Справа №: 397/497/19
провадження №: 2/398/1198/25
Іменем України
"23" червня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Голосеніної Т.В.,
за участі секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 року визначено головуючого суддю Голосеніну Т.В.
Ухвалою від 04.06.2025 року суддею Голосеніної Т.В. прийнято до свого провадження зазначену цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні позивач заявила відвід головуючому судді Голосеніній Т.В., мотивуючи тим, що суддя попередила її про видалення із зали судового засідання, що вона сприймає як погрозу.
Згідно з ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Заслухавши заяву про відвід, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов?язків цивільного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.6, ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Учасники справи мають процесуальне право заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа.
Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як передбачено вимогами, зазначеними у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Разом із тим, слід зазначити, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
При цьому, аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка заявила про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факти порушення порядку у визначення складу суду.
Відповідно до ч.2 ст. 214 ЦПК України головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Частиною 4 ст. 214 ЦПК України передбачено обов'язок головуючого вживати необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Згідно з ч.1 ст.145 ЦПК України до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.
Підставою для відводу судді Голосеніній Т.В. позивач вказує те, що головуючий суддя попередила її про видалення із зали судового засідання, що вона сприймає як погрозу.
Проте відповідно до вимог ЦПК України головуючим суддею лише було роз'яснено зміст ст. 145 ЦПК України позивачці, яка порушувала порядок під час судового засідання та не виконувала розпорядження головуючого щодо ходу судового засідання, а саме, перебивала головуючого, викрикувала репліки та промови, зміст яких не можна було зрозуміти, не відповідала чітко на поставлені питання про можливість проведення підготовчого судового засідання за наявності клопотання представника позивача про відкладення судового засідання та перешкоджала проведенню підготовчого судового засідання згідно з порядком, передбаченим ЦПК України.
За таких обставин, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді Голосеніної Т.В. при розгляді даної цивільної справи.
Розглянувши усну заяву ОСОБА_1 про відвід судді Голосеніної Т.В., дослідивши матеріали справи, вважаю, що заявлений відвід задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 36-40, 260-261, 268 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними - відмовити.
Розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними - продовжити у тому ж складі суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 26.06.2025 року.
Суддя Т.В.Голосеніна