вирішенні питання про поновлення строку звернення до суду. Позивачем не повідомлено про обставини, які б завадили своєчасно подати позов до суду.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч. 8 вказаної статті повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи відсутність перешкод у позивача для своєчасного звернення до суду, а також відсутність обґрунтувань поважності причин такого пропуску на вимогу ухвали про залишення позову без руху, позовну заяву слід повернути.
Керуючись ст. 123, 169 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.
Ухвала підписана суддею 27.06.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська