Зіньківський районний суд Полтавській області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 530/1272/25
Номер провадження 1-кс/530/350/25
27.06.2025 р. Слідчий суддя Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши клопотання заступника начальника СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця П. Арвідай, Вільнюського району, Республіка Литва, українцю, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні № 12025170490000228 від 13.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, у вигляді особистого зобов'язання,-
Матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170490000228 від 13.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України
Заступник начальника СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням погодженим прокурором Котелевського відділу Диканської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді особистого зобов'язання.
Заявлене клопотання заступник начальника СВ мотивує тим, що ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_6 .
Так в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», у період часу з 19.11.2024 по 07.06.2025 за місцем проживання дружини ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, систематично вчиняв відносно своєї дружини ОСОБА_6 акти психологічного домашнього насильства, які виражалися у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в її адресу слів нецензурної лайки, приниженні та залякуванні. Вказаними діями ОСОБА_5 викликав у
ОСОБА_6 побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, нездатність, захистити себе та завдав шкоду її психологічному здоров'ю, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої.
Так, 18.12.2024 о 01:00 год. ОСОБА_5 за місцем проживання дружини ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у виловлюванні образ нецензурними словами, голосному кричанні та погрозах фізичною розправою. Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 03.12.2024 ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення психологічного насильства та накладено стягнення у вигляді громадських робіт.
Окрім цього, 25.04.2025 близько 14.00 год ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання дружини ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив відносно неї кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством, яке виразилося у завданні легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. За вчинення вказаних дій, вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 28.05.2025, ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також 26.04.2024 о 19:00 год. ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_6 у присутності її неповнолітнього сина ОСОБА_7 , яке виразилося у голосному кричанні, образах та висловлюванні нецензурної лайки. Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 28.05.2025 ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення психологічного насильства та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Продовжуючи свої злочинні та системні дії, 07.06.2025 ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем проживання своєї дружини ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно останньої домашнє насильство психологічного характеру, що виразилося у приниженні честі та гідності, шляхом голосного кричання, ображання нецензурними словами та погрозами фізичною розправою.
Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_6 перебуває в стані психоемоційної напруги, відчуває негативно забарвлені переживання втоми, остраху, розгубленості, відчаю, відмічаються скарги, на погіршення соматичного стану, знижений настрій, плаксивість, порушення сну, що зумовлює порушення нормальної життєдіяльності та відпочинку ОСОБА_6 , блокування потреби досягнення цілей, наявність постійних конфліктних умов, необхідність систематичного залучення додаткових ресурсів для відновлення самовладання, чим знижують загальну якість життя ОСОБА_6 , ушкоджують її соціальне функціонування. Конфліктна поведінка ОСОБА_5 постає для ОСОБА_6 психотравмуючою та викликає формування та фіксацію негативних психоемоційних змін.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними злочинними діями, що виразилися у вчиненні домашнього насильства, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, вчинив нетяжкий злочин, передбачений ст. 126-1 КК України.
26.06.2025 ОСОБА_5 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Обґрунтовуючи своє клопотання про обрання міри запобіжного заходуОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання, слідчий посилається на те, що підставою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 згідно ч.1 ст. 177 КПК України є запобігання спробам:переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше, аналогічне інкримінованому, кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні.
Існування вказаних ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 вчинив зазначений злочин, який є нетяжким. Так, відповідно до ст.12 КК України ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачене покарання до 2 років позбавлення волі. Тому, існує ризик, що через усвідомлення тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може ухилятися від органів досудового слідства, суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне. ОСОБА_5 ніде не працює, не має легального джерела доходів та місця роботи, має слабкі соціальні зв'язки. Крім того усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, підозрюваний може ухилитися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєний ним злочин. ОСОБА_5 відомо хто є потерпілим по даному кримінальному провадженню. Тому є необхідність у попередженні впливу на показання потерпілої, перешкоджанні встановленню обставин скоєння підозрюваним кримінального правопорушення, зміни показів, введення слідства в оману, тощо. Тому існує ризик, що ОСОБА_5 зможе впливати на потерпілу з метою відмови від дачі показань чи взагалі надання показань на користь підозрюваного. ОСОБА_5 за короткий проміжок часу двічі притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення психологічного насильства, а також однин раз притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. Тому існують реальні підстави вважати, що без обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_5 зможе ухилитися від слідства та суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це слідчого чи прокурора. Окрім цього, необхідно зазначити, що обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання буде стимулювати його щодо явки до слідчого для проведення слідчих дій та суду для участі в судових засіданнях.
Вказані обставини прямо вказують на необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, в тому числі з метою забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував стосовно обрання відносно нього запобіжного заходу, вивчивши наявні матеріали, якими заступник начальника ВП обґрунтовує заявлене клопотання, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходжу до висновку, що заявлене клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170490000228 від 13.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
26.06.2025 ОСОБА_5 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.06.2025;Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 18.06.2025;Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 18.06.2025;Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 03.12.2024;Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 28.05.2025;Вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 28.05.2025;Протоколами допиту свідків; Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 26.06.2025.
Тобто, сторона обвинувачення наголошує на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченогост.126-1КК України, що є підставою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов"язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік підозрюваного, який є зрілою особою, щоб відкинути в сторону можливість помилкового обрання ним злочинного шляху; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, що могло б забезпечити його життєдіяльність без вчинення злочинів; репутацію; майновий стан. При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує також загальні положення ч.3 ст.176 КПК України, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, прокурор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначено, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Тому, з урахуванням досліджених доказів слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до §1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув"язнення.
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).
Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польші) §43).
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
У рішенні в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) ЄСПЛ вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України, особисте зобов"язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов"язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов"язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 на даний час офіційно не працює, постійних доходів не має, враховуючи його вік, який є зрілою особою, щоб відкинути в сторону можливість помилкового обрання ним злочинного шляху, має родичів на території України, обґрунтовано підозрюється у вчиненні дій, які виразилися у вчиненні домашнього насильства, підозрюється у вчиненні злочину за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 2 років, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, враховуючи існуючу ситуацію в Україні, оскільки, на даний час 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по даний час, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
В зв'язку з вищевикладеним, вважаю, що він може вчинити нове правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування, щоб уникнути покарання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.176,177,179,184,186,187,193, 194, КПК України,-
Клопотання заступника начальника СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді особистого зобов'язання - задоволити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця П. Арвідай, Вільнюського району, Республіка Литва, українцю, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк два місяці.
Строк дії запобіжного заходу рахувати з 27.06.2025 року по 25 серпня 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки передбачені ст. 194 КПК України:
?прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом;
?не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає ОСОБА_5 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
?утриматися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 ;
?заборонити перебувати в місці спільного проживання із
ОСОБА_6 , яка постраждала від домашнього насильства;
?заборонити листування, телефонні переговори із ОСОБА_6 , яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
Роз"яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання ним покладених на нього обов"язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника СВ ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в справі.
Слідчий суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1