Справа № 761/14333/25
Провадження № 1-кс/761/10060/2025
10 червня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 005 99 від 01.11.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 286 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК України.
На обґрунтування доводів клопотання заявник зазначає, що слідчими СУ ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 005 99 від 01.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
20.11.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 005 99 від 01.11.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 286 КК Українибуло накладено арешт на автомобіль марки «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 .
Заявниця вказує, що на теперішній час у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, з огляду на тривалий термін арешту майна, у зв'язку з чим просить скасувати арешт автомобіля, що накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.11.2024.
В судове засідання заявниця не з'явилася, звертаючись із даним клопотанням просила здійснювати його розгляд без її участі.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вказуючи, що на даний час досудове розслідування не закінчено, проводиться експертиза, а отже потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не відпала.
Слідчий суддя, заслухавши доводи заявника, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, а також матеріали, які слугували підставою для накладення арешту, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчими СУ ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 005 99 від 01.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
20.11.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 005 99 від 01.11.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 286 КК Українибуло накладено арешт на автомобіль марки «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 . із забороною відчужувати розпоряджатися та користуватися вказаним транспортним засобом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді від 20.11.2024, такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна застосовано на підставі ч.3 ст.170 КПК України, з метою збереження речових доказів, оскільки вказаний транспортний засіб був учасником дорожньо-транспортної пригоди та залишив на собі сліди, які утворилися в наслідок ДТП.
Звертаючись із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України заявник вказує, що він є власником та у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Проте, в судовому засіданні прокурор зазначив, що на даний час досудове розслідування не закінчено, проводиться експертиза, а отже потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не відпала.
Постановою слідчого автомобіль марки «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні № 120 241 100 000 005 99 від 01.11.2024.
Таким чином, на переконання слідчого судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не наділений процесуальними повноваженнями вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.
Отже, на час розгляду слідчим суддею даного клопотання про скасування арешту майна, встановлено, що обставини, якими обґрунтовувався арешт, не перестали існувати, та застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні на даний час.
Крім того, слідчим суддею враховано, що відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст.98, 170, 174, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту автомобіля марки «Audi Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва в рамках кримінального провадження № 120 241 100 000 005 99 від 01.11.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 286 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя