Справа № 390/1784/23
Номер провадження 2-п/404/12/25
26 червня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького
в склад і: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Котової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 липня 2024 року у справі № 390/1784/23 (номер провадження 2/404/2280/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,
До Кіровського районного суду міста Кіровограда надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Бравермана Владислава Олександровича (вх. № 11443 від 26.03.2025 року) про перегляд заочного рішення суду від 30 липня 2024 року, мотивована тим що, впродовж всього судового процесу він не отримував судових повісток та жодних повідомлень про розгляд справи. Вказує, що за місцем реєстрації відповідача з серпня 2023 року по грудень 2024 року проводились ремонтні роботи, тому останній не мав змоги там проживати і отримувати будь-яку кореспонденцію. Як наслідок, навіть, у разі належного повідомлення судом про розгляд справи, відповідач такі повідомлення отримати не міг. Вважає, що причина непоінформованості про судовий розгляд і неявки в судові засідання у ОСОБА_1 були поважними. В квартирі виконувався демонтаж вікон та стін, роботи були прийняті актами від 25.04.2024 року та 18.06.2024 року. Відсутність належного повідомлення не дозволили ОСОБА_1 подати відзив і належним чином захищати свої інтереси в суді. Крім того, позивач у позові посилається на Кредитний договір, який не підписаний сторонами будь-яким чином. Якість договору, який наданий позивачем - не дозволяє ознайомитися в повній мірі з його змістом. Підпис Кредитного договору за допомогою разового ідентифікатора, як стверджує позивач ні чим не підтверджений. Відповідно у суду не було підстав вважати, що спірний договір укладений, що відповідач ознайомлений з умовами кредитування, та взагалі отримував кредит. На підтвердження отримання кредитних коштів в розмірі 15000,00 грн позивач подає довідку складену від імені позивача. В цій довідці не можливо ідентифікувати, що саме кошти перераховані на рахунок позивача, оскільки дані в довідці, зокрема рахунку отримувача, зазначені не повністю. Також з позовної заяви та матеріалів долучених до неї, не зрозуміло, яким чином проводив позивач розрахунки заборгованості по відсоткам. Зазначає, що кредитний договір відповідачем не укладався та не підписувався, кошти за кредитним договором відповідачу не нараховувалися. А відтак, просить суд поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду, скасувати заочне рішення суду, та призначити справу до розгляду у загальному порядку (а.с.99-108).
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 квітня 2025 року поновлено відповідачу ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 квітня 2025 року поновлено відповідачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 липня 2024 року. Прийнято до розгляду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 липня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості. Призначено судове засідання. (а.с.113).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» в судове засідання не з'явилось, про час і місце розгляду справи повідомлялось належним чином (а.с.133), причини неявки суду не повідомило, заяв, клопотань не подавало.
Відповідач в судове засідання не з'явився, представником позивача через канцелярію суду подано заяву (вх. № 25962 від 26.06.2025 року) про розгляд справи без участі відповідача та його представника.
Розглянувши заяву про скасування заочного рішення суду, проаналізувавши норми цивільного процесуального права, які регулюють порядок скасування заочного рішення суду, суд встановив таке.
Заочним рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 липня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 0875-6077 від 16.12.2021 року в загальній сумі 103050,00 грн., яка складається з : заборгованості за тілом кредиту в сумі 15000,00 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 88050,00 грн та судовий збір в сумі 2147,20 грн (а.с.70-72).
Не погодившись з ухваленим заочним рішенням відповідач звернувся із заявою про перегляд заочного рішення в якій зокрема зазначив, що не отримував судової повістки та не мав можливості подати заперечення щодо позовних вимог.
Відповідно статті 284 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно частини першої статті 287 Цивільного процесуального кодексу України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою : залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Зі змісту статті 288 Цивільного процесуального кодексу України випливає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Крім того, істотною відмінністю заочного провадження від звичайного є встановлення особливого порядку перегляду заочного рішення судом першої інстанції за ініціативою лише відповідача, або його представника.
Відповідно до статті 288 Цивільного процесуального кодексу України відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку ухвалив би принципово інше рішення.
На необхідність з'ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв'язку з практикою скасування заочного рішення без з'ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідачу неодноразово направлялись повістки про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві, та є адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку що підтверджується довідкою № 020548/1 про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 69).
Однак відповідач в судове засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, заяв, клопотань та відзиву на позов до суду не подавав.
Крім того, в матеріалах справи наявні судові повістки, які отримані відповідачем (а.с.74, 79).
Згідно частини першої статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Таким чином, твердження відповідача про неповідомлення його про дату, час та місце розгляду справи не знайшли свого підтвердження, оскільки судом вчинено всі процесуальні дії у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства, щодо повідомлення відповідача про дату, час та розгляд справи.
Умисне ухилення стороною у справі (на яку судом покладено зобов'язання (стягнення заборгованості), яке виявляється у явному навмисному ігноруванні кореспонденції суду в жодному випадку не може вважатися як неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи та ухвалене рішення у справі про стягнення заборгованості.
В даному випадку, тягар доведення не надісланої та не отриманої кореспонденції лежить на заявнику, який подав заяву про перегляд заочного рішення, що останнім не було зроблено,та не було надано жодних належних доказів об'єктивності причин не явки в судові засідання.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 21 січня 2021 року у справі № 910/16249/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20, від 20 липня 2021 року у справі № 916/1178/20).
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак без поважних причин в судові засідання не з'являвся, жодних клопотань чи відзиву на позов до суду не подавав.
Крім того, згідно статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як роз'яснено в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
В свою чергу, відповідачем не подано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених у заяві про перегляд заочного рішення суду, як і не надано жодних доказів на спростування обставин справи викладених у вищевказаному рішенні суду.
За таких обставин, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з рішенням суду по суті.
Оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже суд залишає заяву відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись статями 128, 260-261, 287, 288, 353 Цивільного процесуального кодексу України суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 липня 2024 року у справі № 390/1784/23 (номер провадження 2/404/2280/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, залишити без задоволення.
Роз'яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 27.06.2025 року.
Суддя Фортечного районного
суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка