Справа №760/2839/25
2-о/760/319/25
20 червня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Гуцало М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Свої вимоги мотивує тим, що 31 липня 2010 року між ним та ОСОБА_2 був укладений шлюб, від якого у них народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З березня 2022 року ОСОБА_2 проживає в Республіці Польща, отримала право на постійне місце проживання та уклала трудовий договір.
З моменту виїзду ОСОБА_2 до Республіки Польща, всі обов'язки щодо виховання, догляду, навчання та матеріального забезпечення дітей покладені на батька ОСОБА_1 .
Неповнолітня ОСОБА_4 має психологічну хворобу та перебуває на обліку в КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія».
У зв'язку з відсутністю матері, він вимушений постійно звертатись до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації органу опіки та піклування для отримання дозволу на психіатричну допомогу без згоди матері, що підтверджується дозволом Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації № 108-11725 від 25 вересня 2023 року. Зазначене затягує час звернення за медичною допомогою до відповідних закладів, а це в свою чергу може негативно вплинути на моральний та психологічний стан дитини, що може призвести до погіршення стану її здоров'я.
Просить встановити факт того, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлення факту перебування його неповнолітніх дочок на особистому вихованні і утриманні заявника потрібно з метою захисту прав та інтересів таких та прав заявника як батька, у тому числі, звернення до закладів охорони здоров'я стосовно лікування дітей з урахуванням наявної психічної хвороби, тощо.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києві від 11 лютого 2025 року відкрито провадження у справі.
Заявник у судовому засіданні підтримав заяву про встановлення факту, що має юридичне значення та просив її задовольнити. Зазначив, що встановлення такого факту йому потрібно з метою, щоб за необхідності оперативно звертатись до медичних закладів (психіатричних) без згоди дружини. В іншому разі необхідна або присутність обох батьків, або у одного з батьків має бути відповідне рішення Служби у справах дітей. Проте, це займає час. Вказав, що таке рішення Служби у справах дітей він отримував у 2023 році. Більше до Служби з приводу такого питання він не звертався, проте вірогідність такої потреби завжди існує. Дружина свою письмову нотаріальну згоду на лікування дітей не надавала. Вважає, що для медичного закладу потрібно саме рішення суду. Дружина з його вимогами повністю погоджується та між ними будь-які спори з цього приводу відсутні.
Заінтересовані особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 , в якій вона просить заяву задовольнити та розглядати справу у її відсутність (а.с. 105-106).
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона повністю підтримує вимоги заяви ОСОБА_1 . Зазначено, що з березня 2022 року вона проживає в Республіці Польща, де отримала право на постійне місце проживання та працює за трудовим договором. У зв'язку з цим, вона не має можливості брати активну участь у вихованні та утриманні дітей, які проживають з батьком в Україні. Вона визнає, що всі обов'язки щодо догляду, вихованню, навчанню та матеріальному забезпеченню дітей виконує виключно їх батько ОСОБА_1 . Підтримує вимоги заяви через необхідність забезпечення найкращих інтересів дітей, зокрема, ОСОБА_4 , яка має психологічне захворювання та потребує регулярного медичного нагляду та лікування (а.с. 91-92).
У матеріалах справи міститься заява представника Служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, в якій вона просить розглядати справу у її відсутність та ухвалити рішення, виходячи з інтересів дітей (а.с. 76).
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Статтею 315 ЦПК України визначений перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
З заяви ОСОБА_1 вбачається, що він просить встановити факт того, що він самостійно виховує та утримує неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник вказує про те, що встановлення такого факту йому потрібно з метою, щоб за необхідності оперативно звертатись до медичних закладів (психіатричних) для лікування дитини без згоди дружини.
Вбачається, що способом захисту прав заявника може бути, зокрема, отримання останнім нотаріально завіреної заяви від матері дітей щодо надання дозволу на їх лікування, а не шляхом звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 не надавала відповідну нотаріально завірену заяву ОСОБА_1 .
У матеріалах справи міститься заява матері дітей ОСОБА_2 , в якій вона не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 та просить розглядати справу у її відсутність.
Вбачається, що заявник просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним дітей, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дітей.
Так, у ст. 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За частиною першою цієї статті право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
З огляду на наведене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов'язковим залученням органу опіки та піклування (частини 4, 5 ст. 19 СК України) .
Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.
З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов'язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов'язків виховання дитини, то питання, заявлене заявником у цій справі, не може з'ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22.
Суд вважає, що згода матері дитини з обставинами, викладеними заявником, не свідчить про відсутність спору про право.
Таким чином, не зважаючи на згоду матері дітей із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту одноосібного виховання та утримання дітей, суд вважає, що при розгляді справи в порядку окремого провадження виникає спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні та утриманні дітей.
З огляду на наведене, заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 293, 294, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення,залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 25 червня 2025 року.
Суддя: