26 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1710/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Міністерства оборони України, проспект Повітрофлотський,6, м. Київ,03168
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
1)визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, яке оформлено протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.09.2024 за №20/в про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 20 % втрати працездатності без встановлення інвалідності, внаслідок поранення (травми, контузії) , отриманої під час захисту Батьківщини;
2) зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, в зв'язку з встановленням 20 % втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення (травми, контузії), отриманої під час захисту Батьківщини у розмірі 37 576,00 грн.
Ухвалою суду від 19.03.2025 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) (а.с.23).
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що позивач був військовослужбовцем за мобілізацією, проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .
16.02.2023 рішенням ВЛК, оформленого Довідкою №3033 позивач визнаний обмежено придатним до військової служби.
27.03.2023 Київський міським центром медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності - «захворювання, ТАК, пов'язано з проходженням військової служби», що підтверджено Довідкою серії 12 ААВ №765791. Дата переогляду - 27.03.2025.
В зв'язку з отриманою травмою, позивач, через ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду ІІІ групи до якої додані усі документи, визначені п.11 Порядку №975.
Рішенням засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, позивачу призначено виплату одноразової грошової допомоги, в зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, що пов'язано з проходженням військової служби.
Після отримання інвалідності, ОСОБА_1 продовжив проходити військову службу.
19.05.2023 позивач, виконуючи бойове завдання, одержав вибухову травму, що підтверджується Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 19.06.2023 про обставини травми.
20.10.2023 Центральною ВЛК ЗСУ, оформлено свідоцтво про хворобу №18340, яке затверджено постановою ЦВЛК ЗСУ №6025/4 від 20.10.2023, яким позивач, на підставі ст.60-а Розкладу хвороб, визнаний непридатним до військової служби.
З 30.10.2023 позивач виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
19.12.2023 згідно з Довідкою МСЕК серії 12ААА№072018 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках позивачу встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 20 % (одноразово).
16.01.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з травмою, пов'язаною з захистом Батьківщини, у зв'язку з втратою 20 % працездатності. До вказаної заяви додано: копію довідки МСЕК, копію паспорту, копію довідки про хворобу, копію військового квитка, копію картки платника податків, копію витягу про місце реєстрації, копію витягу з протоколу ВЛК, копію довідки про обставини травми, копію довідки про безпосередню участь у заходах, пов'язаних з захистом Батьківщини.
Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 20.09.2024 №20/в, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки позивачу в 2023 було призначено та виплачено одноразову грошову допомогу в зв'язку з встановленням ІІІ інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби сумі 187 880,00 грн., а розмір одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 20 % втрати працездатності без встановлення інвалідності є меншим за суму допомоги, виплаченою у зв'язку з інвалідністю (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань , поранень, травм, контузій, каліцтв), підстав для виплати різниці немає (а.с.15).
Вважаючи рішення комісії протиправним, необґрунтованим, та таким що порушує встановлені законодавством його права, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №2011-ХІІ) та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975).
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Статтею 16 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п.п.4,5 п.2 ст.16 Закону №2011-XII (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Відповідно до п.п.б пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Відповідно до п.2 ст.16-3 Закону №2011-XII у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, яка набрала чинності з 25.08.2022), якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (пункт 6 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).
Згідно з пунктами 8, 9 статті 16-3 Закону №2011-XII якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 10 статті 16-3 Закону №2011-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Пунктом 3 Порядку №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;
у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
З огляду на це, встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними/комунальними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.
Відповідно до положень пункту 6 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується:
1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:
400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;
300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;
250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.
2) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:
120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;
90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;
70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу встановлено:
- 27.03.2023 - ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (довідка МСЕК серії 12 ААВ №765791). У зв'язку із вказаною обставиною позивачу було призначено одноразову грошову допомогу в сумі 187 880,00 (Сто вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп.
- 19.12.2023 - 20% втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серії 12 ААА № 072018).
Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу за втрату 20% втрати працездатності, але законодавець встановлює можливість призначати доплату, якщо під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі (пункт 4 статті 16-3 в редакції Закону № 2489-IX від 29.07.2022).
У відповідності до пункту 3 Порядку № 975, як встановлено судом та не заперечується позивачем, в даному випадку, ІІІ група інвалідності встановлена з 27.03.2025, група не змінювалась.
Згідно із пунктом 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, каліцтв).
Пунктом 6 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Як вже було зазначено, згідно з пунктами 8, 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Наведене вище свідчить про те, що встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними/ комунальними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.
Пунктом 8 Порядку №975 визначено, що у разі якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 липня 2020 року у справі №240/10153/19 відступив від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року (справа №295/3091/17), від 21 червня 2018 року (справа №760/11440/17), який зводиться до того, що абзацу 2 пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ не містить часових обмежень для випадків, коли після первинного встановлення часткової втрати працездатності особі вперше встановлюється інвалідність. Первинне встановлення інвалідності є окремими випадком, який дає право на виплату окремого виду допомоги - допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.
Відтак, пунктом 4 статті 16-3 Закону №2011 передбачено вирішення питання виплати одноразової грошової допомоги шляхом її виплати з урахуванням раніше виплаченої суми тим особам, яким раніше вже було встановлено факт ушкодження здоров'я і які раніше уже таку допомогу отримували.
Після встановлення ІІІ групи інвалідності позивачу була призначена та виплачена одноразова грошова допомога та на теперішній час група інвалідності не змінилася.
Вказані обставини позивачем не заперечуються та не спростовуються.
В зв'язку з тим, що розмір одноразової грошової допомоги, в зв'язку з встановленням 20 % втрати працездатності, без встановлення інвалідності є меншим за суму допомоги, виплаченою у зв'язку з інвалідністю (в тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв), суд приходить до висновку, що позивач права на отримання грошової допомоги не набув, що свідчить про правомірність дій відповідача під час прийняття спірного рішення.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів, що приймаючи оскаржуване рішення, діяв відповідно до норм чинного законодавства та за наявності визначених законодавством підстав, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
В задоволені позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО