РІШЕННЯ № 384/118/25
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №пр. 2/384/132/2025
20 червня 2025 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Галицького В.В.,
зі секретарем судового засідання Лалаян А.С.,
за участю: представника позивача адвоката Дмитруха Д.М.,
представника відповідача ФГ «Лукіянчук» Лукіянчука С.Ф.,
представника відповідача адвоката Гірника Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в с-щі Вільшанка Кіровоградської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фермерського господарства «Лукіянчук» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, -
До Вільшанського районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фермерського господарства «Лукіянчук» про розірвання договорів оренди земельних ділянок.
Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 26.03.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та справа призначена до підготовчого засідання. Клопотання представника позивачів про витребування доказів, задоволено.
Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 24.04.2025 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачі в судове засідання не з'явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причина неявки суду невідома.
Представник позивачів адвокат Дмитрух Д.М. в судовому засіданні просить задовольнити позовні вимоги повністю. Зазначив, що у розписці долученій до матеріалів справи стороною відповідача не зазначено конкретну суму яку отримав ОСОБА_3 по укладеним з відповідачем договорам оренди земельних ділянок.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що до нього звернувся ОСОБА_3 з пропозицією придбати у нього земельні ділянки. На той момент законом було заборонено купувати земельні ділянки, а тому було укладено договора оренди запропонованих земельних ділянок на 49 років. Кошти 10000 та 5000 доларів США, відповідно за кожну ділянку, ОСОБА_3 отримав на руки, про що написав відповідну розписку. Потім були підписані договора оренди зелельних ділянок, а пізніше вони були зареєстровані.
Представник відповідача адвокат Гірник Г.С. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 отримав повністю орендну плату за весь термін по договорам оренди №22, №25, а зареєстровані вони були пізніше. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вислухавши пояснення представника позивачів, відповідача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_3 та фермерське господарство «Лукіянчук» уклали договір оренди землі №22 від 01.06.2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Вільшанському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.06.2012 року за №352430004001361 (а.с.23-24).
Також, ОСОБА_3 та фермерське господарство «Лукіянчук» уклали договір оренди землі №25 від 01.06.2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Вільшанському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.06.2012 року за №352430004001360 (а.с.25-26).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого Новоукраїнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 02.11.2022 року, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).
Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 16 жовтня 2023 року виданих приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.М., зареєстрованих в реєстрі за № 1711 та №1712, спадкоємцями ОСОБА_3 на майно, а саме земельну ділянку площею 4,2834 га, кадастровий номер: 3524382500:02:000:0382, що розташована на території Куцобалківської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є діти спадкодавця - позивачі по справі, а саме: його дочка ОСОБА_1 на 1/2 частку, право власності якій належить на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав від 16.10.2023 року (номер відомостей про речове право: 52124802); його син ОСОБА_2 на 1/2 частку, право власності якому належить на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав від 16.10.2023 року (номер відомостей про речове право: 52124933) (а.с. 15,16, 21, 22).
Крім того, відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 16 жовтня 2023 року виданих приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.М., зареєстрованих в реєстрі за № 1713 та №1714, спадкоємцями ОСОБА_3 на майно, а саме земельну ділянку площею 8,0011 га, кадастровий номер: 3524382500:02:000:0146, що розташована на території Куцобалківської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є діти спадкодавця - позивачі по справі, а саме: його дочка ОСОБА_1 на 1/2 частку, право власності якій належить на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав від 16.10.2023 року (номер відомостей про речове право: 52125360); його син ОСОБА_2 на 1/2 частку, право власності якому належить на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав від 16.10.2023 року (номер відомостей про речове право: 52125558) (а.с. 17, 18, 19, 20).
Вищевказані земельні ділянки за кадастровими номерами: 3524382500:02:000:0382 та 3524382500:02:000:0146, на момент подання даного позову, на праві спільної часткової власності належать позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах та вони є орендодавцями, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.03.2025 року за № 417089966 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.03.2025 року за №417088853 (а.с. 27-28, 29-30).
Згідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про оренду землі», у редакції чинній на момент укладання договорів оренди землі, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Пунктом 8 договору оренди землі №22 від 01.06.2012 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Вільшанському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.06.2012 року за №352430004001361 та договору оренди землі №25 від 01.06.2012 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Вільшанському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.06.2012 року за №352430004001360 сторони визначили, що договір укладено на 49 років.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно ч. 2 ст. 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У відповідності до п. д) ч. 1 ст. 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого, договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться». Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Згідно відповіді голови ФГ «Лукіянчук» б/н на адвокатський запит адвоката Дмитруха Д.М. №21-24/06/04 від 04.06.2024 року до голови фермерського господарства «Лукіянчук», відповідач повідомив, що між ФГ «Лукіянчук» та ОСОБА_3 були укладені договори оренди землі №25 та №22, які укладені на 49 років. ОСОБА_3 отримав орендну плату повністю за весь термін дії цих договорів, про що є підтверджуючий документ, а саме розписка ОСОБА_3 (а.с. 31, 34).
У відповідності до копії розписки від 10.02.2012 року підписаної ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , отримав орендну плату за весь термін по договорам №22, 25 за оренду земельної ділянки кадастровий номер: 3524382500:02:000:0146 та кадастровий номер: 3524382500:02:000:0382 (а.с. 50).
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки позивачами суду не надано належних та допустимих доказів несплати відповідачем орендної плати протягом 12 років (2012-2024 роки), іншим порушенням своїх зобов"язань відповідачем. Протягом 12 років ОСОБА_3 не звертався до відповідача з вимогами щодо невиконання своїх зобов"язань відповідачем. Суду не надано доказів наявності інших договорів по яких би останній писав відповідну розписку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Частиною першою ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покласти на сторони по фактично понесеним.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фермерського господарства «Лукіянчук» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення суду складено 26 червня 2025 року.
Суддя: