Рівненський апеляційний суд
27 червня 2025 року м. Рівне
Справа № 570/218/25
Провадження № 33/4815/414/25
Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М.,
з участю ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 03 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 03 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана постанова суду є незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що ніяких протиправних дій він не вчиняв. Між ним та дружиною був короткочасний словесний конфлікт щодо виховання дитини. Виїздом СРПП на місце події було встановлено, що між заявницею ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_1 , з яким вони разом не проживають, виник словесний короткочасний конфлікт з приводу виховання їх спільних дітей, після чого він разом із спільною малолітньою дитиною поїхав до себе додому в с. М. Шпаків. Протокол не містить відомостей яка саме шкода була чи могла бути завдана потерпілій. Також вказує, що на час події 05.01.2025 року їхня спільна донька прописана та фактично мала постійне місце проживання разом з батьком в АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом. Стверджує, що донька 05.01.2025 року без будь-якого насилля відносно неї або матері, пішла додому з батьком. Жодних протиправних дій щодо дружини та доньки він не вчиняв, ніякої шкоди їм не завдав, а заява про насильство в сім'ї була написана дружиною, щоб помститися ОСОБА_1 , що донька поїхала з ним додому. На даний час шлюб між ними розірвано, а місце проживання доньки вирішується в судовому порядку. Вважає, що образливі висловлювання в межах конфлікту, який склався між ним та дружиною, не можуть бути розцінені як насильство в сім'ї, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. Судом не враховано практику ЄСПЛ. З огляду на зазначене просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 661565 від 06.01.2025 року ОСОБА_1 05.01.2025 року о 16 год. 00 хв., перебуваючи у АДРЕСА_2 , вчинив відносно дружини ОСОБА_2 фізичне та психологічне домашнє насильство, під час якого висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, шарпав за одяг, штовхав, без погодження з дружиною забрав їх спільну дитину віком 1 рік 4 місяці, чим завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої, що вчинив повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.При складанні протоколу, ОСОБА_1 надав письмові пояснення по суті порушення, які додано на окремому аркуші (а.с. 6).Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписано 06.01.2025 року, копію протоколу ним отримано, про що засвідчено його підписом.
У протоколі зазначено потерпілою - ОСОБА_2 .
У письмових поясненнях від 06.01.2025 року, ОСОБА_2 вказала, що 05.01.2025 року близько 16 год. 00 хв. до її місця проживання ( АДРЕСА_2 ) приїхав її чоловік, з яким вони не проживають, щоб побачити дитину. Вона з дитиною ОСОБА_3 2023 року народження вийшли на дорогу до чоловіка, який взяв дитину на руки та почав ОСОБА_2 шантажувати, якщо вона з ним не піде, то він забере дитину. Впродовж 30 хвилин, в присутності дитини, він висловлювався до ОСОБА_2 нецензурною лайкою шарпав її за одяг. Коли вона відмовилася йти з ним, то штовхнув її і вона впала на паркан, це все бачила дитина.Після чого, він з дитиною поїхав у с. М. Шпаків (а.с. 5).
У письмових поясненнях від 06.01.2025 року, ОСОБА_1 вказав, що між ним та дружиною виник конфлікт через те, що він не бачив дочку кілька тижнів, він запропонував дружині сходити на каву, але вона відмовилася, після чого він з дочкою поїхав до себе додому. Також вказав, що не бачив дочку, оскільки його дружина забороняла це робити (а.с. 6).
Згідно постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2024 року (справа №570/4967/24) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 9).
В матеріалах справи також містяться: Реєстрація ЄО № 477 від 05.01.2025р. (а.с. 2), Реєстрація ЄО № 552 від 06.01.2025р. (а.с. 3), заява ОСОБА_2 від 06.01.2025р. (а.с. 4), характеристика відносно ОСОБА_1 та його копія паспорта (а.с. 7, 8), копії протоколів про адміністративні правопорушення від 25.02.2024р., від 27.12.2024р. відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 10, 11).
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За частиною 2 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно ч. 3 ст. 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" від 15 листопада 2001 року, під насильством в сім'ї слід вважати будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Психологічне насильство в сім'ї це насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спеціально спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдатися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за події, що мали місце 05.01.2025 року, суд першої інстанції вірно врахував належні та допустимі докази про вчинення насильства у сім'ї.
Висновок суду першої інстанції є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, що є у справі, та не спростовується доводами апеляційної скарги.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП підтверджена матеріалами справи.
Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які вказують на вчинення ОСОБА_1 дій зазначених у диспозиції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та настання для потерпілої особи наслідків, передбачених у цій статті.
Апеляційний суд розцінює доводи апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_1 , як спосіб захисту спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 03 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Ковальчук Н. М.