Справа № 341/1093/24
Провадження № 33/4808/494/25
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції ОСТРОВСЬКА Н. І.
Суддя-доповідач Васильєв
27 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою захисника адвоката Свириди Г.С., яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2025 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.05.2023 о 21-00 годин по вул. Франка, в с. Жалибори Івано-Франківської області ОСОБА_2 керував автомобілем марки ВАЗ 2107, н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності свідків. Своїми діями порушив вимоги п. 2. 5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову суду захисник адвокат Свирида Г.С. в інтересах ОСОБА_2 , 13 червня 2025 року, за межами строку, передбаченого законом на оскарження постанови суду, подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2025 року, поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду та скасувати постанову суду, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду вказує на те, що про ухвалене судом рішення вона дізналась 05.06.2025 року, отримала копію судового рішення та повідомила про прийняте рішення ОСОБА_2 , оскільки останній не отримував копію постанови суду від 20.05.2025 року і не був повідомлений про результат.
Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити та апеляційну скаргу повернути адвокату з наступних підстав.
Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов'язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов'язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.
Так, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом, визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду.
Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ).
Апеляційний суд враховує, що право захисника на оскарження судового рішення має похідний характер та здійснюється в інтересах особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення.
Разом з тим, захисник є окремим процесуальним учасником судового розгляду, який самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, здійснює свої повноваження.
За таких обставин, питання про поновлення строку на оскарження судового рішення захисником безпосередньо пов'язано з наявністю в нього поважних причин, які не дозволили саме йому у встановлений законом строк оскаржити судове рішення.
Разом з тим, питання про поновлення строку на апеляційне оскарження особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , може бути повно та всебічно розглянуто судом за відповідним клопотанням останнього.
Так, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Зі змісту доводів адвоката Свириди Г.С. вбачається, що в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вона посилається на обставини, які стосуються безпосередньо ОСОБА_2 та стверджує, що повідомила останнього про судове рішення тільки 05.06.2025 року.
Однак, вищевказані доводи не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки стосуються ОСОБА_2 та не свідчать, що останній пропустив строк з поважних причин.
Зокрема, зі змісту матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 знав про те, що стосовно нього складено протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності, який було спрямовано для розгляду до Галицького районного суду Івано-Франківської області, був повідомлений належним чином про розгляд провадження та отримував правову допомогу для ефективного захисту своїх інтересів від адвоката, яка приймала участь у розгляді провадження та мала можливість своєчасно дізнатись про ухвалене судом рішення та подати апеляційну скаргу.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на наявність клопотання адвоката Свириди Г.С., яке було подано до Галицького районного суду 20.05.2025 року в день розгляду справи, про те, що адвокат просить розглянути справу без її участі та участі особи, яка притягається яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .
За таких обставин, необхідно прийти до висновку, що ОСОБА_2 та його захисник адвокат Свмврида Г.С. знали про те, що 20.05.2025 року судом першої інстанції призначене до розгляду та буде розглянуто по суті відповідне провадження, а тому мали можливість своєчасно у встановлений законом строк дізнатись про вказане рішення та оскаржити його у встановленому законом порядку.
Матеріали провадження не містять даних, які свідчать, що після винесення постанови ОСОБА_2 та його захисник адвокат Свирида Г.С. своєчасно приймали заходи для того, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження.
Апеляційний суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що несвоєчасне отримання копії постанови суду не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки вказаний строк починається з наступного дня після ухвалення постанови суду.
Так, законом визначено, що строк на оскарження судового рішення в апеляційному порядку починається з наступного дня після ухвалення постанови суду і законодавець не пов'язує час отримання копії судового рішення з правом на оскарження судового рішення.
Доводи сторони захисту про те, що строк на апеляційне оскарження повинен рахуватись з часу отримання копії судового рішення суперечать вимогам ч. 2 ст. 294 КУпАП та усталеній судовій практиці.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що законодавцем встановлені скорочені строки щодо можливості накладення стягнення на правопорушника та виконання судового рішення. При цьому, своєчасне добровільне виконання судового рішення впливає на розмір штрафу, який повинен бути сплачений правопорушником.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Разом з тим, в апеляційній скарзі захисник адвокат Свирида Г.С. взагалі не вказує на обставини, які не дозволили їй та її підзахисному своєчасно дізнатися про ухвалене судом рішення та звернутись до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Приймаючи до уваги сукупність вищевказаних обставин, враховуючи, що в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаргу адвокат Свирида Г.С. не зазначає, які поважні обставини причини не дозволили їй своєчасно дізнатись про ухвалене судом рішення та оскаржити його до суду апеляційної інстанції у встановлений законом строк, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити адвокату у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2025 року та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Повернення апеляційної скарги, не позбавляє права апелянта та особисто ОСОБА_2 звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому конкретизувати та довести реальну наявність причин, які дійсно не дозволили своєчасно оскаржити постанову суду.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Відмовити захиснику адвокату Свириді Г.С. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2025 року відносно ОСОБА_2 .
Повернути апеляційну скаргу адвокату Свириді Г.С.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв