про залишення позовної заяви без руху
27 червня 2025 року справа № 340/4312/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі -Центру) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Центру про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (далі - заробіток) за період з 25 березня 2021 року по 07 лютого 2025 року та зобов'язання вчинити такі дії.
Суд, ознайомившись з матеріалами заяви, зробив висновок, що її належить залишити без руху з таких підстав.
Так, ОСОБА_1 просить стягнути заробіток у спорі, який пов'язаний зі звільненням з публічної служби.
Позивачу виплатили грошове забезпечення 07 лютого 2025 року (після звільнення зі служби).
Рішенням Конституційного Суду України №1-5/2012 від 22 лютого 2012 року встановлено правило обчислення строку звернення до суду у справах про стягнення заробітку.
Правовий висновок Конституційного Суду України.
«В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався».
Отже, у спорах щодо стягнення заробітку у правовідносинах публічної служби строк звернення до суду треба обчислювати також з дня фактичного розрахунку.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до структури заробітної плати, а є покаранням працедавця за порушення строків її виплати і нараховується з наступного дня після звільнення.
Такий правовий висновок поділяє і Велика Палата Верховного Суду (постанова від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16).
Отже, місячний строк звернення до суду розпочав перебіг з 08 лютого 2025 року.
Позивач звернувся до суду 26 червня 2025 року.
Тому пропустив строк звернення до суду і не подав клопотання про його поновлення.
У такому разі суд відповідно до приписів частини 1 статті 123 КАС України залишає позов без руху і надає строк у 10 днів з дня вручення копії ухвали для звернення до суду зі заявою про поновлення строку звернення до суду.
Позов містить немайнову вимогу.
Звертаючись до суду, позивач не сплатив судовий збір.
Просив звільнити від сплати судового збору на підставі приписів пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Цією нормою права встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Спір з Центром не пов'язаний з виконанням військового обов'язку.
ОСОБА_1 звільнений зі служби у Центрі з 24 березня 2021 року.
Не надав доказів продовження проходження військової служби.
Тому не є військовослужбовцем.
Позивач не звільнений від сплати судового збору і на підставі приписів пункту 1 частина 1 статті 5 Закону, оскільки спір не стосується грошового забезпечення.
Відповідно до приписів частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами пункту 1 частини 1 статті 3 Закону встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Положеннями частини 1 і 2 статті 4 Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028 грн.
Таким чином належить сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Отже, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених приписами статі 161 КАС України.
За таких обставин заяву належить залишити без руху відповідно до приписів частини 1 статті 169 КАС України, надавши позивачу час для усунення недоліку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.123, 160-161 і 169 КАС України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 час для звернення до суду зі заявою про поновлення строку звернення до суду і усунення іншого недоліку протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала не може бути оскаржена.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ