Справа № 761/26019/25
Провадження № 1-кс/761/17358/2025
24 червня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 251 100 000 002 78 від 03.04.2025 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, працюючого охоронцем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч.4 ст. 189 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 30.04.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч.4 ст.189 КК України, а саме: у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а також у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.
01.05.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 27.06.2025.
Постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури від 20.06.2025 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 30.07.2025.
На переконання слідчого, раніше існуючі ризики не зменшилися, перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Оскільки строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 спливає 27.06.2025, однак завершити досудове розслідування до встановленого строку не можливо, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, у зв'язку з цим слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладенні у клопотанні, просив клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав.
Захисники, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо, заперечували проти задоволення даного клопотання та продовження строку тримання під вартою відносно свого підзахисного, вказуючи на відсутність ризиків на які посилається слідчий у своєму клопотанні, просили змінити на інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників, вказував, що має постійне місце проживання, та будь-яких намірів переховуватися чи перешкоджати органу досудового розслідування не має.
Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
30.04.2025 ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Того ж дня, тобто 30.04.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч.4 ст.189 КК України, а саме: у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а також у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.
Надані до матеріалів кримінального провадження докази: протоколи обшуку, огляду, протоколи допиту та інші, які у своїй сукупності в достатній мірі для даної стадії розгляду підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому протиправних дій, передбачених ч.3 ст.289, ч. 4 ст. 189 КК України.
А тому доводи сторони захисту в цій частині є необґрунтованими та спростовуються вищевказаними доказами.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
01.05.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 27.06.2025.
Вказаною ухвалою визнано, що ризиками неналежної процесуальної поведінки є можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, слідчим суддею враховується наявність ризиків, передбачених пунктами 1 ч.1 ст.177 КПК, а також тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , його вік, стан здоров'я, інші дані, що характеризують особу підозрюваного,а також з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється та його наслідків, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини на які посилався слідчий у клопотанні, давали достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури від 20.06.2025 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 30.07.2025.
При цьому, слідчим достатньою мірою обґрунтовано обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та викладено обставини щодо необхідності проведення ряду слідчих (розшукових) дій, необхідних для беззаперечного встановлення істини у кримінальному провадженні.
Отже, існують передбачені законом підстави для продовження строку тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.
У відповідності до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного.
З огляду на період утримання підозрюваного ОСОБА_6 в умовах несвободи, слідчий суддя вважає за можливим зменшити розмір застави визначений попереднім рішенням слідчого судді та встановити їїрозмір, що становить 250 (двісті п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 196, 197 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваногоОСОБА_6 до 30.07.2025.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) грн.
Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).
Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту за місцем проживання без дозволу
слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи
роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)
для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України;
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали проголошений 27.06.2025 о 15 год. 10 хв.
Слідчий суддя: