27 червня 2025 рокусправа № 380/24240/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівське міське комунальне підприємство “Львівводоканал», про визнання дій, рішень протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №71984429, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просила:
-визнати дії по винесенню постанови від 30.06.2023 ВП №71984429 неправомірними та скасувати постанову від 30.06.2023 про закінчення ВП №71984429;
-визнати дії та рішення начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові щодо нескасування постанови від 30.06.2023 ВП № 71984429 за заявою стягувача ОСОБА_1 від 13.08.2023 неправомірними;
-визнати дії ЗМРУ МЮ щодо надання відповіді від 26.09.2023 Х-1/9/06-19/1371 в частині розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 від 04.09.2023 неправомірними, оскільки такого інформаційного запиту не існує;
-визнати дії Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неправомірними щодо нескасування постанови від 30.06.2023 про закінчення ВП №71984429 за заявою стягувача ОСОБА_1 від 04.09.2023;
-відшкодувати ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки у сумі 20 тисяч гривень солідарно з кожного з відповідачів;
-відшкодувати завдані ОСОБА_1 моральні збитки у сумі 4000000,00 грн. з урахуванням індексу інфляції солідарно з кожного з відповідачів.
Позовні вимоги мотивовано тим, що засобами поштового зв'язку Личаківським ВДВС позивачці скеровано постанову від 30.06.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП № 71984429, відкритого за виконавчим листом № 1.380.2019.005711, виданого 29.05.2023 Львівським окружним адміністративним судом. Позивачка звернулася до керівника Личаківського ВДВС із заявою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 71984429 від 13.08.2023, однак отримала відмову у задоволенні заяви від 13.08.2023. Засобами поштового зв'язку позивачка скерувала заяву від 04.09.2023 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 71984429, винесеної 30.06.2023 до вищестоящого структурного підрозділу - управління Мін'юсту, у якій зазначила, що не отримала жодних документів від боржника - ЛМКП “Львівводоканал», про які запитувала в інформаційному запиті від 12.10.2019. Від управління Мін'юсту отримала відповідь від 26.09.2023 № Л-1/9/06-19Є1371 про те, що надається відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 від 04.09.2023. Позивачка переконує, що до управління Мін'юсту не скеровувала 04.09.2023 жодного інформаційного запиту, натомість 04.09.2023 скерувала заяву про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 71984429. За змістом наданої відповіді від 26.09.2023 № Л-1/9/06-19/1371 нібито на інформаційний запит за підписом в.о. заступника начальника міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції І. Семен, слідувало, що прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви від 04.09.2023. Враховуючи вищевикладене та той факт, що позивачка нічого не отримувала від боржника, відповідача у справі № 1.380.2019.005020, на переконання ОСОБА_1 судове рішення не виконане, чим порушено її права гарантовані Конституцією та Законами України про обов'язковість виконання судових рішень.
Від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну, згідно якого 08.06.2023 державним виконавцем відповідно до вимог ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано стягувачу до відома, а боржнику - до виконання. 14.06.2023 на адресу відділу найшла заява ЛМКП “Львівводоканал» про закриття виконавчого провадження у зв'язку з тим, що надали відповідь від 20.08.2020 на інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.10.2019 № вх.3Л-12605-25. 30.06.2023 державним виконавцем відповідно до вимог п.9 ч.1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Відтак, відповідач 1 у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну, в якому зазначив, що у Личаківському ВДВС на виконанні перебувало виконавче провадження ВП № 71984429 щодо виконання виконавчого листа №1.380.2019.005711, виданого 29.05.2023 Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання ЛМКП “Львівводоканал» (ЄДРПОУ 03348471) розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.10.2019 вх. 3-Л-12605-25 та надати відповідь з врахуванням висновків суду. Державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження» 08.06.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано стягувачу - до відома, а боржнику - до виконання. На адресу відділу 14.06.2023 надійшла заява ЛМКП “Львівводоканал» про закриття виконавчого провадження, у зв'язку із тим, що останні 26.08.2020 надали відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.10.2019 вх. № 3-Л-12605-25. Відтак, ЛМКП “Львівводоканал» виконало рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2019 у справі №1.380.2019.005711 до відкриття виконавчого провадження, що підтверджується доданою копією даного листа з доказами надіслання та копією відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 , які долучені до матеріалів виконавчого провадження. У зв'язку із вищенаведеним 30.06.2023 державним виконавцем у відповідності до вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду № 1.380.2019.005711 від 29.03.2023 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 1.380.2019.005711, виданий Львівським окружним адміністративним судом 12.11.2020, про зобов'язання Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (ЄДРПОУ 34814670) надати відповіді на запити ОСОБА_1 від 08.04.2019 вх. № 3-Л-42947-25, від 08.05.2019 вх. № 3-Л-53040-25 та від 12.10.2019 вх. N 3-Л-12605-25, з врахуванням висновків суду. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником. З доказів у справі з'ясовано, що листом ще від 15.07.2020 № 25.02-вих-53719 Департамент житлового господарства та інфраструктури повідомив позивача про розгляд інформаційних запитів на виконання рішення у справі № 1.380.2019.005711 та проінформував, що листом № 4-2502020481 від 09.07.2020 зазначені запити скеровано до ЛМКП “Львіводоканал» щодо надання завірених копій запитуваних документів, розпорядником яких є дане підприємство. Своєю чергою ЛМКП “Львівводоканал» на виконання рішення суду листом від 26.08.2020 № Вих-Вд8114-20 розглянуло та надало відповідь на інформаційний запит № 3-Л-12605-25 від 12.10.2019, чим, як фактичний розпорядник інформації, запитуваної у відповідача 1, виконало обов'язок Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради в частині надання копій документів. Відповідь же на запити № 3-Л-42947-25 від 08.04.2019, № 3-Л-53040-25 від 08.05.2019, № 3-Л-12605-25, в частині надання інформації, надана відповідачем 1 листом від 15.07.2020 № 25.02-вих-53719. Докази скерування листа від 26.08.2020 № Вих-Вд8114-20 з додатками запитуваних позивачем у запитах документів на 261 аркуші надано відповідачем 2 до матеріалів справи. Крім того, відповідач 2 зауважує, що у виконавчу службу з дублікатами виконавчих листів позивач звернулася через три роки після скерування їй відповідей. З сукупного аналізу ч. 3 ст. 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації» та приписів ч. 2 ст. 374 КАС України, відповідно до яких суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, якщо його добровільно виконав боржник чи інша особа, висновує, що саме ЛМКП “Львіводоканал» слід кваліфікувати як іншу особу, фактичного розпорядника запитуваної інформації. Крім того, на адресу ЗМУЮ 06.09.2023 за вх. № Л-1/9/06-19 від 06.09.2023 надійшла заява ОСОБА_1 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 71984429, на яку 26.09.2023 вих. № 1/9/06-19/1371 надано відповідь по суті поставлених питань. У зв'язку з наведеним, відповідач 2 вважає позовну вимогу щодо визнання неправомірними дій ЗМУЮ щодо ненадання відповіді від 26.09.2023 Л-1/9/06-19/1371 в частині розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 від 04.09.2023 безпідставною та необґрунтованою, оскільки запит № Л-1/9/06-19/1371 на адресу Управління не надходив, а на запит №Л-1/9/06-19 було надано відповідь.
Від ЛМКП “Львівводоканал» надійшли пояснення. Зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2019 у справі № 1.380.2019.005711, ЛМКП “Львівводоканал» листом № Вих-Вд 8114-20 від 26.08.2020 розглянуло та надало відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.10.2019 № вх.-3-Л-12605-25, на підтвердження чого до матеріалів справи долучає: опис вкладення у цінний лист із штампом Укрпошти датований 26.08.2020; накладну та фіскальний чек, що підтверджують поштове пересилання цінного листа № 7901706742940. 09.06.2023 ЛМКП “Львівводоканал» отримало постанову Личаківського ВДВС про відкриття виконавчого провадження ВП № 71984429 від 08.06.2023. Листом № ДВ-8793 від 14.06.2023 ЛМКП “Львівводоканал» повідомило, що рішення суду виконано та надало державному виконавцю докази такого виконання. Третя особа вважає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на адресу ОСОБА_1 в інформаційному запиті є достатнім для того, щоб вважати виконання суду щодо розгляду інформаційного запиту належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Третя особа також зазначає, що інформація, що була запитувана в інформаційному запиті ОСОБА_1 від 12.10.2019 № вх.-3-Л-12605-25, відповідь на який була надано листом від 26.08.2020 № Вих-Вд 8114-20, станом на теперішній час є критичною технологічною інформацією в розумінні положень Закону України “Про інформацію» та Закону України “Про критичну інфраструктуру» та не може бути розповсюджена невизначеному колу осіб в умовах воєнного стану. Відтак, третя особа у задоволенні позову просила відмовити повністю.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024, у задоволенні позовних вимог відмолено повністю.
Постановою Верховного Суду від 11.04.2025 було задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що суди попередніх інстанцій не залишили поза увагою доводи ОСОБА_1 про те, що поштового відправлення вона не отримала, повідомлення про надходження такого відправлення у відділення Укрпошти також їй не надходило. Не було встановлено у справі, чи повернувся лист № Вих-Вд 8114-20 від 26.08.2020 із додатками на 261 аркуші до відправника - ЛМКЛ “Львівводоканал» у разі його невручення отримувачу, оскільки, накладна містить відмітку про те, що у разі невручення відправлення підлягає поверненню, чи звертався боржник до оператора поштового зв'язку щодо повернення неврученого листа. Не витребувано також інформацію у відділенні поштового зв'язку щодо підтвердження отримання/неотримання ОСОБА_1 означеного листа з додатками.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 справу №380/24240/23 прийнято до провадження суддею Гулкевич І.З., призначено її розгляд в порядку письмового провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтею 287 КАС України.
Ухвалою суду від 30.04.2025 витребувано у Акціонерного товариства “Укрпошта»: інформацію про вручення (невручення) поштового відправлення №7901706742940, направленого 26.08.2020 ОСОБА_1 на адресу 79014, м. Львів, вул. Козацька,11А/2.
05.05.2025 представником третьої особи подано пояснення щодо правової позиції у справі, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.04.2025, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що на виконання п.58 постанови Верховного Суду від 11.04.2025, представник ЛМКП “Львівводоканал» звернувся до АТ “Укрпошта» із адвокатським запитом №1 від 15.04.2025 про надання інформації : - чи було вручене вказане поштове пересилання адресату, якщо так то вказати дату вручення; якщо поштове пересилання адресату не було вручено, прошу повідомити чи було вказане поштове відправлення повернуто відправнику ЛМКП “Львівводоканал» вказавши дату такого повернення та особу кому таке повернення було вручено». 18.04.2025 на адресу ЛМКП “Львівводоканал» надійшов лист № 1.03.009.004.-13972-25 від 17.04.2025, що зареєстровано на підприємстві за № ВД-3274. Даним листом АТ “Укрпошта» повідомила, що інформація стосовно пересилання поштового відправлення №7901706742940 від 26.08.2020 в автоматизованій системі Укрпошти відсутня, оскільки таке було прийняте до пересилання більше ніж півроку тому.
Також представник третьої особи зазначила, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2019 по справі № 1.380.2019.005711, ЛМКП “Львівводоканал», листом №Вих Вд 8114-20 від 26.08.2020 розглянуло та надало відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.10.2019 № вх.-3-Л-12605-25 на підтвердження чого до матеріалів справи було додано:-опис вкладення у цінний лист із штампом Укрпошти датованого 26.08.2020; накладну та фіскальний чек, що підтверджують поштове пересилання цінного листа №7901706742940. ЛМКП “Львівводоканал» в межах розгляду даної справи вжив усіх належних заходів для забезпечення надання доказів отримання/неотримання позивачем поштового відправлення №7901706742940, однак із незалежних від волі підприємства обставин, дані докази не можуть бути забезпеченні. Відтак, вважаємо, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на адресу вказану ОСОБА_1 в інформаційному запиті є достатнім для того, щоб вважати виконання рішення суду щодо розгляду інформаційного запиту належним оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Натомість позивачкою в обґрунтування своєї позиції не отримання вищезгаданого поштового відправлення не надано жодних доказів. вищезазначена позиція ЛМКП “Львівводоканал» є аналогічною з позицією Верховного Суду, що відображається у наступних судових рішеннях: постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.02.2021 у справі №520/421/20; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі №380/15723/22; постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 802/211/16-а, від 06 вересня 2019 року у справі № 128/4752/15-а, від 25 червня 2020 року у справі № 802/1442/15-а, від 26 лютого 2021 року у справі № 520/421/20.
Третя особа також звертає увагу, що інформація, що була запитувана в інформаційному запиті ОСОБА_1 від 12.10.2019 № вх.-3-Л-12605-25, відповідь на який була надано листом від 26.08.2020 №Вих-Вд 8114-20, станом на теперішній час є критичною технологічною інформацією в розумінні положень Закону України “Про інформацію» та Закону України “Про критичну інфраструктуру» та не може бути розповсюджена невизначеному колу осіб в умовах воєнного стану. Крім того, 11.12.2023 на адресу ЛМКП “Львівводоканал» надійшов лист Львівської обласної військової адміністрації , що зареєстрований за № ВД К-2035 (копію додано до матеріалів справи). Вказаним листом ЛМКП “Львівводоканал» зобов'язано вжити невідкладних заходів з метою недопущення поширення інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про об'єкти критичної інфраструктури, у тому числі про критичну технологічну інформацію. Запитувана в інформаційному запиті ОСОБА_1 від 12.10.2019 №вх.-3-Л-12605 25 інформація стосується проектів зовнішніх інженерних мереж, розкриває схеми водопостачання та водовідведення, відомості за окремими показниками з планово картографічних матеріалів та топогеодезичних знімків. Інформація такого характеру є критичною технологічною інформацією та відповідно до ЗУ “Про критичну інфраструктуру» є інформацією з обмеженим доступом відтак підлягає обмеженню в її розповсюдженні. Відтак, у ЛМКП “Львівводоканал» відсутні правові підстави для надання такої інформації, адже повторне скерування інформації, що була вже скерована ОСОБА_1 листом № Вих-Вд 8114-20у від 26.08.2020 у додатках до згаданого листа, буде мати наслідком розповсюдження інформації з обмеженим доступом невизначеному колу осіб в умовах воєнного стану, що буде порушенням Указу Президента України від 17.10.2023, яким введено в дію Рішення Ради національної безпеки та оборони України “Про організацію захисту та забезпечення безпеки функціонування об'єктів критичної інфраструктури та енергетики України в умовах ведення воєнних дій». Відтак, представник третьої особи у задоволенні позову просила відмовити повністю.
13.05.2025 на адресу суду за вхідним №8477ел від Акціонерного товариства “Укрпошта» надійшов лист на виконання ухвали суду від 30.04.2025 в якому зазначено, що надання послуг поштового зв'язку проводиться об'єктами поштового зв'язку Укрпошти згідно з вимогами Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 №1071).
У відповідності до положень пунктів 106-109 Правил, користувачі послуг мають право подати заяву про розшук поштового відправлення. Заяви про розшук реєстрованого поштового відправлення, отримання інформації про вручення реєстрового поштового відправлення, приймаються в паперовій або електронній формі протягом шести місяців з дня прийняття їх до пересилання. Відповідно до положень пункту 113 Правил заяви не розглядаються, коли минув установлений для прийняття заяв строк.
На сьогодні інформація стосовно пересилання поштового відправлення №7901706742940 від 26.08.2020 в автоматизованій системі Укрпошти відсутня тому, що воно було прийняте до пересилання більше ніж півроку тому.
Повідомляємо, що відповідно до вимог Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 за №571/20884, термін зберігання виробничих документів поштового зв'язку про вручення реєстрованих поштових відправлень становить один рік.
Враховуючи вищевикладене, надати інформацію та копії документів щодо пересилання поштового відправлення №7901706742940 не надається можливим.
Ухвалою від 15.05.2025 суд заяву ОСОБА_1 про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З. визнав необґрунтованою.
Ухвалою від 16.05.2025 Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Костецького Н.В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гулкевич І.З. від розгляду справи - відмовив.
19.05.2025 представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень зазначив, що на виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження АСВП 71984429 щодо виконання виконавчого листа №1.380.2019.005711 від 29.05.2023 виданого Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язати Львівське міське комунальне підприємство “Львівводоканал» розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.10.2019 вх.3-Л-12605-25 та надати відповідь з врахуванням висновків суду. 08.06.2023 державним виконавцем відповідно до вимог ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано стягувачу до відома, а боржнику - до виконання. 14.06.2023 на адресу відділу найшла заява ЛМКП “Львівводоканал» про закриття виконавчого провадження у зв'язку з тим, що надали відповідь від 20.08.2020 на інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.10.2019 № вх.3Л-12605-25.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 №270) внутрішні поштові відправлення поділяються на категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Відповідно до цих правил з описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю. Належним доказом надіслання є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Оскільки боржником ЛМКП “Львівводоканал» було надано докази відправки стягувачу ОСОБА_1 листа з оголошеною цінністю з описом вкладення: накладна 7901706742940 від 26.08.2020 про пересилання листа з оголошеною цінністю та опис вкладення у цінний лист із штампом Укрпошти від 26.08.2020 державний виконавець дійшов до висновку що рішення суду боржником виконано повністю. 30.06.2023 державним виконавцем відповідно до вимог п.9 ч.1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Відтак, представник відповідача 1 у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Ухвалами суду від 19.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та у витребування доказів та допиті свідка.
Ухвалою суду від 19.05.2025 продовжено строк розгляду справи №380/24240/23 на двадцять днів.
23.06.2025 за вхідним №43109 від Акціонерного товариства “Укрпошта» надійшов лист аналогічно змісту, який надійшов 13.05.2025.
Ухвалою суду від 02.06.2025 виправлено описку в резолютивній частині ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 про витребування доказів у справі №380/24240/23.
Ухвалою від 02.06.2025 суд заяву ОСОБА_1 про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З. визнав необґрунтованою.
Ухвалою від 04.06.2025 Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої- судді Мричко Н.І. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гулкевич І.З. від розгляду справи - відмовив.
Ухвалою суду від 05.06.2025 в задоволенні клопотання позивача про постановлення окремої ухвали відмовлено.
Ухвалою від 05.06.2025 суд заяву ОСОБА_1 про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З. визнав необґрунтованою.
Ухвалою від 10.06.2025 Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Андрусів У.Б. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гулкевич І.З. від розгляду справи - відмовив.
10.06.2025 за вхідним №47581 позивачем подано пояснення щодо правової позиції у справі №380/24240/23. В зазначених поясненнях позивач стверджує, що суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З. порушує процесуальні норми, розглядаючи справу № 380/24240/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що суперечить правовій позиції Верховного Суду. Також суддя не дотримується висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.04.2025 у справі № 380/24240/23. Суддя також відмовила у задоволенні клопотань позивача про розгляд справи за правилами загального провадження, витребування доказів та допит свідків. Позивачем заявлялись обґрунтовані відводи судді Гулкевич І.З. Позивач стверджує, що ухвала про витребування доказів від 30.04.2025 у справі № 380/24240/23 не була скерована їй судом станом на 10.06.2025. Також позивачу, як стороні, було запропоновано надати письмові пояснення, хоча, на її думку, пояснення надає лише третя особа без самостійних вимог. У зв'язку з цим, позивач подала заяву про роз'яснення судового рішення. Позивачу стало відомо під час розгляду її касаційної скарги Верховним Судом, що відповідач-1, Личаківський ВДВС м. Львова, не надав суду повний обсяг матеріалів виконавчого провадження № 71982249, які становлять 318 аркушів. Натомість, 14 лютого 2024 року відповідач-1 надав лише 18 аркушів. Позивач ознайомилась з повними матеріалами ВП № 71982249 (318 аркушів) 31 грудня 2024 року та повторно 28 травня 2025 року. Вона надала суду копії аркушів №№ 18, 19, 20, 21, 317, 318 та зовнішньої обгортки матеріалів ВП № 71982249.
Позивач стверджує, що постанова від 30.06.2023 про закінчення ВП № 71982249 є протиправною, оскільки судове рішення № 1.380.2019.005711 не було виконане. Вона зазначає, що державний виконавець Скоп Т.А. не мав законних підстав стверджувати про виконання судового рішення, оскільки, серед іншого, боржником ЛМКП “Львівводоканал» було надіслано лише 261 аркуш документів замість 286, наявних у матеріалах ВП № 71982249. Крім того, позивач зазначає, що їй не було надіслано 286 аркушів копій документів, які були у виконавчому провадженні. Державним виконавцем Скоп Т.А. не було з'ясовано низку обставин, необхідних для законного закінчення виконавчого провадження.
Позивач також зазначає протиправність дій керівника Личаківського ВДВС м. Львова, який не здійснив перевірки матеріалів ВП № 71982249. Протиправність дій Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції полягає у неналежному розгляді її заяви від 04.09.2023 про скасування постанови від 30.06.2023.
Позивач обґрунтовує завдану їй моральну шкоду порушенням її прав з боку органів державної влади, посилаючись на ст.ст. 3, 8, 9, 21, 55, 56 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику ЄСПЛ та Верховного Суду. Вона зазначає, що невиконання судового рішення, яке набуло законної сили 09 червня 2020 року, триває вже майже шість років. Позивач перебувала на стаціонарному лікуванні та відчуває психічне напруження, розчарування та дискримінацію. Це призвело до погіршення її здоров'я, додаткових витрат на лікування та негативно вплинуло на її особисте життя. Позивач, не маючи юридичної освіти, змушена самостійно захищати свої права.
Ухвалою суду від 13.06.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог та вирішено: розглядати адміністративну справу у межах позовних вимог, визначених заявою ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 02.06.2025 (надійшла до суду 10.06.2025) вх. №47755, а саме:
-визнати дії щодо винесення постанови від 30.06.2023 ВП №71982249 неправомірними та скасувати протиправну постанову від 30.06.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП №71982249;
-визнати дії та рішення начальника Личаківського ВДВС щодо не скасування постанови від 30.06.2023 ВП №71982249 неправомірною бездіяльністю;
-визнати дії Західного міжрегіонального управління Мінюсту щодо надання відповіді від 26.09.2023 №Л-1/9/06-19 в частині розгляду інформаційного запиту позивачки від 04.09.2023 неправомірними, оскільки такого інформаційного запиту не існує;
-визнати дії Західного міжрегіонального управління Мінюсту неправомірною бездіяльністю щодо не скасування постанови від 30.06.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП №71982249 за заявою стягувача ОСОБА_1 від 04.09.2023;
-відшкодувати завдані ОСОБА_1 моральні збитки у сумі 5.000.000.00 (п'ять мільйонів) грн., де 3.000.000.00 (три мільйони) грн стягнути з відповідача-1, Личаківський ВДВС м. Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 2.000.000.00 (два мільйони) грн. стягнути з відповідача-2 Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, з урахуванням індексу інфляції;
-відшкодувати позивачу завдані матеріальні збитки у сумі 20000 грн солідарно з кожного з відповідачів.
Ухвалою суду від 13.06.2025 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №380/24240/23.
Ухвалою від 13.06.2025 суд заяву ОСОБА_1 про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З. визнав необґрунтованою.
Ухвалою від 18.06.2025 Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Сподарик Н.І., у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гулкевич І.З. від розгляду справи - відмовив.
Ухвалою від 20.06.2025 суд заяви ОСОБА_1 про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З. визнав необґрунтованими.
Ухвалою від 24.06.2025 Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Грень Н.М., у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гулкевич І.З. від розгляду справи - відмовив.
Ухвалою судді Грень Н.М. від 24.06.2025 виправлено описку в ухвалі з питань відводу від 24.06.2025.
Ухвалою від 24.06.2025 суд заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гулкевич І.З. від 20.06.2025 за вхідним №51486 залишив без розгляду.
Ухвалою суду від 26.06.2025 у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про продовження терміну розгляду справи та продовження терміну для подання доказів відмовлено.
Ухвалою суду від 26.06.2025 клопотання ОСОБА_1 від 23.06.2025 за вхідним №51487 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та від 23.06.2025 за вхідним №51948 про витребування доказів та допит свідків у справі №380/24240/23 повернуто без розгляду
Ухвалою від 26.06.2025 суд заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гулкевич І.З. від 25.06.2025 за вхідним №52810 залишив без розгляду.
Ухвалою суду від 26.06.2025 клопотання позивача про виправлення описки в ухвалах суду задоволено частково. Виправлено помилку в описових частинах ухвал від 13.06.2025 з питань роз'яснення ухвали суду та з питань відводу у справі №380/24240/23 та зазначивши по тексту ухвал, що ухвалу про прийняття уточнених позовних вимог постановлено 13.06.2025. У задоволенні клопотання про виправлення описки в ухвалі суду від 30.04.2025 про прийняття справи до провадження відмовлено.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Суд встановив, що Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 22.12.2019 у справі № 1.380.2019.005711 визнав протиправною бездіяльність Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради в частині неналежного розгляду інформаційних запитів ОСОБА_1 від 08.04.2019 вх. №3-Л-42947-25, від 08.05.2019 вх. №-Л-53040-25 та від 12.10.2019 вх. № 3-Л-122605-25. Зобов'язав Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради надати відповіді на запити ОСОБА_1 від 08.04.2019 вх. №3-Л-42947-25, від 08.05.2019 вх. №-Л-53040-25 та від 12.10.2019 вх. №3-Л-122605-25, із врахуванням висновків суду. Зобов'язав ЛМКП “Львівводоканал» розглянути інформаційний запит позивачки від 12.10.2019 вх. №3-Л-12605-25 та надати відповідь із урахуванням висновків суду.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.06.2020 залишив рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2019 №1.380.2019.005711 без змін
12.11.2020 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи у справі 1.380.2019.005711.
Ухвалою від 24.05.2023 Львівський окружний адміністративний суд задовольнив заяву позивачки про видачу дублікатів виконавчих листів в адміністративній справі № 1.380.2019.005711.
08.06.2023 від ОСОБА_1 до начальника Личаківського ВДВС надійшла заява, у якій вона просила прийняти до виконання виконавчий документ №1.380.2019.005711. Як додаток позивачка додала оригінал виконавчого листа щодо ЛМКП “Львівводоканал», виданий у справі №1.380.2019.005711 про зобов'язання ЛМКП “Львівводоканал» розглянути інформаційний запит позивачки від 12.10.2019 вх. № 3-Л-12605-25 та надати відповідь із урахуванням висновків суду.
08.06.2023 старшим державним виконавцем Личаківського ВДВС Скопом Т.А. розглянуто заяву стягувача про примусове виконання рішення суду (виконавчий лист № 1.380.2019.005711) про зобов'язання ЛМКП “Львівводоканал» розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.10.2019 вх. № 3-Л-12605-25 та надати відповідь із урахуванням висновків суду. Постановою державного виконавця від 08.06.2023 відкрито виконавче провадження ВП № 71984429.
14.06.2023 листом № ДВ-8793 ЛМКП “Львівводоканал» повідомило старшого державного виконавця Личаківського ВДВС Скопу Т.А., що рішення суду від 22.12.2019 у справі №1.380.2019.005711 виконано. Зокрема, листом від 26.08.2020 № Вих-Вд 8114-20 ЛМКП “Львівводоканал» розглянуло та надало відповідь на інформаційний запит позивачки від 12.10.2019 вх № 3-Л-12605-25, підтвердженням чого є копія відповіді від 26.08.2020 Вих-Вд № 8114-20. Також ЛМКП “Львівводоканал» подало докази скерування виконання рішення суду стягувачу, зокрема опис-вкладення у цінний лист та накладну Укрпошти № 7901706742940.
Старший державний виконавець Личаківського ВДВС Скоп Т.А. прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2023 ВП № 71984429, керуючись при цьому вимогами пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження».
13.08.2023 позивачка звернулася із заявою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження до Личаківського ВДВС, оскільки не отримувала ніяких документів стосовно інформаційного запиту від 12.10.2010 вх. № 3-Л-1265-25, щодо якого було винесено судове рішення у справі № 1.380.2019.005711.
Личаківський ВДВС листом від 23.08.2023 № 34708 повідомив позивачку, що 14.06.2023 на адресу відділу надійшла заява ЛМКП “Львівводоканал» про закриття виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням, оскільки боржником надано відповідь 26.08.2020 на інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.10.2019 вх. № 3-Л-12605-25. На підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII державним виконавцем винесено постанову від 30.06.2023 про закінчення виконавчого провадження. Станом на 23.08.2023 немає правових підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
04.09.2023 позивачка звернулася із заявою до управління Мін'юсту про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 71984429, у якій просила переглянути винесену постанову від 30.06.2023 та матеріали ВП №71984429 і скасувати її.
Відповідач 2 скерував позивачці лист від 26.09.2023 № Л-1/9/06-19/1371 щодо розгляду її заяви від 04.09.2023, в якому зазначив, що управлінням Мін'юсту розглянуто інформаційний запит ОСОБА_1 від 04.09.2023. Повідомив, що на адресу відділу 14.06.2023 надійшла заява ЛМКП “Львівводоканал» про закриття виконавчого провадження у зв'язку з тим, що надано відповідь 26.08.2020 на інформаційний запит позивачки від 12.10.2019 вх. № 3-Л-12605-25. 30.06.2023 державним виконавцем, відповідно до вимог пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Станом на 26.09.2023 немає правових підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Вважаючи протиправною постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №71984429 від 30.06.2023, а також вважаючи протиправними дії відповідача 2 щодо розгляду її заяви від 04.09.2023, позивач звернулася до суду з цим позовом.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (в редакції, що була чинною на момент вчинення спірних правовідносин) (далі - Закон №1404- VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
За приписами пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений статтею 63 Закону № 1404-VIII, відповідно до частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
За приписами пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Статтею 40 Закону №1404-VIII визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
З оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження видно, що підставою її прийняття є повне виконання рішення суду.
Суд, розглядаючи справу повторно після скасування попередніх судових рішень Верховним Судом, враховує висновки та вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2025 року у цій справі (№380/24240/23).
Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою доводи ОСОБА_1 про те, що поштового відправлення вона не отримала, повідомлення про надходження такого відправлення у відділення Укрпошти також їй не надходило. Не було встановлено у справі, чи повернувся лист № Вих-Вд 8114-20 від 26.08.2020 із додатками на 261 аркуші до відправника - ЛМКЛ “Львівводоканал» у разі його невручення отримувачу, оскільки, накладна містить відмітку про те, що у разі невручення відправлення підлягає поверненню, чи звертався боржник до оператора поштового зв'язку щодо повернення неврученого листа. Не витребувано також інформацію у відділенні поштового зв'язку щодо підтвердження отримання/неотримання ОСОБА_1 означеного листа з додатками.
Ухвалою суду від 30.04.2025 витребувано у Акціонерного товариства “Укрпошта»: інформацію про вручення (невручення) поштового відправлення №7901706742940, направленого 26.08.2020 ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 .
13.05.2025 на адресу суду за вхідним №8477ел від Акціонерного товариства “Укрпошта» надійшов лист на виконання ухвали суду від 30.04.2025 в якому зазначено про неможливість надання інформації та копій документів щодо вручення поштового відправлення №7901706742940 від 26.08.2020 у зв'язку із закінченням встановлених строків зберігання такої інформації.
Як на підставу протиправності оскаржуваної постанови позивач зазначає, що вона не отримала жодних документів від боржника - ЛМКП “Львівводоканал», - про які запитувала в інформаційному запиті від 12.10.2019, вих. 3-1-12605-25.
В матеріалах справи наявні докази надіслання відповіді позивачу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист із штампом Укрпошти, датованого 26.08.2020, накладною, фіскальним чеком, що підтверджується поштовим пересиланням цінного листа №7901706742940.
Вказані докази, на думку суду, свідчить про вжиття дій боржником для виконання рішення суду, належного повідомлення стягувача про надання відповіді на запит.
Щодо ключового доводу позивача про неотримання поштового відправлення, то суд зазначає, що у ст.77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Суд наголошує, що адміністративний процес ґрунтується на доказах, а не на твердженнях. Третя особа (боржник) виконала свій обов'язок доказування, надавши належні, допустимі та достовірні докази - опис вкладення та накладну, які підтверджують факт відправлення листа на правильну адресу позивачки. Позивачка, натомість, обмежується виключно власними твердженнями, які не є доказом у процесуальному сенсі цього слова.
Суд також враховує об'єктивну неможливість на сьогодні перевірити статус вручення через систему АТ “Укрпошта». Як підтверджено відповіддю від АТ “Укрпошта», яка надійшла до суду 13.05.2025, термін зберігання такої інформації становить 6 місяців. Ця об'єктивна обставина, що виникла через значний сплив часу, не може тлумачитися проти сторони, яка вчинила дії своєчасно (боржник у 2020 році). За таких умов суд, керуючись принципом правової визначеності, повинен покладатися на наявні докази, якими є первинні документи про відправлення.
Щодо доводів про технічні недоліки поштового відправлення, то суд зазначає, що юридично значущим для доставки поштового відправлення є вірно вказана адреса. Телефон є допоміжним сервісом, помилка в якому не скасовує факту належного відправлення за адресою. Суб'єктивні розрахунки позивачки не можуть спростовувати офіційні дані про вагу, зазначені у накладній поштового оператора.
Доводи позивачки щодо розбіжності у кількості аркушів (286 у матеріалах ВП проти 261 в описі вкладення) суд вважає необґрунтованими, оскільки опис вкладення, завірений поштовим відділенням, є належним доказом того, що саме було відправлено. Позивачка не довела, що боржник був зобов'язаний надіслати їй саме 286 аркушів документів та що саме ці документи містились у матеріалах виконавчого провадження на момент відправлення листа.
Відтак, суд висновує, що державний виконавець пересвідчився у повному виконанні судового рішення боржником та цілком правомірно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2023 ВП №71984429.
Щодо позовних вимог про визнання дій та рішення начальника Личаківського ВДВС щодо не скасування постанови від 30.06.2023 ВП №71984429, визнання дії ЗМУЮ неправомірними щодо не скасування постанови від 30.06.2023 про закінчення ВП №71984429, суд зазначає таке.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби регламентовано ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Частиною 5 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Позивач скористалася своїм правом на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Зокрема, суд встановив, що 13.08.2023 позивач звернулася із заявою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №71984429 від 30.06.2023 до начальника Личаківського ВДВС, оскільки не отримувала нічого з документів від 12.10.2010 вх.3-Л-126-5-25, що якого було винесено судове рішення у справі 1.380.2019.005711.
Личаківський ВДВС листом від 23.08.2023 № 34708 повідомив ОСОБА_1 , що 14.06.2023 на адресу відділу надійшла заява ЛМКП “Львівводоканал» про закриття виконавчого провадження у зв'язку з тим, що надано відповідь 26.08.2020 на інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.10.2019 №вх. 3-Л-12605-25. 30.06.2023 державним виконавцем відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Станом на 23.08.2023 немає правових підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
04.09.2023 позивач звернулася із заявою до ЗМУЮ із заявою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 71984429, у якій просила переглянути винесену постанову від 30.06.2023 та матеріали ВП № 71984429 та скасувати її.
ЗМУЮ листом від 26.09.2023 №Л-1/9/06-19/1371 розглянуло заяву ОСОБА_2 та повідомило таку, що ЗМУЮ розглянуто інформаційний запит ОСОБА_1 від 04.09.2023. 14.06.2023 на адресу Личаківського ВДВС надійшла заява ЛМКП “Львівводоканал» про закриття виконавчого провадження у зв'язку з тим, що надано відповідь 26.08.2020 на інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.10.2019 № вх. 3-Л-12605-25. 30.06.2023 державним виконавцем відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Станом на 26.09.2023 немає правових підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження. Також відповідач 2 роз'яснив позивачу її право на звернення до суду в разі незгоди з розглядом заяви від 04.09.2023.
В ході судового розгляду суд встановив правомірність прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2023 ВП №71984429. Отже, із урахуванням предмету заяв позивача та змісту наданих відповідачами їй відповідей, суд погоджується із аргументами відповідачів про правомірність прийнятих за результатом розгляду заяви рішень.
Щодо позовних вимог про визнання дій ЗМУЮ щодо надання відповіді від 26.09.2023 Х-1/9/06-19/1371 в частині розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 від 04.09.2023 неправомірними, оскільки такого інформаційного запиту не існує, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Суд встановив, що 04.09.2023 позивач звернулася із заявою до ЗМУЮ із заявою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 71984429, у якій просила переглянути винесену постанову від 30.06.2023 та матеріали ВП 71984429 та скасувати її.
ЗМУЮ розглянуло заяву ОСОБА_1 та надало їй відповідь листом від 26.09.2023 №Л-1/9/06-19/1371.
Позивач в той же час зазначає, що не подавала інформаційного запиту до відповідача, натомість зверталася із заявою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №719984429.
Однак із урахуванням того, що відповідь ЗМУЮ була надана позивачу листом від 26.09.2023 №Л-1/9/06-19/1371 у порядку Закону України “Про виконавче провадження» і рішення відповідача про відмову у задоволенні заяви є правомірним, суд не може обмежитись винятково констатацією факту порушення відповідачем законодавства України лише щодо зазначення відповідачем звернення позивача “інформаційний запит», а не “заява», яку позивач подавала 04.09.2023.
Щодо відшкодування моральних та матеріальних збитків, то суд зазначає наступне.
Стаття 56 Конституції України гарантує право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.
Відповідно до статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України, обов'язковою умовою для стягнення такої шкоди є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) причинний зв'язок між поведінкою і шкодою; 4) вина.
Оскільки суд дійшов висновку про правомірність дій відповідачів, відсутній ключовий елемент - протиправна поведінка. За відсутності цього елементу підстави для стягнення як матеріальної, так і моральної шкоди відсутні. Крім того, позивачка не надала жодних доказів на підтвердження розміру заявленої матеріальної шкоди та не обґрунтувала належним чином розмір моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 72-79,90,139,241-248,256,287,294,295 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна