27 червня 2025 рокусправа № 380/9928/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення з державного бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 34 961,65 грн. (тридцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одна гривня шістдесят п'ять копійок).
В обґрунтування позову зазначає, що 28 серпня 2024 року нею помилково сплачено 34 961,65 грн. (тридцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одна гривня шістдесят п'ять копійок) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна на рахунок Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова, оскільки цього дня вона придбала житло вперше. На підставі пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона не повинна сплачувати з операції по придбанню житла вперше збір у розмірі 1% від вартості нерухомого майна.
Відповідач у відзиві зазначає, що збір адмініструється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Ухвалою суду від 26.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження та залучено до участі у справі Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач згідно з договором купівлі - продажу квартири від 28.08.2024 року придбала у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що підтверджується квитанцією від 28.08.2024 року в розмірі 34961 грн. 65 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернулася до відповідача з проханням повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.
Листом від 11.12.2024 року відповідач повідомив, що долучені до заяви документи не містять інформації в обсязі, передбаченому пунктом 15-2 Порядку № 1740 від 03.11.1998 року, тому немає підстав для формування Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету. В своєму листі відповідач посилається на Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, Постанову КМ України від 23.09.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», зокрема на підп. «б», «в» і «г» п. 15-2 Порядку №1740 від 03.11.1998 (у редакції від 23.09.2020) та Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (зі змінами).
Змістом спірних правовідносин є відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення позивачу з державного бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування кошти з операції купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) в розмір 1 % від його вартості.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до положень п.9 ст.1 Закону № 400/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Як передбачено ч. 1 та ч. 3 ст.3 даного Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Платники збору, визначені пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно з підп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року за №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює, зокрема, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року за №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», покладений на Пенсійний фонд України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону України №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020 (далі - Постанова №866).
Згідно з пунктом 15-2 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 (у редакції Постанови №866) нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Наведені норми, в межах спірних правовідносин, дозволяють прийти до таких висновків:
- особа, яка придбаває житло вперше, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
- реалізація такого права здійснюється у відповідності до норм Порядку № 1740;
- обов'язок підтвердження такого статусу (особа придбаває житло вперше), наявність відповідного права, покладається на особу, у спосіб подання визначених чинним законодавством документів;
- законодавством не встановлено перешкод для подання згаданих документів як підчас нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна так і після.
В результаті доповнення Порядку №1740 новими пунктами (15-2, 15-3) Держава деталізувала законодавство, котре регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила:
1) коло осіб, котрі в розумінні Закону №400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку №1740 Держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона подати заяву до органу Пенсійного фонду України заяву про повернення коштів з бюджету на підставі Порядку №787. Разом з тим, звертаючись після 26.09.2020 про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме фізична особа повинна надати докази на підтвердження того, що помилилася, коли сплачувала збір. Отже, заявник повинен надати органу Пенсійного фонду України передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше.
Окрім того, у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 року у справі №280/9714/20, в якій зазначено наступне: «Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.».
Судом встановлено, що позивач звернулася до відповідача щодо повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.
У заяві від 20.11.2024 року нею надано інформацію, яка передбачена пунктом 5 розділу I «Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів №415 від 06.04.2017, №577 від 27.12.2019 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 647 від 08.12.2021.
Так, мотивуючи тим, що квартира згідно договору купівлі-продажу від 28.08.2024 року є першим нерухомим житлом нею долучено такі документи: копія договору купівлі-продажу, копія квитанції від 28.08.2024 року, копії довідок Ощадбанк, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Згідно з наявного в матеріалах справи Витягу з Державного реєстру речових прав за позивачем не зареєстровано будь-яких операцій з придбання об'єкта житлової нерухомості, окрім придбання квартири на підставі договору купівлі - продажу квартири від 28.08.2024 року.
Як видно з довідки «Ощадбанк» від 21.10.2024 року, виданої позивачу, вона у списках громадян для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю житлового чека не числиться.
Відповідно до довідки «Ощадбанк» від 16.10.2024 року, виданій позивачу, списки на приватизацію за адресою проживання АДРЕСА_2 в банк не надходили.
За таких обставин, суд вважає, що позивач не повинна була сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, а тому сума сплаченого збору підлягає поверненню.
В свою чергу, відповідачем, як органом на якого законодавством безпосередньо покладено обов'язок контролювати справляння до бюджету збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, не надано суду жодних доказів в підтвердження обставин того, що квартира придбавалася позивачем не вперше, як цього вимагає ч.2 ст.77 КАС України.
Таким чином, суд вважає відмову відповідача у формуванні подання про повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна протиправною.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року за №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №1650/24182, з наступними змінами та доповненнями повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Згідно абзацу 2 пункту 5 вказаного Порядку, у разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
З огляду на викладене, суд вважає, що відмова відповідача сформувати у Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області подання про повернення суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 і п.3 ч.2 ст.2 КАС України.
Відтак, позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.
При цьому, суд, у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу сформувати подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю та вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 сформувати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 34961 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одна) грн. 65 коп.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 34961 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одна) грн. 65 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович