532/770/25
2/532/589/2025
12 червня 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - Омельченко І.І.,
з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,
учасники справи:
позивачі - прокурори Ребрик Ю.А., Полонська С.О., Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області Ребрик Юлії Анатоліївни в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,
07 квітня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області Ребрик Юлії Анатоліївни в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, на підставі заповіту успадкував після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 приватизовану земельну ділянку площею 3,85 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області. 22.02.2007 року ОСОБА_1 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,85 га, яка розташована на території Світлогірської сільської ради Полтавської області. В подальшому ОСОБА_1 звернувся до ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», яким розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, та присвоєно земельній ділянці площею 3,85 га кадастровий номер 5321886400:00:004:0098. Власником даної земельної ділянки є ОСОБА_1 . Набувши в 2007 році право власності на земельну ділянку площею 3,85 га, кадастровий номер 5321886400:00:004:0098, та 22.02.2007 року отримавши Державний акт на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 протягом року (кінцевий строк сплив 22.02.2008) не виконав покладений на нього обов'язок та не відчужив земельну ділянку.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з метою захисту порушених інтересів держави, прокурор прохає суд конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області належну ОСОБА_1 на праві приватної власності земельну ділянку площею 3,85 га, кадастровий номер 5321886400:00:004:0098, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області; стягнути з відповідача на користь Полтавської обласної прокуратури 3028,00 гривень судового збору.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2025 року по даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження (а.с.45-47).
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.68-69).
Прокурор Кобеляцького відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області Полонська С.О. підтримала позовні вимоги в повному обсязі та прохала їх задовольнити.
Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Лузіна К.В. подала заяву про проведення судового засідання без її участі та прохала задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації (паспорт громадянина рф НОМЕР_1 ) та має постійне місце проживання в російській федерації, оскільки зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВЕВ№ 934383 від 04.10.2006 року, ОСОБА_1 успадкував після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 приватизовану земельну ділянку площею 3,85 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, що належала померлій на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія IV-ПЛ № 040055, виданого Світлогірською сільською радою Полтавської області 01 квітня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 284 (а.с.30-31).
На замовлення ОСОБА_1 у 2006 році державним підприємством «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області (а.с.26-29).
Земельній ділянці площею 3,85 га було присвоєно кадастровий номер 5321886400:00:004:0098.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВЕВ№ 934383 від 04.10.2006 року, ОСОБА_1 отримав 22.02.2007 року Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 673990 площею 3,85 га, кадастровий номер 5321886400:00:004:0098, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Світлогірської сільської ради (а.с.25).
Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки площею 3,85 га, кадастровий номер 5321886400:00:004:0098 є ОСОБА_1 (а.с.35).
Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України.
У відповідності до ч. 1-3 ст. 1 ЗК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно норм ст. 19 3К України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.
За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов'язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.
Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об'єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, в якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, в якій це майно знаходиться.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право», виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, в якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка, згідно ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України, належить до нерухомого майна, знаходиться на території України, на неї поширюється дія права України.
Згідно зі ст. 80 ЗК України, суб'єктами права приватної власності на землю визначено громадян України та юридичних осіб.
Проте, з урахуванням положень ч. 2 ст. 81 цього Кодексу та інших норм Земельного кодексу України, суб'єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства, відповідно до ч. 2 ст. 81 3К України, можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті в разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.
За змістом частини 4 статті 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
У разі невиконання цих вимог настають наслідки, передбачені ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, а саме: якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права; в разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідносин.
У відповідності до п. «в» абз. 1 ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку в разі конфіскації земельної ділянки.
Крім того, чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартість, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.
У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.
Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Згідно ст. 354 ЦК України, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Отже, відповідач, будучи іноземним громадянином, протягом року з часу переходу права власності (22.02.2007 року) на земельну ділянку площею 3,85 га, кадастровий номер 5321886400:00:004:0098, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, не відчужив її, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно з положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право особи мирно володіти своїм майном, тобто захисту права приватної власності.
Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
На підставі викладеного вище, право власності на земельну ділянку площею 3,85 га, кадастровий номер 5321886400:00:004:0098, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, підлягає примусовому припиненню шляхом конфіскації земельної ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури необхідно стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 3028,00 гривень.
Керуючись статтями 12, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-
Позов першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області Ребрик Юлії Анатоліївни в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити повністю.
Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (36039, м. Полтава, вул. Затишна, 23, код ЄДРПОУ 39767930) належну ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 (паспорт громадянина рф НОМЕР_1 ), на праві приватної власності земельну ділянку площею 3,85 га, кадастровий номер 5321886400:00:004:0098, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 (паспорт громадянина рф НОМЕР_1 ) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
-Решетилівська окружна прокуратура Полтавської області, юридична адреса: 38400, м. Решетилівка, вул. Покровська, 22 Полтавської області, код ЄДРПОУ 0291006027;
-Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, юридична адреса: 36039, м. Полтава, вул. Затишна, 23 Полтавської області, код ЄДРПОУ 39767930;
відповідач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , громадянин російської федерації, паспорт громадянина рф НОМЕР_1 .
Суддя