27 червня 2025 р. Справа № 120/6207/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці у письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 120/6207/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 .
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 26.02.2022 по 20.05.2023, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023.
Похідною є вимога про зобов'язання відповідачів вчинити відповідні дії, а також нарахувати та виплатити позивачу компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.
Згідно з ухвалою суду від 26.05.2025 розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою залишено без задоволення клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оскільки суд дійшов висновку, що такий строк не пропущено.
27.05.2025 до суду надійшло клопотання військової частини НОМЕР_2 про залишення позовної заяви без розгляду через пропущення позивачем строку звернення до суду.
Відповідач зазначає, що згідно з витягом з наказу командира частини № 346 від 19.11.2022 позивача було зараховано до списків особового складу частини з цієї дати. Водночас наказом № 47 від 26.01.2023 позивача виключено зі списків особового складу частини у зв'язку з його переведенням до іншої військової частини.
На думку відповідача, саме з моменту виключення зі списків, тобто з 26.01.2023, позивачу стало відомо про підстави для нарахування йому відповідного грошового забезпечення у межах служби у частині НОМЕР_2 . Проте упродовж усього періоду з моменту виключення і до моменту звернення з позовом, тобто протягом більш ніж двох років ? позивач жодним чином не виявляв ініціативи щодо захисту свого права.
Ба більше, за весь час проходження служби у частині НОМЕР_2 позивачем не було оскаржено наказ про зарахування до списків частини, в якому був зазначений його посадовий оклад ? 2820 гривень. Таким чином, позивач погодився з установленими умовами грошового забезпечення та не виявляв заперечень до відповідного порядку розрахунку. Крім того, упродовж майже двох років після виключення зі списків особового складу позивач не здійснював активних дій з метою поновлення порушених прав, що додатково підтверджує його пасивну процесуальну поведінку.
Навіть після одержання офіційної відповіді від військової частини НОМЕР_2 листами від 27.01.2025 № 1803/409 та № 1803/420, якими позивачу було прямо вказано на відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення, позивач ще протягом понад трьох місяців не звертався до суду, хоча на той момент уже точно усвідомлював свою позицію щодо спірних правовідносин.
Відтак відповідач вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Ухвалою суду від 28.05.2025 представнику позивача надано п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для висловлення (письмово) своїх доводів, міркувань або заперечень щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
18.06.2025 до суду надійшли додаткові пояснення у справі, у яких представник позивача наголошує на тому, що позов подано у межах строку звернення до суду, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини другої статті 233 КЗпП України, яка не встановлювала обмежень для звернення працівника до суду з вимогами про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Крім того, представник позивача просить суд врахувати, що лише після отримання відповіді на адвокатський запит, позивачу стало відомо про порушення його прав внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, а тому початок перебігу строку звернення до суду необхідно пов'язувати саме з цим моментом.
Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання, суд перш за все акцентує на тому, що питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду у цій справі вже було предметом судового розгляду та оцінки.
Так, в ухвалі від 26.05.2025 про відкриття провадження у справі судом констатовано, що за змістом частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний місячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
При цьому у статті 116 вказаного Кодексу уточнено, що роботодавець повинен письмово повідомити працівника про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) в день їх виплати.
Крім того, аналіз положень статтей 116, 233 Кодексу законів про працю України свідчить про розмежування законодавцем понять "вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення" та "одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні", як категорій, що повинні застосовуватися в цілях визначення початку перебігу строку звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
У матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази, які б підтверджували, що при звільненні з військової частини НОМЕР_2 позивачу було вручено під підпис письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні з військової служби.
Водночас наказ про виключення зі списків особового складу та/або грошовий атестат не можть вважатися документами, які підтверджують повноту та коректність нарахованих і виплачених сум працівникові в розумінні положень ст.ст. 116, 233 Кодексу законів про працю України. До того ж ці документи лише інформують військовослужбовця про певні виплати, але не деталізують, яким чином розраховувалися ці суми, і не містить інформації про усі складові розрахунків або про наявні недоплати. Іншими словами, отримання наказу та/або грошового атестата не означає, що військовослужбовець отримав повну інформацію щодо належних йому сум.
Відтак, на думку суду, вручення позивачу наказу та/або грошового атестату не є юридичною підставою, з якою слід пов'язувати перебіг строку звернення до суду, оскільки вони не надають повної інформації, необхідної для того, щоб військовослужбовець міг оцінити, чи було дотримано/порушено його право на належне грошове забезпечення. Тільки після отримання доступу до детальних розрахунків свого грошового забезпечення шляхом направлення відповідного звернення позивач зміг дійсно переконатися у повноті та обґрунтованості виплат.
Таким чином, початок перебігу строку звернення до суду необхідно обчислювати не з моменту отримання наказу та/або грошового атестата, як помилково стверджує відповідач, а з моменту коли позивач отримав або мав можливість отримати повну інформацію про виплачене йому у спірний період грошове забезпечення, його складові та порядок їх розрахунку.
Доводи відповідача вищезазначених висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для перегляду позиції суду у питанні дотримання строку звернення до суду з цим позовом, сформованої в ухвалі від 26.05.2025 про відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 166, 167, 240, 248, 256 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_2 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сало Павло Ігорович