Справа № 538/594/25
Провадження № 2/538/519/25
26 червня 2025 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря судового засідання Криворучко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальностю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути заборгованість за Договором № 443787-КС-001 про надання кредиту від 13.01.2022 року, що становить 39 440,34 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 17 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 21 820,40 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 619,94 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.01.2022 року між ТОВ "БІЗПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено Договір № 443787-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 13.01.2022 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 443787-КС-001 про надання кредиту. 13.01.2022 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 443787-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-8762, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено. 13.01.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 443787-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 18000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,86586301 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 18000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 . До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 443787- КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 443787-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 443787-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 443787-КС-001 на загальну суму 7600,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 20.03.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 443787-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 39 440,34 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 17 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 21 820,40 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 619,94 грн.
Ухвалою суду від 31.03.202524 провадження у вказаній справі відкрито та ухвалено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 30.04.2025 задоволено клопотання представника ТОВ "БІЗНЕСПОЗИКА" про витребування доказів, витребувано у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 ; письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 13.01.2022 року (дата видачі кредиту) по 30.06.2022 року (дата закінчення терміну кредитування).
В судове засідання позивач явку представника не забезпечив, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи з її обов'язковою участю відповідач не надала, відзиву на позов не надала.
За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що 13.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 443787-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 13.01.2022 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 443787-КС-001 про надання кредиту (а.с.24-25).
13.01.2022 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 443787-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с.26).
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 18000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,86586301 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору (а.с.22-23).
ТОВ «БІЗПОЗИКА» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 18000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , що підтверджується Анкетою клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) від 20.03.2025 (а.с.29).
Стороною позивача як доказ надано і Паспорт споживчого кредиту (а.с.20-21).
Обставина належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , карти НОМЕР_2 , підтверджується і довідкою АТ "Універсал Банк" від 21.05.2025.
У ОСОБА_1 станом на 20.03.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 443787-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 39 440,34 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 17 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 21 820,40 грн; суми прострочених платежів за комісією - 619,94 грн.
Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може
суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов та
обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Процентна ставка за кредитним договором, як його істотна умова, може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною
протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частини перша-третя статті 1056-1 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач, будучи обізнана із умовами кредитування, серед іншого, погодилась із розміром фіксованої ставки, нарахованого у межах строку кредитування, що відповідає положенням статей 1048, 1056-1 ЦК України, за кожен день користування кредитом, застосованою, у зв'язку із порушенням графіку вчинення платежів.
Погодивши таку фіксовану відсоткову ставку та умови її застосування, позичальник взяв на себе відповідні зобов'язання, звільнення від виконання яких не може бути виправданим помилковою оцінкою ним певних обставин чи норм права, за відсутності належного правового підґрунтя.
Отже, надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає у тому, що позичальник одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч.2 ст.1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст.1048 ЦК України. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 05.04.2023.
Законодавчо визначених підстав для зменшення погодженого сторонами зобов'язання розміру відсоткової ставки не передбачено чинним законодавством.
Враховуючи те, що відповідач порушила взяті за договором зобов'язання щодо своєчасного погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту в розмірі 38 820,40 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 17 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 21 820,40 грн.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача суми прострочених платежів за комісією у розмірі 619,94 грн, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління НБУ від 08.06.2017 №49, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю,
зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових
та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Тоді як комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, а також постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №461/2857/20.
Суд, аналізуючи зміст кредитного договору, встановив, що такий правочин не визначає необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги кредитора, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, також кредитором у договорі про надання кредиту не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які позивачем визначено плату, як комісію за надання кредиту, заявлену до стягнення 619,94 грн.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що такі умови надання споживчого кредиту є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому в задоволенні позову в частині стягнення суми прострочених платежів за комісією - 619,94 грн слід відмовити.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме позов слід задовольнити в частині стягнення суми прострочених платежів по тілу кредиту - 17 000,00 грн та суми прострочених платежів по процентах - 21 820,40 грн, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог.
При звернені до суду ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" сплачено 2422,40 грн. судового збору.
Оскільки позовні вимоги ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 2384,32 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 18, 81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальностю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 443787-КС-001 про надання кредиту від 13.01.2022 року, що становить 38 820,40 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 17 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 21 820,40 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) судовий збір в розмірі 2384,32 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5 Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА