Справа № 761/9528/24
Провадження № 2/761/2498/2025
07 травня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Пономаренко Н.В.
за участю секретаря: Яцишина А.О.
представника відповідача: Каліщука В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання дій і бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -
У березні 2024 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення шкоди, згідно з якою позивач з урахуванням заяви про зміну предмету позову (а.с. 89), просив суд:
1. Визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» щодо припинення постачання природного газу до квартири АДРЕСА_1 шляхом часткового демонтажу газового трубопроводу, яким підведено природній газ до цієї квартири.
2. Визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» щодо невідновлення постачання природного газу до квартири АДРЕСА_1 впродовж тривалого терміну (більше півроку).
3. Визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» щодо неподання до НКРЕКП встановлених Ліцензійними умовами заяв для видачі ліцензій на здійснення діяльності з розподілу природного газу та встановлення тарифу на послуги із розподілу природного газу.
4. Визнати протиправною діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» щодо надання послуг із розподілу природного газу зокрема на території Волинської області..
5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» вчинити дії для відновлення постачання природного газу до квартири АДРЕСА_1 та привести демонтований газовий трубопровід до попереднього стану.
6. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» здійснювати діяльність із надання послуг із розподілу природного газу зокрема на території Волинської області.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на користь позивачів 416 957 грн. для відшкодування завданої моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що працівниками Волинської філії ТОВ Газорозподільні мережі України», яка є структурним підрозділом відповідача, 05.02.2024 протиправно припинено газопостачання до будинку АДРЕСА_2 , а 06.02.2024 - виключно до квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку.
Позивачами вказано, що з філією договір з розподілу природного газу не підписувався, оскільки вона не їх переконання не здійснює на законних підставах діяльність з розподілу природного газу. На направленні претензії від 06.02.20024 та 08.02.2024 філія відповіді не надала.
У заяві вказано, що на адресу ТОВ «Газорозподільні мережі України» рекомендованим відправленням №4301805217116, яке отримано відповідачем 20.02.2024 ОСОБА_1 направила заяву-приєднання до договору розподілу природного газу. Однак у зв'язку з відсутністю будь-яких дій відповідачу 23.02.2024 направлено претензію, яка отримана відповідачем 01.03.2024, проте станом на 11.03.2024 відповідь на претензію не отримано, а газоспоживаюче обладнання у квартирі АДРЕСА_1 до газових мереж не приєднане.
Позовна заява мотивована тим, що відповідачем не вчинено жодних дій для забезпечення доступу до споживання газу, право на який гарантований Конституцією України.
Окрім того, позивачів вказує, що протиправною бездіяльністю відповідача їм завдано моральної шкоди, яка полягає у переживаннях та душевних стражданнях, які вони зазнали внаслідок протиправної бездіяльності, яку вони оцінюють у загальному розмірі 416 957,00 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.03.2024 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення шкоди, - передано на розгляд до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 15 березня 2024 року - скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2024 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказані цивільній справі, розгляд цивільній справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
21.10.2024 до суду надійшов відзив відповідача, до заяви про змін предмету позову, у якому він просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
04.11.2024 до суду надійшла відповідь позивачів на відзив у якому позивачі просили задовольнити позовні вимоги та зазначили, що викладені у відзив обставини не спростовують обґрунтованості позовних вимог.
04.11.2024 до суду одночасно з відповіддю на відзив надійшла заява відповідачі про зміну предмету позову, яка прийнята судом (а.с. 89).
20.02.2024 до суду надійшла заява позивач про зміну позовних вимог, яка в судовому засіданні 24.03.2025 керуючись ст. 222 ЦПК України була залишена без розгляду.
24.12.2024 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив та заяву про зміну позовних вимог.
22.01.2025 до суду надійшли заперечення відповідача на заяву позивачів про зміну позовних вимог.
27.01.2025 до суду від позивачів надійшла заява про долучення доказів у справі, вказана заява відповідно до вимог ч. 8 ст. 83 ЦПК України не прийнято судом до розгляду.
10.04.2025 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (із урахуванням заяви про зміну предмету позову), в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування відзиву відповідач посилався на недоведеність позивачем заявлених позовних вимог. Вказано, що позивачі як споживачі послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_4 , постійно мали безперешкодний доступ та змогу знайомитись із зазначеним вище реєстром на сайті НКРЕКП. Принаймні, ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 у своїй позовній заяві не заперечили такого факту.
У відзиві також вказано, що поруч з цим, факт направлення ОСОБА_1 заяви-приєднання до Типового договору розподілу природного газу від 13.02.2024 року, на який звертають увагу суду позивачі, вже доводить те, що позивачі письмово підтвердили факт укладення договору розподілу природного газу із ТОВ «ГРМУ», наслідком чого є визнання ними права останнього надавати послуги з розподілу природного газу. Крім цього, підписання заяви-приєднання є доказом укладення договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від ЗО вересня 2015 року № 2498.
Також у відзиві вказано, що стосовно припинення газопостачання за адресою: АДРЕСА_2 слід зазначити, що хоча позивачі не хочуть визнавати наявність передумов і правових підстав для такого, а саме: виявлення витоків газу, проте такий факт був достовірно встановлений та відповідач в цілях безпеки газопостачання змушений був вжити відповідні заходи. Законодавством конкретно не визначено, якими засобами має підтверджуватись наявність витоків газу. Тому, працівники ТОВ «ГРМУ» по суті використовували наявні підручні засоби, за допомогою яких можливо встановити наявність або відсутність витоків природного газу.
Відзив мотивовано тим, що аргументація позивачів зводиться по суті до дій ТОВ «Газорозподільні мережі України» як ліцензіата, а не Оператора ГРМУ. Постанови Регулятора - НКРЕКП, якими видано ліцензію на право провадження господарської діяльності із розподілу природного газу, про затвердження тарифу на розподіл природного газу та ін. не оскаржені, не скасовані. Тому вимоги позивачів не є недоречними і не стосуються правовідносин з розподілу природного газу. Стосовно моральної шкоди та її розміру, то, по-перше, сам факт протиправності дій/або бездіяльності відповідача не доведений, жодних доказів суду надано не було. Відсутність встановленого факту протиправності дій як і його прямого зв'язку з можливою шкодою є підставою для відмови в задоволенні відповідної вимоги.
16.04.2025 до суду надійшла відповідь позивачів на відзив у якій вони просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування відповіді на відзив зазначено, що відповідачем не надано доказів законності своїх дій щодо здійснення ним діяльності з розподілу природного газу на території Волинської області, доказів наявності відповідної ліцензії, доказів наявності витоків газу, а отже обґрунтованості та законності припинення газопостачання, його не відновлення та незаконності вимог оплати за ненадані послуги з розподілу природного газу.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час судового засідання повідомлялися належним чином. До суду 11.12.2024 надійшла заява у якій позивачі просили розглянути справу за їх відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову у повному обсязі з підстав викладених у відзиві.
Вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що 05 лютого 2024 року працівники відповідача протиправно припинили газопостачання будинку АДРЕСА_2 , а 06 лютого 2024 року від газопостачання від'єднано квартиру АДРЕСА_3 у вказаному житловому будинку. Попереджень та актів про припинення газопостачання відповідач не складав та не надсилав власникам квартири. Позивачі зазначають, що 06 та 08 лютого 2024 року на адресу відповідача було направлено претензії з вимогою негайно відновити газопостачання квартири АДРЕСА_1 , однак станом на день звернення суду відповіді на такі претензії не отримано, а постачання газу не відновлено.
Волинська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» як структурний підрозділ (філія) Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» діє на підставі Положення про філію, затвердженого Правлінням товариства і відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №2224 від 29 листопада 2023 року з 1 грудня 2023 року надає послуги із розподілу на території Волинської області, тобто є Оператором ГРМ в межах своєї територіальної діяльності.
Взаємовідносини між газопостачальним, газорозподільним підприємством (Оператором ГРМ), газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), затвердженим Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1379/27824, Правилами постачання природного газу (далі - Правила), затвердженими Постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 р., Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 р. (далі - Кодекс ГТС) та іншими нормативно правовими актами України.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згідно з постановою № 2224 від 29 листопада 2023 р. внесла зміни до додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 грудня 2022 року № 1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ». Зокрема, розширила територію, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ». Так, територія ліцензійної діяльності ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» охоплює Волинську область, яку зазначене товариство провадить через створену уповноваженим органом Волинську філію. Повний текст постанови міститься на офіційному вебсайті НКРЕКП в мережі інтернет за посиланням: https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vidachu-licenziyi-z-rozpodilu-prirodnogo-gazu-tov-gazorozpodilni-merezhi-ukrayini.
Постановою НКРЕКП № 886 від 21.08.2018 затверджено «Порядок формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі Постанова № 886).
Відповідно до пункту 1 Постанови № 886 Ліцензійний реєстр Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі ліцензійний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту та обліку відомостей про суб'єктів господарювання, діяльність яких підлягає державному регулюванню НКРЕКП, шляхом ліцензування.
У пунктах 7,8 Постанови № 886 вказано: відомості, що містяться в ліцензійному реєстрі, є відкритими та розміщуються на офіційному вебсайті НКРЕКП до п'ятого числа кожного місяця за формою, наведеною в додатку до цього Порядку. Доступ до частини інформації з ліцензійного реєстру обмежується з метою захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом. Управління інформації та комунікації оприлюднює оновлений ліцензійний реєстр на офіційному вебсайті НКРЕКП (http://www.nerc.gov.ua/) не пізніше наступного робочого дня з дня його отримання від Управління ліцензування».
Враховуючи викладене, позивачі як споживачі послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_4 постійно мали безперешкодний доступ та змогу знайомитись із зазначеним вище реєстром на сайті НКРЕКП.
Таким чином, позовні вимоги визначені п. 3, п. 4, п. 6, задоволенню не підлягають, через безпідставність та необґрунтованість вказаних вимог, оскільки прийняття Регулятором - НКРЕКП Постанови № 2224 від 29 листопада 2023 р. зі змінами до додатка до постанови від 26 грудня 2022 року № 1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» вже є доказом того, що відповідачем подавались відповідні заяви для видачі ліцензії, оскільки видача ліцензії є наслідком розгляду заяв ТОВ «ГРМУ». Крім того, видана на підставі перелічених Постанов НКРЕКП ліцензія з розподілу природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» є доказом правомірності діяльності відповідача щодо надання послуг із розподілу природного газу, зокрема на території Волинської області, доказів її скасування матеріали справи не містять.
Окрім цього, підписання заяви-приєднання є доказом укладення договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498. Зазначений договорів, окрім прав містить також і певні зобов'язання споживача.
Зокрема, відповідно до підпунктів 1, 4, 7 пункту 7.4. договору споживач зобов'язується: здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором; забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:
1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;
2) отримання від Оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках:- відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; - відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача;
3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;
4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;
5) розірвання договору розподілу природного газу;
6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;
7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;
8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;
9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;
10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим);
11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання;
12) в інших випадках, передбачених законодавством.
Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування.
Крім того, відповідно до пункту 5.7 глави 5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285 (далі - Правила БСГ) підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови: наявності витоків газу; несправної автоматики безпеки; несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів; відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах; самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання; не забезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) технічного обслуговування згідно з вимогами пункту 5.4 цієї глави; не відповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації.
Відповідачем зазначено, що газопостачання 05.02.2024 було припинено на вводі до всього будинку, а не лише до квартири, яка належить позивачам та зареєстрована за ОСОБА_1 , оскільки витік природного газу було виявлено саме на різьбових з'єднаннях наземного газопроводу, що проходить по фасаду будинку АДРЕСА_2 .
Враховуючи, що у вказаний вище день під час проведення планових робіт по комплексному приладовому обстеженні, що включає в себе перевірку герметичності підземних та надземних газопроводів, спеціалістами Луцького УЕГГ Волинської філії ТОВ «ГРМУ» було виявлено витоки газу на різьбових з'єднаннях надземного газопроводу, що проходить по фасаду будинку АДРЕСА_2 , то саме у зв'язку із цим і на підставі пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, пункту 5.7 глави 5 розділу V Правил БСГ було проведено припинення газопостачання.
Оскільки така причина припинення газопостачання, в цілях безпеки невідкладного і швидкого реагування не вимагає попереднього попередження про такі дії споживача, то припинення газопостачання було проведенено відповідно до вимог нормативно-правових актів.
Пізніше, після усунення причин витоків газу (локалізації витоків газу) протягом визначеного законодавством України строку, працівниками ТОВ «ГРМУ» проводились дії по відновленню газопостачання не лише до житлового будинку АДРЕСА_2 в цілому, але і поквартирно.
Відповідно до п.5.10 Правил БСГ, власники (балансоутримувачі та/або орендарі (наймачі)) житлових і громадських будинків, підприємств комунального та побутового обслуговування населення повинні забезпечувати безперешкодний доступ до всіх приміщень будинків представникам газорозподільного підприємства для проведення технічного обслуговування газового обладнання і перевірки приміщень на загазованість та за необхідності відключення газового обладнання.
Відповідно до п. 3 розділу III Правил технічної експлуатації систем газопостачання, затверджених наказом Міненерго від 21.10.2024 року №402 (далі - Правила ТЕСГ), власник (орендар (наймач) та/або управитель, співвласники та/або управитель БКБ) газифікованих будівель, будинків, квартир, приміщень, об'єктів забезпечує належний технічний стан і безпечне користування газопроводами та спорудами на них, газовим обладнанням, газовикористовуючими установками та обладнанням, димовими та вентиляційними каналами, відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил.
Відповідно до п.1, п.2 глави 6 розділу V Правил ТЕСГ власники (орендарі (наймачі) та/або управителі, співвласники та/або управитель БКБ), мають забезпечити своєчасне технічне обслуговування (перевірку та прочищення) димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових і громадських будинків. При газифікації та подальшій експлуатації житлових і громадських будинків, в яких встановлено газовикористовуюче обладнання з відведенням продуктів згорання в димоходи, власнику (орендарю (наймачу) та/або управителю, співвласникам та/або управителю БКБ) необхідно забезпечити первинну та надалі періодичні перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів.
Відповідно до П.П.6.1.-6.11 Правил БСГ для можливості відновлення газопостачання на об'єкті позивачів, останнім необхідно звернутися з письмовою заявою про це та надати Акт на періодичну перевірку димових та вентиляційних каналів.
Враховуючи, що доказів виконання вищевказаних вимог правил матеріали справи не містять, отже позивачі (як власник і співвласник) всупереч наведеним вимогам Правил БСГ та ТЕСГ самі перешкоджають в доступі до об'єкту газоспоживання (не забезпечили доступу) для можливості його обстеження, перевірки, встановлення належного (справного) технічного стану газоспоживаючого обладнання, належного стану димових та вентиляційних каналів, не надали відповідних документів (договору на технічне обслуговування газоспоживаючого обладнання, акту на прочистку димових та вентиляційних каналів), на які їм неодноразово зверталась увага, тому такі обставини на даний час перешкоджають відновленню газопостачання позивачам.
Таким чином, позовна вимога позивачів про визнання протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» щодо не відновлення постачання природного газу до квартири АДРЕСА_1 впродовж тривалого терміну (більше півроку)» (п.2 вимог), то позивачами не доведено та не надано на підтверджено своїх доказів вчинення з їх сторони дій та оформлення документів відповідно вимог Правил БСГ та ТЕСГ, а такі обставини виключають протиправність бездіяльності відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога що визнання протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» щодо припинення постачання природного газу до квартири АДРЕСА_1 шляхом часткового демонтажу газового трубопроводу, яким підведено природній газ до цієї квартири, задоволенню не підлягає, оскільки припиняючи газопостачання 05.02.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 відповідач діяв правомірно.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі в період часу з 06.02.2024 по 03.07.2024 неодноразово в письмовій формі зверталися до Волинської філії ТОВ «ГРМУ» із претензіями, претензією-запереченнями, претензією-вимогою, на якій їм у відведений чинним законодавством України строк надавались письмові відповіді. Так, листом Волинської філії ТОВ «ГРМУ» від 14.02.2024 №ВлФ/104/4-398, на заяву ОСОБА_1 від 09.02.2024 було повідомлено останню про причини припинення газопостачання 05.02.2024 (а.с. 73-74). Листом Волинської філії ТОВ «ГРМУ» від 12.02.2024 №ВлФ/104/4-370, адресованим ОСОБА_2 , на заяву від 07.02.2024 було звернено увагу заявника на не допуск на територію для усунення витоку газу (а.с. 70-71). Листом Волинської філії ТОВ «ГРМУ від 03.07.2024 №ВлФ/104/4-885, адресований ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зверталась увага на те, які конкретно дії необхідно вчинити заявникам та які документи представити для можливості відновлення газопостачання за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 78-79).
Таким чином, позовна вимога позивачів про визнання протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» щодо не відновлення постачання природного газу до квартири АДРЕСА_1 впродовж тривалого терміну (більше півроку)» (п.2 вимог), то позивачами не доведено та не надано на підтверджено своїх доказів вчинення з їх сторони дій та оформлення документів відповідно вимог Правил БСГ та ТЕСГ, а такі обставини виключають протиправність бездіяльності відповідача.
Щодо позовної вимоги, зазначеної у п.5 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» вчинити дії для відновлення постачання природного газу до квартири АДРЕСА_1 та привести демонтований газовий трубопровід до попереднього стану, то правові підстави для задоволення такої вимоги відсутні, адже як було зазначено вище, позивачами не виконані вимоги Правил БСГ та ТЕСГ.
Також, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги позивачів про стягнення на їх користь моральної шкоди в розмірі 416 957,00 грн. з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Стаття 23 ЦК України встановлює, яку форму може набувати моральна шкода, та в яких випадках вона може бути заподіяна особі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Отже, підставами для всіх випадків відшкодування шкоди, є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювана шкоди; 3) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; 4) вина заподіювана шкоди.
Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
Компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювана.
Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, але й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
Як уже встановлено судом, що позивачами не доведено протиправності дій чи бездіяльності відповідача, а отже відповідачем не було порушено прав позивачів.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Окрім того, позивачем не надано жодних доказів спричинення йому моральних страждань, походження цих страждань, причинно-наслідковий зв'язок між джерелом їх походження та спричиненим наслідком
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, провадження № 61-2417сво19).
Відповідно до ст.12, ст.13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, відсутність обставин, які підтверджували б факт порушення права особи, за захистом якого вона звернулась, а також законна можливість відповідача його відновлення, є самостійною підставою для відмови у задоволенні такого позову
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У зв'язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору, при цьому інші доводи сторін, викладені в їх заявах по суті, не впливають на вищевказані висновки суду.
Позивачами не доведено та матеріали справи не містять доказів. що ТОВ «ГРМУ» чинить протиправну бездіяльність в питанні відновлення газопостачання позивачам, та те, що в діях відповідача наявна протиправність діяння/бездіяльності. Газопостачання за адресою: АДРЕСА_4 припинялось по причині витоку газу ще 05.02.2024, а відповідач здійснює свою господарську діяльність на підставі виданої ліцензії, доказів зворотного матеріали справи не містять.
За таких обставин, розглянувши справу в межах визначених позивачами предмету спору та підстав позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилаються позивачі, як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
На підставі викладеного, керуючись Постановою НКРЕКП «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» від 30.09.2015 № 2494, Правилами безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285, Правилами технічної експлуатації систем газопостачання, затверджених наказом Міненерго від 21.10.2024 року №402, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 262-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання дій і бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .
Повний текст рішення складено: 26.06.2025.
Суддя: