26 червня 2025 рокусправа № 380/25160/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання до їх вчинення,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач 2), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не переведення ОСОБА_1 з 27.11.2024 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII з врахуванням довідок № 127-13-01-10-21 від 27.11.2024 та № 128-13-01-10-21 від 27.11.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 29.01.1996 по 31.05.2010 - 14 років 04 місяці 02 дні та з 31.12.2013 по 03.09.2014 - 00 років 08 місяців 02 дні;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця з 27.11.2024 на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням заробітної плати державного службовця, відображеної в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 127-13-01-10-21 від 27.11.2024 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 128-13-01-10-21 від 27.11.2024 та провести перерахунок і виплату пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 27.11.2024 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015. Проте, рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області ОР № 913050161826 від 04.12.2024 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та переведенні з пенсії за віком на пенсію за віком державного службовця відповідно до п. 10 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» № 889 від 10.12.2015. Згідно вказаної відмови, необхідний стаж, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», у позивача відсутній, оскільки після 01.05.2016 вона не займала посаду державного службовця та не мала стажу 20 років державної служби. Однак, позивач вказує, що період її роботи на посадах в органах податкової служби підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби складає 18 років 07 місяців 05 днів, що включає службу в податкових органах. Загальний страховий стаж згідно трудової книжки становить - 38 років 08 місяців 20 днів. Позивач зазначає, що посади, які вона займала з 29.01.1996 відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну службу», п. 2 Порядку № 283 та п. 4 Порядку № 229 входять до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби. Також зазначає, що у неї наявний пенсійний вік 60 років та страховий стаж, тому відмова пенсійного органу у призначенні пенсії державного службовця є протиправною. В трудовій книжці позивача після виходу на пенсію з державної служби відомості про прийняття на будь - яку роботу відсутні. Крім цього зазначено що, Пенсійним фондом зараховано період роботи з 31.05.2010 по 31.12.2013 - 03 роки 07 місяців 01 день до стажу державної служби
Ухвалою від 23.12.2024 суддя залишила без руху позовну заяву ОСОБА_1 .
Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали.
02.01.25 до суду надійшла заява позивача (вх. № 172) про усунення недоліків.
Ухвалою від 03.01.2025 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Відповідач 2 - ГУ ПФУ в Донецькій області - позову не визнав. 15.01.2025 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3320), в якому зазначив, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно ст.37 Закону №3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця. Відповідно до ст.343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання і, відповідно ці посади не належать до категорії посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723. Відтак, періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування, на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було встановлено, що відповідно до записів її трудової книжки НОМЕР_1 позивачці було присвоєно персональне звання інспектора податкової служби. Період роботи з 01.02.1997 по 03.09.2014 не зараховано до стажу державної служби, оскільки згідно п. 17 ч. 3 ст. 3 Закону № 889 передбачено, що дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом. Також зазначив, що згідно з наданими документами, станом на 01.05.2016 стаж ОСОБА_1 на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців складає 3 роки 7 місяців 1 день. Відтак, позивач не має права на пенсію за віком відповідно до Закону № 889. У зв'язку з наведеним відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю.
Відповідач 1 - ГУ ПФУ у Львівській області - позову не визнав. 21.01.2025 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 4876), в якому зазначив, що оскільки періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах в період перебування на яких присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховується до стажу державної служби, тому у позивача відсутній необхідний стаж державної служби, тому відповідно підстав на переведення позивача на пенсію призначену відповідно до Закону № 3723 немає. Згідно з п. 17 ст. 3 Закону № 889 дія цього Закону не поширюється на осіб, яким присвоюються спеціальні звання. У зв'язку з наведеним відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 27.11.2024 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію, відповідно до Законом України «Про державну службу».
За принципом екстериторіальності документи позивачки розглядалися ГУ ПФУ в Донецькій області.
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 04.12.2024 О/Р № 913050161826 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.
У рішенні, зокрема, вказано, що оскільки станом на 01.05.2016 гр. ОСОБА_1 не перебувала на посадах державної служби, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та не має 20 років стажу на зазначених посадах, права на призначення пенсії згідно Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII немає. Враховуючи вище викладене, відмовити гр. ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивачка звернулася із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах предмету позову та заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідно до п. 2 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. п. 10 і 12 цього розділу.
Згідно п. п. 10 - 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 822/524/18 та постановах Верховного Суду від 15.12.2020 по справі №560/2398/19, від 01.12.2020 по справі № 466/6057/17.
Отже, з аналізу вищенаведених норм ст. 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, суд дійшов висновку, що для реалізації позивачем права на пенсію державного службовця необхідним є дотримання таких умов: 1) досягнення пенсійного віку; 2) загальний страховий стаж не менше 32 років; 3) 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі.
Суд встановив, що на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивачка досягла 60 річного віку.
Вимога наявності страхового стажу також дотримана позивачкою.
Зазначені обставини (щодо віку та страхового стажу) визнані й пенсійним органом, оскільки позивачці ще в 2014 році призначено пенсію за віком, про що видано відповідне посвідчення серії НОМЕР_2 .
Отже, на момент звернення позивачки до відповідача 1 у неї були наявні умови, які необхідні для переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» на підставі п. 10 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу».
З огляду на наведене позов підлягає до задоволення шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 04.12.2024 ОР № 913050161826 про відмову у перерахунку пенсії.
У справі, що розглядається, судом встановлено, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви про призначення пенсії за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Донецькій області, рішенням якого позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що необґрунтовано прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії, яким, у даному випадку, є ГУ ПФУ в Донецькій області.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області перевести позивачку на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, з часу її звернення за призначенням такої пенсії 27.11.2024, попередньо зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 29.01.1996 по 31.05.2010 - 14 років 04 місяці 02 дні та з 31.12.2013 по 03.09.2014 - 00 років 08 місяців 02 дні.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату пенсі з урахуванням заробітної плати державного службовця, відображеної в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 27.11.2024 № 127-13-01-10-21 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.11.2024 № 128-13-01-10-21 суд зазначає, що відповідачем відомості, наведені у вказаних довідках не оцінювались, пенсія призначена та обрахована не була, а тому така вимога є передчасною та задоволенню не підлягає.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 19.12.2023 в справі № 600/947/23-а.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги потрібно задовольнити частково.
Щодо судового збору, то відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення» КАС України, суд,
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.12.2024 № 913050161826 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) перевести ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, з часу її звернення за призначенням такої пенсії 27.11.2024, попередньо зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 29.01.1996 по 31.05.2010 - 14 років 04 місяці 02 дні та з 31.12.2013 по 03.09.2014 - 00 років 08 місяців 02 дні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій (адреса: 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп. судових витрат у вигляді судового збору.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає
законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 26.06.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна