Провадження № 3/537/1315/2025
Справа № 537/3818/25
27.06.2025 суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Мартишева Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №398295 від 30 травня 2025 року, 04.04.2025 о 20 год. 31 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно брата ОСОБА_2 , що виражалося у висловлюванні нецензурною лайкою та штовханні, чим могло бути завдано шкоду психологічного та фізичному здоров'ю останнього.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №398299 від 30 травня 2025 року, 04.04.2025 о 20 год. 31 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , повторно протягом року, вчинив відносно свої матері ОСОБА_3 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру (виражався нецензурною лайкою), чим могло бути завдано шкоду психологічного здоров'ю останнього.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №398300 від 30 травня 2025 року, 04.04.2025 о 20 год. 31 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , повторно протягом року, вчинив відносно свої бабусі ОСОБА_4 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру (виражався нецензурною лайкою), чим могло бути завдано шкоду психологічного здоров'ю останнього.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №398296 від 30 травня 2025 року, 22.04.2025 о 11 год. 08 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого брата ОСОБА_2 , що виражалося у висловлюванні нецензурною лайкою, криками та вибиванні дверей, чим могло бути завдано шкоду психологічного здоров'ю останнього.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №398297 від 30 травня 2025 року, 22.04.2025 о 11 год. 08 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , що виражалося у висловлюванні нецензурною лайкою, криками та вибиванні дверей, чим могло бути завдано шкоду психологічного здоров'ю останньої.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи те, що судом одночасно розглядаються справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - № 537/3818/25 (провадження № 3/537/1315/2025), справа № 537/3821/25 (провадження № 3/537/1316/2025), № 537/3824/25 (провадження № 3/537/1317/2025), № 537/3827/25 (провадження № 3/537/1319/2025), № 537/3829/25 (провадження № 3/537/1320/2025) приходжу до висновку про доцільність об'єднання справ про адміністративні правопорушення в одне провадження з присвоєнням об'єднаній справі № 537/3818/25 (провадження № 3/537/1315/2025).
На виклики до суду ОСОБА_1 не з'явився, причини своєї неявки не повідомив, заяв та клопотань про перенесення та відкладення розгляду справи не надав, при цьому було вжито всіх можливих заходів щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про місце та час розгляду протоколів про адміністративне правопорушення шляхом направлення судових повісток за зазначеною у протоколі адресою.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні «Пономарьов проти України» сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
При розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 1732 КУпАП, законом не встановлено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З огляду на наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частиною 1 ст. 1732 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Згідно ч.3 ст.1732 КУпАП адміністративну відповідальність передбачено за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає саме в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Тобто, обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.1732 КУпАП є дії насильницького характеру щодо членів сім'ї, наявність наслідків, зокрема у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст.245КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Так, вирішуючи питання про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, суддя вважає, що особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, не доведено наявності в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.1732 КУпАП. В протоколі не зазначена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, а саме не зазначено відомості, що ОСОБА_5 умисно вчинив будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, психологічного характеру, а також відсутні відомості та допустимі докази того, що від вчинення дій ОСОБА_1 настали наслідки у вигляді шкоди фізичному чи психологічному здоров'ю потерпілих .
Фабула протоколу, що викладена в описовій частині, не в повній мірі відповідає диспозиції інкримінованої статті, яка визначає конкретні порушення, які у протоколі не наведені.
Зі змісту ст.62 Конституції України вбачається, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В силу ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За викладених обставин, з урахуванням положень ст.62 Конституції України, провадження по справі необхідно закрити за відсутністю складу адмінстративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 1732 ч.3, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення -№ 537/3818/25 (провадження № 3/537/1315/2025), справа № 537/3821/25 (провадження № 3/537/1316/2025), № 537/3824/25 (провадження № 3/537/1317/2025), № 537/3827/25 (провадження № 3/537/1319/2025), № 537/3829/25 (провадження № 3/537/1320/2025) об'єднати в одне провадження, присвоїти справі № 537/3818/25 (провадження № 3/537/1315/2025).
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.1732 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя : Т.О. Мартишева