27 червня 2025 р. № 400/5979/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, відповідно до процедури передбаченої ст. 262 КАС України, адміністративну справу,
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Чорномор 22", вул. Космонавтів, 81/2, м. Миколаїв, 54028,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053 ,
провизнання протиправним та скасування рішення від 13.05.2025 №12857350/44842154, №12857351/44842154 та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс-Чорномор 22» (далі - позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі- відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 2) з вимогами про: визнання протиправним та скасування Рішення № 12857350/44842154 від 13.05.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 05.03.2025 року на суму 71150,00 грн., та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 15 від 05.03.2025 року на суму 71150,00 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію:; визнання протиправним та скасування Рішення № 12857351/44842154 від 13.05.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 31.03.2025 року на суму 489010,53 грн., та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 17 від 31.03.2025 року на суму 489010,53 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ТОВ "Стройсервіс-Чорномор 22" здійснює господарську діяльність. На виконання договору між позивачем та ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» позивач надавав останньому в оренду та експлуатацію приміщення за адресою (м. Миколаїв, просп. Миру 1/1), яке орендувало у ТОВ «Домовіт.Дизайн- Центр»
У березні 2025 року позивач згідно укладеного договору суборенди нежитлових приміщень № 92578 від 01.12.2024 року нарахував та отримав від ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» оплату за оренду приміщення та експлуатаційні послуги.
За результатом проведеної господарської операції складені податкові накладні №15
від 05.03.2025 року та № 17 від 31.03.2025 року.Позивач подав на реєстрацію зазначені податкові накладні, однак реєстрацію податкових накладних було зупинено з підстав того, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем подано повідомлення з поясненнями щодо підстав складання податкових накладних та підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Проте, за результатами письмових пояснень та копій документів відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН.
20.06.2025 р. ГУ ДПС у Миколаївській області подало відзив на позовну заяву, відповідно до якого отримані від суб'єкта господарювання документи визнані як такі, що не відповідають вимогам п. 6 Порядку № 1165 та Порядку № 520. Підставою для прийняття рішень від 13.05.2025 року №12857350/44842154 та №12857351/44842154 про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних є не повне надання додаткових копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.
У розділі «додаткова інформація» зазначено: «платником не надано акт приймання-передачі та розрахункові документи щодо придбаних послуг оренди.». Для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладни /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією враховується вся наявна інформація по платнику.
Постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. №1165 зі змінами та доповненнями затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (далі - Постанова). Відповідно до п.8 Критеріїв підставою для внесення платника до переліку ризикових платників є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування. З урахуванням наведених норм Постанови 08.04.2025 року Комісією було прийнято рішення про включення до переліку ризикових платників ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22» за наступними кодами:код « 11» - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання; код « 14» - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару/послуги що постачається.
Підставою для такого рішення є: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання i транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність
в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 11.05.2022 у справі № 640/11205/19 зауважує на необхідності дослідити питання добросовісності позивача, відповідності формальних документів об'єктивним обставинам вчинення господарських операцій та їх реальний характер.
Наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для врахування господарських правовідносин, як таких, що відбулись, за відсутності самого факту придбання/поставки товару, просить в задоволенні позову відмовити
ДПС України у встановлені строки відзив до суду не надало. Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 02.12.2024 вручена ДПС України 13.06.2025 з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс - Чорномор 22" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому чинним законодавством порядку 03.11.2022. Основним видом діяльності позивача (за КВЕД 46.90) є неспеціалізована оптова торгівля.
На виконання договору між позивачем та ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» позивач надавав останньому в оренду та експлуатацію приміщення за адресою (м. Миколаїв, просп. Миру 1/1), яке орендувало у ТОВ «Домовіт.Дизайн- Центр».
У березні 2025 року позивач згідно укладеного договору суборенди нежитлових приміщень № 92578 від 01.12.2024 року нарахував та отримав від ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» оплату за оренду приміщення та експлуатаційні послуги.
За результатом проведеної господарської операції складені податкові накладні №15 від 05.03.2025 року та № 17 від 31.03.2025 року.Позивач подав на реєстрацію зазначені податкові накладні, однак реєстрацію податкових накладних було зупинено з підстав того, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем подано повідомлення з поясненнями та наступними документами, а саме: договори оренди, договори постачання, акти звіряння, видаткові накладні, ТТН, витяги з оборотно-сальдової відомості та інші підтверджуючи документи, копії документів, які надані Платником податків наведено нижче:Договір оренди нежитлових приміщень №1 від 13.12.2022р. Договір оренди нежитлових приміщень від 01.12.2024р.Договір суборенди нежитлових приміщень №92578 від 01.12.2024р.Додатки до Договору суборенди нежитлових приміщень №92578 від 01.12.2024р.,Акт надання послуг №10 від 31.03.2025р.Платіжна інструкція №675 098 від 05.03.2025р.,Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №15 від 31.03.2025р., Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №20 від 31.03.2025р.,Платіжна інструкція №689 287 від 18.04.2025р., Витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 01.03.2025р. - 18.04.2025р. Розширені пояснення №4 від 30.04.2025р., щодо підстав складання податкових накладних та підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Проте, за результатами письмових пояснень та копій документів відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН.Відповідно до пп. «а», «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України,
відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно- правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
З 01.02.2020 року діє новий Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/
розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. № 1165.
Відповідно до п.1 вказаного Порядку № 1165, критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі,- визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Згідно з п.3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 5, п.6 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п. 10, п. 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
При цьому, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування мають бути зазначені: номер та дата складення податкової накладної/ розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Позивач, вказує, що ним було надано відповідні пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
Норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
Спірні рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжують неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень. Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 по справі №821/1173/17 та від 10.04.2020 №819/330/18.
Також, позивачем до контролюючого органу разом з поясненнями подані копії документів: договір оренди нежитлових приміщень № 1 від 13.12.2022р.договір оренди нежитлових приміщень від 01.12.2024р.договір суборенди нежитлових приміщень №92578 від 01.12.2024р.додатки до договору суборенди нежитлових приміщень №92578 від 01.12.2024р.,акт надання послуг №10 від 31.03.2025р.платіжна інструкція №675 098 від 05.03.2025р., акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 15 від 31.03.2025р.,акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №20 від 31.03.2025р.,платіжна інструкція №689 287 від 18.04.2025р., витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 01.03.2025р. - 18.04.2025р. розширені пояснення № 4 від 30.04.2025р.
Законодавство не висуває вимоги до платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної сканувати та надавати на адресу контролюючого органу всю власну бухгалтерію.
Наявні в матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкові накладні.
Разом з тим, відповідачі не заперечують факт подання позивачем пояснень та копій первинних документів. Але вважають, що їх недостатньо.
Позивач надав документи, яких, на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Суд вважає, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.
Всупереч частини другої статті 77 КАС України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірність спірних рішень у справі.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн суд повідомляє, згідно ч.3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4, 5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, для
визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно п.2, 6, 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною тай його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Позивачем не надано доказів, що такі послуги дійсно надані.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимоги позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі не довели правомірності своїх дій, що є підставою для часткового задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 4 844,80 грн, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Чорномор 22" (вул. Космонавтів, 81/2, м. Миколаїв, 54028 код ЄДРПОУ 44842154) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 44104027, Державної податкової служби України,пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області №12857350/44842154 від 13.05.2025р. та №12857351/44842154 від 13.05.2025 про відмову в реєстрації податкових накладних № 15 від 05.03.2025 року, № 17 від 31.03.2025 року.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні № 15 від 05.03.2025 року, № 17 від 31.03.2025 року, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс - Чорномор 22" (вул. Космонавтів, 81/2, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 44842154), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.
5. В частині позовних вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн - відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Чорномор 22" (вул. Космонавтів, 81/2, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 44842154) судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.)
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсервіс-Чорномор 22" (вул. Космонавтів, 81/2, м. Миколаїв, 54028 код ЄДРПОУ 44842154) судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.)
8. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 27.06.25