26 червня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1232/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
12 червня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України, які полягають у не підготовці та не поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2023.
Ухвалою суду від 17 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10 календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду із обов'язковим зазначенням обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
На виконання зазначеної ухвали суду позивачем надано заяву про поновлення процесуального строку.
Розглянувши надані позивачем матеріали в сукупності з позовною заявою, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у зв'язку з чим суддя вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
В обґрунтування заяви про поновлення процесуального строку зазначено, що зміст статті 51 Закону № 2262-ХІІ дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії у визначеному чинним законодавством розмірі з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №280/1931/19, від 02.10.2020 у справі №826/1285/16. Таким чином, до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Щодо посилань позивача на вищезазначені рішення Верховного Суду, суд зазначає, що у вказаних рішенням складено правову позицію щодо строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, а не строку звернення до суду з позовом щодо виготовлення та направлення довідки для здійснення перерахунку пенсії.
Суд роз'яснює, що у відповідності до вимог пункту 5 частини першої статті 171 КАС України на стадії відкриття провадження у справі судом вирішується питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, а не строків виплати йому пенсії, а тому посилання на вищевказані рішення Верховного Суду під час вирішення питання дотримання строку звернення до суду є безпідставними.
Позивачем оскаржуються дії відповідача щодо не підготування та не подання до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Отже, фактично спірні правовідносини виникли у лютому 2023 року, а до суду позивач звернувся в червні 2025 року, тобто більше ніж через 2 роки після виникнення спірних правовідносин.
Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 висловив правову позицію, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)".
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23 вказано, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
При цьому, в клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивачем зовсім не зазначено чи вчинялися, починаючи з березня 2023 року, позивачем активні дії для з'ясування складових його пенсій, здійснення перерахунку його пенсії чи отримання довідки для здійснення такого перерахунку.
Суд повторно наголошує, що пенсійні виплати є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому випадку факт їх виплати та їх розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір чи здійснення перерахунку отримуваних нею виплат.
Однак, позивачем не надано та не зазначено жодних об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду і підстав, з яких він вважають ці причини поважними, а самі лише посилання на судову практику не є належними підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Крім того, в заяві не зазначено та не надано доказів вчинення позивачем протягом пропущеного строку дій пов'язаних з готуванням до звернення до суду, не зазначено обставин, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
У зв'язку з викладеним, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними, оскільки такі обставини не можна вважати об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на 3 календарних дні з дня отримання ухвали про продовження строку.
Керуючись статтями 121, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 3 (три) календарних дні з дня отримання даної ухвали суду.
Запропонувати позивачу протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяС.В. Борзаниця