Справа № 390/1074/25
Провадження № 2-а/390/9/25
27.06.25 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Підгірської Г.О.,
за участю: секретаря судового засідання Сотченко Я.В.,
представниці позивачки - Язан Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернулася до Кропивницького районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1755146 від 27.04.2025 та закриття провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.04.2025 інспектор 1 батальйону 3 роти І взводу Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, старший сержант поліції Лютіков Віктор Вадимович склав постанову серії ЕГА №1755146 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Відповідно до постанови вона начебто здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції, у зв'язку з чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП.
Позивачка вважає постанову незаконною та необґрунтованою у зв'язку з тим, що 27.04.2025 її син - ОСОБА_2 , принижував її, погрожував настанням смерті, обзивав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Так як його слова та погрози були дуже агресивними та реалістичними, позивачка зателефонувала на лінію 102 та викликала поліцію, оскільки боялась за своє життя і здоров'я. Крім того, оскаржувана постанова винесена без урахування конкретної обстановки, яка змусила позивачку здійснити виклик поліції.
На підставі наведеного позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 12.05.2025 відкрито провадження у цій справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні представниця позивачки Язан Л.С. позов підтримала в повному обсязі. Зазначила, що будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення за статтею 183 КУпАП немає. Наявна постанова не містить опису вчиненого правопорушення, а лише констатує факт порушення.
Крім того, постанова винесена з порушенням норм КУпАП та підлягає скасуванню. Працівниками поліції не відібрано і не взято до уваги пояснення ОСОБА_1 , не залучено жодного свідка випадку.
З наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського чітко видно, як поліцейський ОСОБА_3 порушує потерпілоорієнтований підхід до постраждалої особи та фактично звинувачує потерпілу в тому, що відносно неї вчиняється насильство та в тому що вона провокує кривдника. Поліцейські встановили факт вчинення домашнього насильства, однак діяли виключно виконуючи чиїсь вказівки, що суперечить Закону «Про національну поліцію». Крім того, їх поведінка мала непрофесійний характер, а дії мали неправомірний характер. На відео відображено, що постанову складав поліцейський Колісник Д.Ю., однак в оскаржувальній постанові вказано, що постанову виніс поліцейський Лютіков В.В., що не відповідає дійсним обставинам справи.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, до суду направили відзив на позов в якому стверджував, що поліцейськими УПП у Кіровоградській області було правомірно прийнято рішення про складання відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення та була дотримана процедура і порядок складання адміністративних матеріалів у справі. Разом з тим, твердження позивача, описані в позовній заяві є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, під час спілкування із ОСОБА_1 , жодних ознак які б вказували на вчинення домашнього насильства встановлено не було. Зазначають, що під час спілкування ОСОБА_2 останній вів себе спокійно та не конфліктував. У зв'язку з цим, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1755146 від 27.04.2025 за статтею 183 КУпАП. У запереченнях доповнили, що в оскаржувальній постанові чітко вказана суть порушення, постанова складена у відповідності до вимог законодавства, ОСОБА_1 були роз'яснені її права та обв'язки, та те що працівники поліції: інспектори поліції Лютіков В.В. та Колісник Д.Ю., виконали всі процесуальні дії, відповідно до їх посадових інструкцій поліцейського, тому представник відповідача просив суд у задоволені позову відмовити.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Правовідносини між сторонами у справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 5 КАС України є реалізацією частини першої статті 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Судом встановлено, що 27.04.2025 інспектором УПП у Кіровоградській області, старшим сержантом поліції Лютіковим В.В. складено постанову серії ЕГА №1755146 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Постанова мотивована тим, що 27.04.2025 в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції та повідомила про подію, якої насправді не було, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП.
Статтею 183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, що тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Відповідно до статті 222 КУпАП України розгляд справ про правопорушення, передбачені статтею 183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
В адміністративному позові позивачка категорично заперечує свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, та зазначає, що поліцейським не відібрано неї пояснень, відсутні посилання на будь які обставини та докази, якими обґрунтовується рішення поліцейського про накладення адміністративного стягнення на позивачку за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу. Крім того, оскаржувана постанова винесена без урахування конкретної обстановки, яка змусила ОСОБА_1 здійснити виклик поліції.
Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського (Кропивницького) районного суду Кіровоградської області від 16.04.2025 у справі № 390/811/25 видано обмежувальний припис, яким вжито такі заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
1) заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в особистій кімнаті постійного фактичного проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 ;?
2) заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
3) заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
При перегляді відеозапису з нагрудної камери поліцейських встановлено, що поліцейські говорять про наведений обмежувальний припис, у ході розмови між собою згадують про його існування, однак не мають при собі тексту відповідного рішення суду і не знають його суті.
Поліцейські часто зв'язуються по телефону і запитують, що їм робити. Кажуть, що це не їх ділянка. Звертають увагу ОСОБА_1 , що на даний момент ОСОБА_2 мовчить, що свідчить про відсутність конфлікту.
Однак ними не взято до уваги, що виклик правоохоронних органів, який поліцейські кваліфікують, як неправдивий, відбувався щодо подій, які передували цьому виклику.
Факт «зразкової» поведінки ОСОБА_2 у присутності працівників правоохоронних органів жодним чином не свідчить, що така поведінка була до їх приїзду, тим більше не може підтверджувати наявність у ОСОБА_1 умислу на скоєння нею передбаченого статтею 183 КУпАП правопорушення.
Попри те, на відео зафіксовано, що ОСОБА_2 не уникає спілкування із ОСОБА_1 попри наявність заборонного припису, вживає нецензурну лайку.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі статтею 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно зі статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні статті 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 183 КУпАП, оскільки докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, що є порушенням вимог статті 251 КУпАП.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано те, що позивачка, здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме працівників поліції, оскільки вважала, що її повнолітній син вчиняє домашнє насильство.
Однак, сам по собі опис адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна правова позиція підтримана постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова серії ЕГА №1755146 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 27.04.2025 не є доказом щодо здійснення ОСОБА_1 неправдивого виклику поліції, тобто вчинення нею адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 183 КУпАП. На підтвердження вини позивачки немає жодних доказів, натомість наданий відповідачем відеозапис, навпаки - спростовує вину ОСОБА_1 у завідомо неправдивому виклику правоохоронних органів, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Оскільки постанова, яка є предметом оскарження, винесена без посилання на належні та допустимі докази, суд вважає, що вона постановлена без достатніх на те підстав, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 134, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суддя,
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Постанову серії ЕГА № 1755146 від 27.04.2025 про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП скасувати, а відповідну справу про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ: 40108646, адреса: 25030, вулиця Юрія Бутусова, 22 Б, м. Кропивницький.
Суддя Підгірська Г.О.