справа №380/10709/25
26 червня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулася з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02.05.2025 року №133950017444 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов?язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2025 року про призначення пенсії за віком, зарахувати до страхового (загального) стажу ОСОБА_1 період роботи з 14.09.1988 року по 10.03.1996 року та прийняти рішення щодо призначення їй пенсії за віком, з урахуванням висновків, наведених в мотивувальній частині позовної заяви.
Посилається на те, що має необхідний вік та стаж роботи, що дають право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), у призначенні якої відповідач їй протиправно відмовив з підстав відсутності необхідного страхового стажу (32 роки). Втім, позивач з таким рішенням відповідача не погоджується та вказала, що факт наявності необхідного страхового стажу для призначення пенсії підтверджено записами трудової книжки, яка, в силу приписів ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Вважаючи оскаржуване рішення необґрунтованим та протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 02.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 06.06.2025 року о 11:34 год в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, надійшли пояснення на позовну заяву, в яких посилається на те, що оскільки у позивача був відсутній необхідний 32 річний страховий стаж, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.26 Закону №1058-IV. За таких обставин, вважає, що дії органів Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії позивачу є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просила призначити їй пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До заяви нею, серед іншого, додано: трудову книжку від 26.08.1983 року серії НОМЕР_1 , згідно якої у період з 14.09.1988 року по 10.03.1996 року позивач працювала у споживчому товаристві «Меркурій», а також довідку від 04.03.2025 року №3, видану Корчинським споживчим товариством про те, що ОСОБА_1 дійсно працювала у цьому товаристві у період з 14.09.1988 року по 10.03.1996 року.
За принципом екстериторіальності її заява та додані документи розглядались та, відповідно, рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.
За результатами розгляду заяви та наданих позивачем документів відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, прийнято рішення №133950017444 від 02.05.2025 року про відмову у призначенні пенсії. В оскаржуваному рішенні зазначено:
«…Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 25.04.2025 року.
Пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», становить 60 років.
Вік заявниці: 60 років 01 місяць 13 днів.
Необхідний страховий стаж, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», становить 32 роки.
У разі відсутності, починаючи з 01.01.2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу починаючи з 01.01.2028 - від 25 до 35 років. У разі відсутності, починаючи з 01.01.2019 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право па призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 роки мають особи за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Страховий стаж особи становить 30 років 03 місяці 14 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з 14.09.1988 року по 10.03.1996 року згідно довідки від 04.03.2025 року №3, оскільки не зазначено підставу видачі довідки.
Додатковий коментар: відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу 32 роки.».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській №133950017444 від 02.05.2025 року про відмову у призначенні пенсії, а тому звернулася до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.26 цього Закону, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Згідно з положеннями ст.1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Нормами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п.1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За змістом п.3 вказаного Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка. При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючих довідок, наказів, відомостей тощо підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Як видно зі змісту оскаржуваного рішення, відповідач відмовив позивачеві у зарахуванні періоду трудової діяльності з 14.09.1988 року по 10.03.1996 року, оскільки у довідці від 04.03.2025 року №3 не зазначено підставу її видачі.
Проте, суд враховує, що відповідно до положень Порядку №637, за наявності запису у трудовій книжці, подача додаткових документів не вимагається.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.09.2021 року у справі №300/860/17.
Крім того, згідно з ч.3 ст.44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Натомість відповідачем не подано жодного доказу про вжиття певних заходів з метою отримання інформації щодо достовірності інформації, зазначеної у довідці від 04.03.2025 року №3, як і не доведено правомірність дій щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу спірного періоду роботи, а також того, що позивач у спірні періоди не працювала, такі періоди не накладаються тощо.
Таким чином, за наявності трудової книжки позивача та відповідних записів у ній, пенсійний орган безпідставно відмовив у зарахуванні спірного періоду роботи позивача до страхового стажу.
На підставі зазначеного та враховуючи, що інших обставин в обґрунтування позиції у спірному рішенні не зазначено, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №133950017444 від 02.05.2025 року, прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.04.2025 року, є протиправним та підлягає скасуванню, а періоди страхового стажу, які не були враховані, підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.
Таким чином, зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є підставними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог зобов'язального характеру, суд зазначає, що обчислення страхового стажу та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених законодавцем повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, п.4 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, визначеному п.4 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.04.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати спірні періоди роботи до страхового (загального) стажу.
При цьому, при повторному розгляді заяви відповідачем в обов'язковому порядку повинні бути враховані висновки цього судового рішення, зокрема - щодо підстав визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №133950017444 від 02.05.2025 року.
Водночас щодо вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення пенсії за віком, то така, на думку суду, є передчасною, адже необхідно врахувати стаж, про який зазначено у цьому судовому рішенні.
Вказана позиція суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній у постанові Верховного суду від 24.10.2024 року у справі №200/18450/21.
Суд враховує, що згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У цій справі для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, рішенням якого відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду роботи та повторного розгляду її заяви має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за його заявою від 25.04.2025 року, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 08.02.2024 року у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 року у справі №240/16372/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №133950017444 від 02.05.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул.Олександра Борисенка, 7, м.Рівне, 33028; код ЄДРПОУ: 21084076) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до страхового (загального) стажу, необхідного для призначення пенсії за віком, період роботи з 14.09.1988 року по 10.03.1996 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул.Олександра Борисенка, 7, м.Рівне, 33028; код ЄДРПОУ: 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 25.04.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням наданої у рішенні правової оцінки суду щодо підстав визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №133950017444 від 02.05.2025 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул.Олександра Борисенка, 7, м.Рівне, 33028; код ЄДРПОУ: 21084076) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.