Справа № 761/15094/25
Провадження № 1-кс/761/10606/2025
12 червня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженого слідчого ГСУ СБУ щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінально провадженні № 220 250 000 000 001 41,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженого слідчого ГСУ СБУ щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінально провадженні № 220 250 000 000 001 41.
На обґрунтування скарги адвокат зазначає, що слідчими ГСУ СБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 220 250 000 000 001 41 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.111-2 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження, 19.02.2025 слідчими ГСУ СБУ проведено обшук у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого було вилучено майно, що належить ОСОБА_4 .
Вважаючи, що вилучене майно набуло статусу тимчасово вилученого, оскільки арешт на вказане майно не накладався, у зв'язку з чим, просив зобов'язати уповноваженого слідчого ГСУ СБУ у кримінальному провадженні № 220 250 000 000 001 41, повернути таке майно його власнику ОСОБА_4 .
В судове засідання заявник та уповноважений слідчий не з'явились про день, час та місце судового засідання повідомленні належним чином та завчасно, причини неявки суду не відомі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно положень ч. ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Звертаючись із скаргою заявник посилається на те, що на вилучене під час обшуку майно, перелік якого зазначений у клопотанні є тимчасово вилученим майном, арешт на вказане майно накладено не було, проте жодних документів на підтвердження цього до слідчому судді не надано.
Крім того, заявником не долучено копію ухвали слідчого судді якою надано дозвіл на проведення обшуку, а отже слідчий суддя, не оцінивши ухвалу про надання обшуку, не може зробити висновок, чи є майно, вилучене під час обшуку, тимчасово вилученим у розумінні ч. 7 ст. 236 КПК України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя дійшов висновку, що дана скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Керуючись ст.ст. 169, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженого слідчого ГСУ СБУ щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінально провадженні № 220 250 000 000 001 41.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: