Справа № 535/580/25
Провадження № 3/535/243/25
27 червня 2025 року с-ще Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області
у складіголовуючого - суддіМальцева С.О.
розглянув справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП,
установив:
17.06.2025 до Котелевського районного суду Полтавської області від Відділу Державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Згідно із змістом протоколу про адміністративне правопорушення № ПП002720 від 10.06.2025, 10.06.2025 о 15 год 10 хв у с-щі Котельва проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів в т/з Nissan, р/н НОМЕР_1 без реєстрації як суб'єкта господарювання та без оформлення ліцензії на даний вид господарської діяльності, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП. Дії ОСОБА_1 , органом який склав відповідний протокол про адміністративне правопорушення кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП. Крім того, органом долучені до протоколу в якості доказів провини ОСОБА_1 посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на 1 арк. та фото таблицю на 1 арк.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнав, просив провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, повідомив, що господарською діяльністю не займається, сам є пенсіонером, в момент складення протоколу просто стояв біля автомобіля.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З дослідженого судом протоколу про адміністративне правопорушення № ПП002720 від 10.06.2025, з його змісту вбачається, що 10.06.2025 о 15 год 10 хв у с-щі Котельва проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів в т/з Nissan, р/н НОМЕР_1 без реєстрації як суб'єкта господарювання та без оформлення ліцензії на даний вид господарської діяльності, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Органом який склав відповідний протокол про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 , кваліфіковані саме за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення № ПП002720 від 10.06.2025 у графі «Свідки» зазначено, що свідки не залучалися.
У протоколі про адміністративне правопорушення № ПП002720 від 10.06.2025 у графі «До протоколу додаються» зазначено, що фото т/з, копія посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію т/з.
У протоколі про адміністративне правопорушення № ПП002720 від 10.06.2025 у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (можуть бути додані окремо)» пояснень не надано.
Крім протоколу про адміністративне правопорушення, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення № ПП002720 від 10.06.2025 суду надано:
-посвідчення подія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
-фототаблицю.
З досліджених матеріалів справи, вбачається відсутність доказів того, що ОСОБА_1 надавав 10.06.2025 послуги з перевезення пасажирів, отримував за таке перевезення грошові кошти, а також що здійснював такі дії систематично.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення № ПП002720 від 10.06.2025 не зазначено точних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не вказано яким чином здійснювалася ним господарська діяльність з перевезення пасажирів (таксі), кому та коли надавав послуги з перевезення (таксі), від кого та у якій сумі отриманні кошти та чи отримувалися кошти взагалі.
Крім цього, із фото таблиці, яка долучена до матеріалів справи вбачається, що автомобіль марки Nissan, р/н НОМЕР_1 не приведений в рух, жодного пасажира, а ні в автомобілі, а ні біля автомобілю не було, гроші ніхто не платив. Також вбачається, що за кермом даного автомобіля був водій в автомобілі сам. Встановити із даної фото таблиці, що за кермом даного автомобіля є саме водій ОСОБА_1 неможливо. З ознак здійснення начебто вказаної у протоколі господарської діяльності є тільки надпис «таксі», який розміщений на стеклі авто.
З вказаного та з наданих та досліджених судом доказів вбачається неможливість встановлення, що саме 10 червня 2025 року о 15 год 10 хв у с-щі Котельва, ОСОБА_1 проводив господарську діяльність з перевезення пасажирів в т/з Nissan, р/н НОМЕР_1 без реєстрації як суб'єкта господарювання та без оформлення ліцензії на даний вид господарської діяльності.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП, передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Диспозиція ст. 164 КУпАП має банкетний характер, оскільки відсилає до законів, які регулюють, зокрема, порядок здійснення певних видів господарської діяльності, що потребують ліцензування або державної реєстрації.
Згідно ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Разом з тим, відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно положень ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, зокрема, що ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року № 222-VIII, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.
Також згідно з пунктом 24 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документом дозвільного характеру є дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, суд не отримано належних та допустимих доказів того, що останній здійснював господарську діяльність з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без відповідної ліцензії, а також отримував від здійснення зазначеного виду діяльності дохід.
Між тим, протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що особою, що склала відповідний протокол зафіксовано та як вбачається із фото таблиці, як ОСОБА_1 перебував в автомобілі Nissan, р/н НОМЕР_1 в режимі «ТАКСІ» та очікував начебто на пасажирів, проте будь-яких доказів здійснення діяльності з надання послуг по перевезенню матеріали справи не містять, у зв'язку з чим не можна стверджувати про систематичність дій ОСОБА_1 та не свідчить про вчинення ним 10.06.2025 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Інші докази, які вказували б на користування послугами таксі систематично, протягом року чи будь-коли під керуванням водія ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.
З урахуванням викладеного, матеріали справи взагалі не містять доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В п. 39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що особою уповноваженою на складання вказаного протоколу, при складенні вказаного протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП, за яких цей протокол не можна визнати належним та допустимим доказом.
Тому суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 256, 268, 276, 278 КУпАП, суд
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області.
Суддя: С.О. Мальцев