24 червня 2025 р. Справа № 120/670/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Слободонюка М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Філіппова Ю.Ю.
представника позивача: адвоката Сауляка Є.В.
представника відповідача: Костенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) через свого представника - адвоката Сауляка Євгена Васильовича (далі також представник позивача) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі також ГУ НП у Вінницькій області, відповідач), за вимогами якого просив суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу ГУ НП у Вінницькій області №1836 від 16.12.2024 в частині накладення на поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Вінницькій області від 18.12.2024 № 191о/с в частині звільнення поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області з 19 грудня 2024 року;
- стягнути з ГУ НП у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 грудня 2024 року до дати ухвалення рішення, з подальшим відрахуванням податків та інших обов'язкових зборів і платежів;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на займаній посаді.
Заявлений позов обґрунтований тим, що за результатами проведеного відповідачем службового розслідування наказом керівника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 16.12.2024 № 1836 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області" до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, яке, на думку відповідача, полягає у тому, що ОСОБА_1 грубо порушив службову дисципліну, що виразилось в укритті ним адміністративного правопорушення пов'язаного з незаконним обігом підакцизних товарів. Надалі, на реалізацію цього наказу наступним наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 191 о/с від 18.12.2022 ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції за пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію".
На думку позивача, оскаржувані накази в частині, що стосуються його, прийняті з порушенням чинного законодавства та підлягають скасуванню, оскільки він притягнутий до дисциплінарної відповідальності безпідставно, при відсутності у його діях порушення положень Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. Зокрема позивач наголошує, що висновки службового розслідування не містять посилань на обставини, в чому саме полягало порушення службової дисципліни в його діях та якими доказами це підтверджується. На його думку відеозапис з портативного відеореєстратора лише підтверджує факт проведення профілактичної бесіди з продавцем магазину, проте з його змісту жодним чином не випливає висновок про вчинення будь-якого дисциплінарного проступку.
Наведені обставини визначені позивачем як такі, що вказують на протиправність оскаржуваних наказів.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 на підставі положень ч. 2 ст. 123 та п. 9 ч. 4 статті 169 КАС України позовну заяву повернуто позивачеві у зв'язку пропуском строку звернення до суду та відсутністю підстав для його поновлення.
Втім постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено та вказану ухвалу суду першої інстанції від 03.02.2025 - скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Надалі ухвалою від 21.05.2025 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Також цією ухвалою встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
05.06.2025 на адресу суду від ГУ НП у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечує, вважаючи його безпідставним. Вказує на те, що в ході проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією зібрано достатньо матеріалів, які підтверджують скоєння ОСОБА_1 грубого дисциплінарного проступку, який виразився у тому, що всупереч своїм прямим обов'язкам як поліцейського проводити профілактичну та превентивну діяльність спрямовану на запобігання вчиненню адміністративних правопорушень на території громади, виявлення причин та умов, що призводять до їх вчинення фактично приховав скоєння іншими особами такого порушення пов'язаного із незаконним обігом підакцизних товарів та знехтував вимогами чинного законодавства з метою надання переваги третій особі - власнику магазину, в якому здійснювалась реалізація таких товарів.
Відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що виявлений вчинок дискредитує працівника поліції та є грубим дисциплінарним проступком, що свідчить про низькі морально-ділові якості поліцейського, які суперечать інтересам служби та підривають довіру до нього як до носія влади, що унеможливлює виконання ним своїх обов'язків та є безальтернативною підставою для застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби.
За таких обставин відповідач вважає, що оскільки матеріалами службового розслідування було доведено ті обставини, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним із подальшим проходженням служби в поліції, тому оскаржувані накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та його звільнення зі служби є співмірними із тяжкістю вчиненого проступку. Таким чином відповідач у позові просить суд відмовити.
08.06.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній додатково повідомив, що постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 06.03.2025 по справі № 132/4060/24 за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №155018 від 07.12.2024 відносно ОСОБА_2 закрито провадження у справі зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Відтак, на думку представника позивача, вищевказаний протокол, який покладено в основу висновку дисциплінарної комісії, не підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. За таких обставин просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Інших заяв по суті справи від сторін спору не надходило.
В ході судового розгляду справи представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові. Просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим у їх задоволенні просить відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності встановив, що позивач капітан поліції ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходив службу в органах Національної поліції України та з 14.08.2023 займав посаду поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області.
На підставі доповідної записки начальника УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції О. Китасюка від 09.12.2024 та інформації, викладеної у листі Вінницького управління ДВБ НПУ щодо порушення службової дисципліни поліцейськими відділення поліції №1 Хмільницького РВП, наказом начальника ГУ НП у Вінницькій області від 09.12.2024 № 1735 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію для його проведення.
Зокрема, в ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до протоколу наради керівництва Міністерства внутрішніх справ України та органів системи МВС від 17.01.2024 № 2 на території держави розпочато проведення заходів щодо протидії кримінальним проявам у сфері обігу підакцизних товарів, а саме тютюнових виробів.
23.01.2024 для організації виконання до ГУНП у Вінницькій області надійшов План спільних заходів з протидії правопорушенням, пов'язаним з нелегальним обігом підакцизних товарів, зокрема тютюнових виробів, затверджений наказом НПУ від 23.01.2024 № 73.
На виконання протоколу наради МВС України від 17.01.2024 N2 та наказу НПУ від 23.01.2024 № 73 ГУНП у Вінницькій області підготовлено План проведення оперативно-профілактичних заходів з протидії кримінальним правопорушенням у сфері обігу фальсифікованих тютюнових виробів, який затверджено спільним наказом ГУНП у Вінницькій області та УСР у Вінницькій області ДСР НПУ від 05.02.2024 № 215/20.
Для організації виконання вказаний План спрямовано до структурних та територіальних підрозділів ГУНП. У свою чергу УПД ГУНП у Вінницькій області щоденно проводиться моніторинг та узагальнення результатів роботи територіальних підрозділів поліції області за напрямом протидії нелегальному ринку підакцизної продукції, формуються відповідні звіти, які направляються до УСР у Вінницькій області ДСР НПУ для подальшого інформування НПУ. Крім того УПД ГУНП направлялися до територіальних підрозділів поліції відповідні директивні документи з вимогою посилити контроль за реалізацією підакцизних товарів на території обслуговування шляхом проведення перевірок мереж оптової та роздрібної торгівлі.
Разом з цим, 07.12.2024 мобільною групою з числа поліцейських УПД ГУНП здійснено виїзд до Хмільницького району Вінницької області, де проведено перевірку стану виконання поліцейськими району заходів з протидії правопорушенням, пов'язаним з нелегальним обігом підакцизних товарів.
Так, під час проведення перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: вул. С. Байдалюка, 4, с. Нова Гребля Калинівської територіальної громади Хмільницького району Вінницької області, виявлено факт незаконної реалізації підакцизної групи товарів.
Зокрема, за результатами перевірки працівниками УПД ГУНП було вилучено 150 пачок сигарет та 124 пляшки горілки (по 0,5 л. та 1 л., загальна кількість - 63 л.). Вартість вилученого підакцизного товару - 16 200 грн.
За результатами перевірки відносно продавця магазину ОСОБА_3 , складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП (серія ВАД № 1550418).
До того ж було встановлено, що на підставі наказу відділення поліції № 1 Хмільницького РВП «Про проведення оперативно-профілактичного відпрацювання населених пунктів Калинівської та Іванівської ОТГ» від 22.11.2024 № 357 в період з 10.00 по 18.00 23.11.2024 на відпрацювання щодо профілактики та виявлення порушення правил торгівлі алкогольними та слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, задіяно три групи із числа шести поліцейських даного відділення поліції.
Зокрема, на відпрацювання маршруту с. Весела - с. Дружне - с. Сальник задіяно поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_1 та поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 .
Дані поліцейські перед заступанням на службу пройшли цільовий інструктаж, отримали вогнепальну зброю, спеціальні засоби та засоби індивідуального захисту. Крім цього, відповідно до журналу обліку видачі, повернення відеоресстраторів та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації відділення поліції № 1 Хмільницького РВП 23.11.2024 капітан поліції ОСОБА_5 отримав портативний відеореєстратор.
За результатами відпрацювання майором поліції ОСОБА_6 подано рапорт на ім'я начальника відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 , який, як виснувала дисциплінарна комісія, містив виключно шаблонні твердження без будь-яких інших матеріалів щодо належного оперативно-профілактичного відпрацювання згаданих населених пунктів, що давало підстави вважати проведення такого заходу відпрацювання вказаними поліцейськими суто формальним.
Наведені сумніви стали підставою для перегляду відеозаписів із портативного відеореєстратора капітана поліції ОСОБА_8 , отриманого ним 23.11.2024.
Зокрема, переглядом відеозапису, знятого на портативний відеореєстратор капітана поліції ОСОБА_8 (початок запису 23.11.2024 12:41:02, кінець 12:45:24, тривалість відеозапису 04:23 хв), дисциплінарною комісією було встановлено, що позивач несвідомо на портативний відеореєстратор задокументував факт ігнорування ним вимог наказу керівництва підрозділу про проведення відпрацювання суб'єктів господарської діяльності за напрямком протидії правопорушенням у сфері обігу підакцизних товарів, який полягав у тому, що під час відвідування магазину в с. Нова Гребля капітан поліції ОСОБА_1 свідомо попередив продавця цього магазину ОСОБА_2 про відпрацювання території громади за напрямком протидії правопорушенням у сфері підакцизних товарів та наказав тимчасово приховати продемонстровані йому наявні безакцизні тютюнові вироби. Наведене, на думку дисциплінарної комісії, є свідченням укриття поліцейським адміністративного правопорушення з метою надання переваги третій особі - власнику магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 16.12.2024, щодо можливого порушення службової дисципліни поліцейськими відділення поліції №1 Хмільницького РВП.
В подальшому, наказом начальника ГУНП у Вінницькій області від 16.12.2024 № 1836, за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 2 частини 1 статті 18, підпунктів 1, 2, 3 пункту 1 статті 23 Закону України “Про Національну поліцію», підпункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статтей 22, 38 та 39 Закону України «Про запобігання корупції», наказу відділенні поліції № 1 Хмільницького РВП «Про проведення оперативно-профілактичного відпрацювання населених пунктів Калинівської та Іванівської ОТГ по операції «Акциз» від 22.11.2024 № 357, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, абзацу 11 пункту 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 1.3 розділу І, пунктів 2.7, 2.21, 2.34 розділу ІІ, пункту 3.1 розділу ІІІ та пункту 4.2 розділу ІV посадової інструкції, до поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільненні зі служби в поліції.
Наступним наказом відповідача від 18.12.2024 № 1919 о/с у зв'язку з реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення, на підставі п. 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 19 грудня 2024 року.
Вважаючи вказані вище накази відповідача протиправними, а своє звільнення з поліції незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 N 580-VIII "Про Національну поліцію", відповідно до частини першої статті 1 якого Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року N 2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Принципи етики для працівників поліції визначають Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 N 1179, відповідно до яких, зокрема, поліцейські повинні неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Також, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до статей 11, 12, 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
У пункті 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року N 893 (надалі - Порядок N 893) зазначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до положень п. 1, 4 розділу V Порядку N 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п. 2 розділу VI Порядку N 893).
Положеннями статті 19 Дисциплінарного статуту встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються, зокрема: документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з приписами розділу VI та VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
Законом України від 15 березня 2022 року N 2123-IX "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" (далі - Закон N 2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут НП України доповнено розділом V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану", яким з 01 травня 2022 року, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.
Підстави звільнення зі служби в поліції визначені частиною першою статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до якої поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6).
Як встановлено судом та слідує із матеріалів службового розслідування, підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стало вчинення ним дій, сутність яких, за переконанням відповідача, полягає у порушенні службової дисципліни, а саме в укритті адміністративного правопорушення з метою надання переваги третій особі - власнику магазину «Продукти» в с. Нова Гребля Калинівської ОТГ, що виразилось у спосіб попередження продавця цього магазину про відпрацювання території громади за напрямком протидії правопорушенням у сфері підакцизних товарів та надання вказівки про тимчасове приховання продемонстрованих йому безакцизних тютюнових виробів.
Так, позивачем, власне, не заперечуються ті обставини, що ним 23.11.2024 разом з іншим поліцейським ОСОБА_9 проводилося відпрацювання щодо виявлення порушень правил торгівлі підакцизними товарами в с. Нова Гребля в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про що на робочому планшеті було створено відповідне службове завдання, як і проведену ним розмову з продавцем цього магазину ОСОБА_2 . При цьому позивач наполягає на тому, що зміст цієї розмови мав виключно профілактичний характер стосовно заборони торгівлі підакцизними товарами без марок акцизного збору та товарами невідомого походження, і в процесі такої профілактичної бесіди жодних порушень виявлено не було.
Втім, такі доводи позивача знайшли своє повне спростування зібраними в ході службового розслідування матеріалами.
А саме, з дослідженого як в ході службового розслідування так і під час судового розгляду справи відеозапису, знятого на портативний відеореєстратор капітана поліції ОСОБА_8 (початок запису 23.11.2024 12:41:02, кінець 12:45:24, тривалість відеозапису 04:23 хв), беззаперечно встановлено, той факт, що позивач:
- був обізнаний про факт наявності у магазині підакцизних товарів невідомого походження (цигарки) та їх можливу реалізацією продавцем цього магазину (про що свідчить його фраза на відеозаписі: «…по поводу сігар цих, щоб їх не було, бо *****, знімають голову, ні одному ні другому немає бути продано, поки воно не втихне, окей? Бо завтра або сьогодні підішлють якогось *****, ні ти ні я цього не знаєш, серйозно кажу, і горілку тоже, але сігарети це вообще *****…»);
- візуально бачив наявність таких товарів у магазині та їх розміщення на полиці стелажу, який стояв позаду прилавку де знаходився продавець, як і те, що продавець ОСОБА_2 в цей час забирає з нижньої полиці ящик, наповнений до середини пачками цигарок та запитує у капітана поліції: «Так?». Він відповідає: «Так, бо це жопа буде, реально жопа»;
- попередив продавця магазину про відпрацювання органами поліції території громади та свідомо наказав тимчасово приховати продемонстровані йому товари (як відображено на відеозаписі об 12:44:45 ОСОБА_10 виносить у інше приміщення ящик з цигарками та повідомляє: «Я ж кажу, там хто там свої, які приходять, ніхто нічого». У свою чергу капітан поліції ОСОБА_5 повідомляє: « ОСОБА_11 , я ж тобі кажу, вони пришлють *** простиш кого, навіть свого, прийдуть перевернуть і тоді будемо мати неприємності».
При цьому підтвердженням того факту, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованого в с. Нова Гребля Калинівської ОТГ дійсно знаходилися нелегальні підакцизні товари свідчать результатами здійсненої 07.12.2024 мобільною групою з числа поліцейських УПД ГУНП у Вінницькій області перевіркою, в ході якої було вилучено 150 пачок сигарет та 124 пляшки горілки (по 0,5 л. та 1 л., загальна кількість - 63 л.).
Отже, в даному випадку зі змісту відображеної на дослідженому відеозаписі розмови капітана поліції ОСОБА_1 із продавцем магазину ОСОБА_12 стає чітко зрозуміло, що суть цієї розмови зводилась не до проведення профілактичної роботи, як безпідставно зазначає позивач, а безпосередньо до приховування виявленого факту неправомірної діяльності суб'єкта господарювання щодо обігу підакцизних товарів та попередження щодо можливого виявлення такого порушення зі сторони інших працівників поліції.
Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства безальтернативно зобов'язують поліцейських діяти у межах вимог делегованих їм повноважень, зокрема відповідним чином реагувати на виявлені порушення, в тому числі і пов'язаних з нелегальним обігом підакцизних товарів, вживати заходів щодо їх документування.
Зокрема, відповідно до підпунктів 1, 2, 3 пункту 1 статті 23 розділу IV Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, виявлення причин та умов, що сприяють їх вчиненню, а також у межах своєї компетенції вживає заходів для їх усунення та припинення.
Пунктом 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, визначено, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
Також відповідно до пункту 1.3. розділу І власної посадової інструкції капітан поліції ОСОБА_5 повинен здійснювати профілактичну та превентивну діяльність спрямовану на запобігання вчиненню адміністративних правопорушень на території громади, виявляти причини та умови, що призводять до вчинення адміністративних правопорушень, в межах компетенції вживати заходів для їх усунення.
Відповідно до пункту 2.7 розділу ІІ цієї Інструкції поліцейський повинен складати протоколи про адміністративні правопорушення на громадян, які їх вчинили, відповідно до вимог КУпАП. Згідно із пунктом 2.34 даного розділу повинен дотримуватися норм ділового мовлення, недопущення використання ненормативної лексики. Згідно із пунктом 3.1 розділу ІІІ уживати заходів реагування на усі правопорушення. Згідно із пунктом 4.2 розділу IV за невиконання або неналежне виконання посадової інструкції, порушення службової дисципліни тощо несе відповідальність згідно вимог чинного законодавства.
Дослідивши наявні матеріали дисциплінарного провадження суд погоджується з висновками відповідача, що позивач - капітан поліції ОСОБА_1 , свідомо попередивши особу, щодо якої проводилося відпрацювання щодо протидії правопорушенням у сфері обігу підакцизних товарів та цілеспрямовано наказав приховати продемонстровані йому безакцизні тютюнові вироби з метою унеможливлення повноцінного виявлення правопорушення, діяв всупереч своїм службовим обов'язкам та інтересам служби, чим фактично сприяв ухиленню від фіксації правопорушення.
Крім того, під час виконання зазначених заходів, позивач навмисно не задокументував виявлені незаконні підакцизні товари, хоча зобов'язаний був вчинити такі дії відповідно до законодавства та службових інструкцій.
Зазначені дії як зі сторони інших працівників поліції так і зі сторони стороннього розсудливого спостерігача очевидно розцінюються як приховування факту правопорушення в інтересах третіх осіб, що може мати ознаки корупційного ризику та свідчить про втрату таким поліцейським професійної доброчесності як і дискредитацію органу поліції загалом.
Відносно доводів представника позивача про те, що постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 06.03.2025 по справі № 132/4060/24 за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №155018 від 07.12.2024 відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 156 КУпАП, закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, то такі на думку суду не можуть виправдовувати відсутність в діях позивача складу дисциплінарного проступку.
З цього приводу суд враховує, що у справі № 132/4060/24 про адміністративне правопорушення Калинівським районним судом Вінницької області надавалась оцінка діям продавця магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованого в с. Нова Гребля ОСОБА_2 , які мали місце 07.12.2024 о 14:00 год (як здійснення торгівлі в цей день тютюновими виробами та алкогольними напоями без марок акцизного податку). Тобто вказані обставини прямого зв'язку на події, що мали місце за участю позивача 23.11.2024 - не мають.
Ба більше, зі змісту цієї постанови суду слідує, що факт, власне, наявності в даній торговій точці певних товарів (тютюнових виробів та алкогольних напоїв) без марок акцизного збору та їх послідуюче вилучення працівниками поліції 07.12.2024 є підтвердженим. Спростованим судом є лише обставини продажу таких виробів гр. ОСОБА_2 на момент проведення перевірки (07.12.2024).
Відповідно, факт наявності в магазині безакцизних тютюнових виробів, що в тому числі підтверджено згаданою вище постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 06.03.2025 по справі № 132/4060/24 в сукупності із дослідженим змістом відеозапису з камери відеореєстратора позивача є додатковим підтвердженням тієї обставини, що позивач під час відвідування такого закладу 23.11.2024 в супереч інтересам служби проігнорував виконання вимог наказу керівництва підрозділу про проведення відпрацювання суб'єктів господарської діяльності за напрямком протидії порушенням у сфері обігу підакцизних товарів та вчинив дії, спрямовані на укриття можливих порушень такої діяльності зі сторони суб'єкта господарювання чи інших осіб.
Зі змісту оскаржуваного наказу ГУНП у Вінницькій області від 16.12.2024 № 1836 слідує, що порушення ОСОБА_1 службової дисципліни пов'язано із скоєнням ним вчинку, яке дискредитує працівника поліції, адже останній замість безумовного виконання закріплених законами перед поліцією завдань, їх проігнорував та вчинив дії спрямовані на укриття дій протиправного характеру зі сторони інших осіб.
Суд зазначає, що поліцейські мають спеціальний правовий статус - вимоги морального змісту віднесені до їх службово-професійних обов'язків. Приймаючи присягу поліцейського ОСОБА_1 склав клятву вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх ужиття, поважати і охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати покладені на нього обов'язки. Тобто, поліцейський повинен усвідомлювати покладену на нього високу відповідальність, під якою розуміється також і підвищений інтерес з боку суспільства, у зв'язку з чим дисциплінарний проступок, допущений одним поліцейським, може кинути тінь на позитивні зміни в Національній поліції України та підірвати довіру населення до неї.
На переконання суду, встановлені в ході службового розслідування обставини дійсно свідчать про вчинення позивачем дій, які, по-перше, здійсненні всупереч інтересам служби та пов'язані із ігноруванням вимог наказів керівництва, а по-друге, знижують авторитет поліції, викликають недовіру до поліцейських, оскільки перебуваючи на службі у поліції, позивач свідомо сприяв вчиненню протиправних дій в сфері обігу підакцизних товарів, з якими органи поліції безпосередньо ведуть боротьбу.
З огляду на високі етичні та професійні стандарти, притаманні службі в поліції, такі дії є свідченням вчинення грубого дисциплінарного проступку, несумісного з подальшим проходженням служби.
Щодо застосованого відповідачем виду дисциплінарного стягнення згідно статті 13 Дисциплінарного статуту, то суд враховує, що згідно усталеної практики Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.).
Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022 Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту: "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану".
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
При цьому із змісту статті 29 Дисциплінарного статуту слідує, що її положення застосовуються у сукупності з іншими нормами, які визначають загальні критерії та підходи до застосування дисциплінарної відповідальності, а саме з урахуванням положень статі 19 цього статуту, яка регламентує порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Аналізуючи у справах № 420/14443/22 та № 260/5566/22 положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
А оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, частиною восьмою статті 19 статуту визначено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Як зазначено Верховним Судом у іншій постанові від 14.03.2024 у справі № 420/11778/22, варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
Отож, повертаючись до обставин цієї справи та оцінюючи правомірність оскаржуваних наказів, суд виходить із того, що факт порушення позивачем службової дисципліни підтверджено належними та допустимими доказами, які встановлені службовими розслідуваннями, а відтак відповідачем було доведено їх правомірність. Обставин, які вказували б на порушення порядку чи процедури проведення службового розслідування під час розгляду справи встановлено не було.
Дійсно, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, разом з тим, оцінка вчиненого позивачем проступку в аспекті співмірності його тяжкості, що полягає у дискредитації звання поліцейського, є тим проступком, який є несумісним із подальшим проходженням служби.
Тому, беручи до уваги наведене, суд погоджується із висновками відповідача, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним, оскільки під час проведення службового розслідування інформація щодо можливих порушень службової дисципліни знайшла своє підтвердження.
Таким чином враховуючи наведене правове регулювання, встановлені по справі обставини та судову практику Верховного Суду з приводу застосування положень статті 29 Дисциплінарного статуту, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з огляду на що спірні накази про звільнення є правомірними та не підлягають скасуванню. Як наслідок і похідні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу теж не підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Отже, системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та основним доводам сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України підстав для розподілу судових витрат у справі при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову судом не встановлено.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено судом 27.06.25.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40108672, місцезнаходження: вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050).
Суддя Слободонюк Михайло Васильович