Справа № 761/25540/25
Провадження № 1-кс/761/17132/2025
23 червня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000380 від 24.03.2025, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 258 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000380 від 24.03.2025, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 258 КК України.
Перевіривши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч.2 ст.171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
У свою чергу, положенням ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
При цьому, відповідно до ст.115 КПК України при обчисленні строку днями - строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строку годинами - строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час.
Як вбачається зі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження, слідчим зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону не дотримано.
З огляду на те, що майно, на яке слідчим планується накласти арешт, було вилучено 14.05.2025 під час проведення обшуку, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, за місцем проживання ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а з клопотанням про арешт майна слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду лише 19.06.2025, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчий суддя на підставі ч. 3 ст. 172 КПК України вважає за необхідне повернути його прокурору.
При цьому, слідчий суддя враховує, що слідчий у своєму клопотанні не порушує питання про поновлення пропущеного процесуального строку та не зазначає, які саме поважні причини об'єктивно завадили йому звернутися до суду з клопотанням про арешт вилученого майна, в тому числі й за допомогою поштового зв'язку, у строк, встановлений ч. 5 ст. 171 КПК України, а вирішення такого питання з ініціативи слідчого судді кримінальним процесуальним законом не передбачено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 115-116, 131-132, 170-172, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотаннястаршого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000380 від 24.03.2025, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України, - повернути прокурору із встановленням строку у сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя